Чого досягли громади Великої Михайлівки та Маразліївки?
Такі різні успіхи
Об'єднаних територіальних громад в Україні з кожним роком стає все більше. В Одеській області, після останніх виборів, їх кількість зросла чи не вдвічі. Цьому процесу передувала велика кількість громадських обговорень та суперечок. Адже кожне містечко та село бажає, щоб об'єднання принесло йому покращення побутових умов та загальної якості життя.

Тому багато маленьких населених пунктів не поспішають ставати «одним цілим», бо не бачать (поки чи взагалі) вигоди від потенційного співробітництва. Однак на Одещині вистачило сміливців, які, здається, за короткий час досягли неабияких успіхів завдяки реформі децентралізації.
Великомихайлівська селищна об'єднана територіальна громада в загальноукраїнському рейтингу фінансово успішних ОТГ посіла 37 місце серед 159 досліджуваних громад. Однак якщо брати до уваги тільки Одеську область, то Велика Михайлівка увійшла до трійки лідерів. У минулому році коштом державного бюджету громада втілила у життя понад сорок проектів.

На них були витрачені одинадцять мільйонів гривень, які були спрямовані зокрема на відновлення доріг, ремонт шкіл та дитячих садків. Це важливі, проте далеко не єдині досягнення громади, які були реалізовані за річний період роботи ОТГ.
«Якби ми не об'єдналися, то держава б не дала таких коштів на розвиток інфраструктури. Одинадцять мільйонів гривень це для нас велика сума. Завдяки їм вдалося досягти того, що в кожному селі громади створили від трьох до п'яти нових об'єктів: такого в нас не було останні двадцять п'ять років взагалі. Це будівництво та капітальний ремонт доріг, водогонів, встановлення вуличного освітлення, перехід опалювальної системи на альтернативні джерела енергії» – перелічує здобутки очільниця Великомихайлівської селищної об'єднаної територіальної громади Тетяна Жарська.
Чи не найбільшою гордістю Великомихайлівської громади є великі резервуари об'ємом 1000 кубометрів кожен. Вони забезпечують жителів громади очищеною питною водою. Дві ємності були сконструйовані за новими технологіями, без використання бетону. На першому етапі це дозволило заощадити кошти на будівництві.

Загалом на нього було витрачено вісім мільйонів гривень. Географічне розташування резервуарів (вони знаходяться вище відносно населених пунктