Дві ради. Два регламенти. Дві великі різниці з свободою слова по-одеськи

Ще на початку 2016 року Одеська міська рада за результатами різних моніторингів посідала одне з найвищих місць серед обласних центрів України щодо доступу журналістів на засідання всіх можливих колегіальних та дорадчих органів міської ради. Регламент Одеської міської ради в цьому питання може слугувати прикладом багатьом іншим містам – фактично повністю імплементовано законодавство відповідно до Закону про доступ до публічної інформації.

Представникам ЗМІ, відповідно до документів, гарантований вільний доступ до сесії ради, виконкому, депутатських комісій та інших засідань. Ведеться онлайн трансляція засідань та відео-архів. Аналіз спеціалістів Інституту масової інформації, в рамках проекту «Рада дружня до реформ», також встановив, що на публічні заходи, які проводяться в Одеській міській раді запрошуються і допускаються представники усіх засобів масової інформації без попередньої акредитації.

Загалом під час дослідження порядку доступу до засідань ради не було зафіксовано положень, що не відповідають чинному законодавству, проте зафіксовані випадки порушення прав журналістів з боку представників та підлеглих Одеської міської ради.

Протягом останнього року, фактично, кожна сесія проходить із скандалами та випадками не допуску журналістів на засідання ради.

13 червня в Одесі на погоджувальній раді, яка проходила в будівлі міської ради, невідомі чоловіки у камуфляжній формі напали на позаштатного кореспондента видання “Ізбірком” Юрія Дяченка.

За словами журналіста, після того, як він розпочав відеозйомку засідання, до нього підійшли невідомі, які, не представившись, почали вимагати від журналіста виключити камеру. Через деякий час кілька людей спортивної статури в камуфляжній формі і без розпізнавальних знаків напали на представника ЗМІ і силою винесли його з зали засідань. Всі ці дії відбувались на очах у міського голови Геннадія Труханова, місцевих депутатів та інших журналістів.

Крім того, у Юрія відібрали його речі і мобільний телефон. Через деякий час телефон повернули, проте абсолютно всі відео, які він знімав раніше, були вже видалені.

Як пише видання «Ізбірком», міський голова Геннадій Труханов, який вів погоджувальну раду, заявив, що це — “робоча нарада”, де не потрібно знімати відео. Він пояснив, що “дозволяє бути присутнім і ставити запитання”, але “знімати не треба”, оскільки нібито потім активісти “роблять з депутатів та чиновників клоунів”. Цього ж дня Юрій Дяченко написав заяву до правоохоронних органів про перешкоджання журналістській діяльності. Розгляд справи продовжується до цього часу.

Вже наступного дня охоронці та поліція тривалий час не пускали журналістів низки видань на сесію міської ради. Вхід до будівлі міськради заблокували представники приватної охоронної фірми «Зевс» та співробітники департаменту муніципальної безпеки. Охорона міськради поводилась агресивно до журналістів, штовхалася та перешкоджала професійній діяльності кореспондентів. На зауваження про перешкоджання журналістській діяльності співробітники поліції не реагували.

Відео — Думська ТВ

Наразі дві кримінальні справи відкрито в Одесі за перешкоджання законній професійній журналістській діяльності (171 стаття Кримінального кодексу). Це випадки з побиттям  Юрія Дяченка та недопущенням на сесію міськради журналіста, координатора Одеського центру публічних розслідувань Валерія Болгана. За словами адвоката та юриста ЦПР Віталія Матвєєва, у цих випадках замішаний орган місцевого самоврядування, і, можливо, з його боку чиниться тиск на слідство, тим самим гальмуючи його.

«У тому числі дійсно досить велике навантаження існує й у слідчих. Вони не встигають справи розслідувати через велику кількість кримінальних проваджень, – пояснює юрист. – У випадку з Валерієм Болганом є підозрюваний, але вони хочуть все скинути на одну людину. Ми, в свою чергу, наполягаємо залучити й інших. У міськраді знайшли цапа відбувайла. Нас цей варіант не влаштовує, тому що перешкоджала не одна людина, їх було більше».

«З моменту подачі моєї заяви пройшло вже більше 5 місяців. Проте слідство фактично залишилося на формальному етапі, – нагадує Валерій Болган. –  На жаль, найважливіший етап, коли можна було вилучити відео або знайти списки учасників блокування приміщення мерії вже пропущені. Ускладнюється ситуація ще й тим, що поліція не горить бажанням захищати права журналістів».

Місцева поліція намагається оминати розмови про перешкоджання діяльності ЗМІ в області. Позиція правоохоронців полягає у тому, що кореспонденти та громадські активісти точно такі ж громадяни, як й інші одесити, тому й провадження йдуть за звичною процедурою. У приватних бесідах керівництво обласної поліції звертає увагу на те, що й самі журналісти не звертаються в усіх можливих випадках до правоохоронців.

Враховуючи зростання суспільно-політичної напруги у місті, не варто очікувати зниження кількості нападів на журналістів. У міської влади та депутатів свої погляди на вимагання журналістів до них бути більш прозорими та відкритими. Особливо це стосується саме сесій міської ради.

У відповідь на критику Геннадій Труханов заявив, що мерія працює абсолютно прозоро, однак він як міський голова має забезпечити ефективність нарад. Камери, на його думку, цьому не сприяють, оскільки депутати можуть сперечатися та помилятися. Міський голова заявив, що у випадку з нападом на журналіста Юрія Дяченка у приміщенні мерії його кілька разів просили припинити зйомку, проте він відмовився. «Тоді охорона вивела його за межі залу», – пояснив міський голова.

Вже після всіх скандалів, мітингів та адвокаційних кампаній, на наступній погоджувальній раді, що проходила перед сесією Одеської міської ради, міський голова Геннадій Труханов заявив, що було прийнято рішення «пустити» представників ЗМІ на цей захід.

«Я дозволяю знімати. Немає заперечень? Добре», — заявив тоді мер. Але в даному випадку головне інше – об’єднавши свої зусилля журналісти, і громадські активісти змогли досягти успіху в своїй боротьбі. Погоджувальні наради стали відкритими. Нажаль це коштувало здоров’ям кількох журналістів, матеріальними збитками та  лідерством Одеси в рейтингу найнебезпечніших міст для працівників ЗМІ України.

«Останнім часом, причому я б синхронізувала це з появою так званої муніципальної охорони, робота журналістів у міськраді ускладнилася. Вони часто не впускають журналістів у будівлю (причому дозволяють собі жарти, мовляв, двері заклинило). Крім того, співробітники цієї служби дають собі волю застосовувати силу до людей у сесійній залі», – вважає місцева журналістка Євгенія Генова.

Подібна точка зору й у Валерія Болгана: «Співробітники департаменту муніципальної охорони перевищують свої повноваження, коли вимагають від журналістів, які входять у приміщення мерії, документи та влаштовують перевірку сумок-речей, оскільки вони не є правоохоронними органами. Тим більше, що від них добитися посвідчення теж не завжди вдається».

При цьому острівцем стабільності залишається Одеська обласна рада. Єдине на що жаліються журналісти – деякі сесії можуть тривати більше 12 годин. Жодних скандалів, не допуску кореспондентів, бійок, приватних охоронних фірм.  Але в цьому й парадокс порівняння Одеської обласної та міської рад – саме регламент обласної ради досить значно перечить законодавству України в питаннях доступу журналістів на засідання всіх колегіальних органів! Мінімум 6 пунктів регламенту потрібно змінити та обновити.

 В рамках проекту “Рада дружня до медіа” експерти Інституту масової інформації розробили необхідні рекомендації та передали їх до Одеської облради. Питання зміни регламенту буде піднято на наступному засіданні відповідної депутатської комісії.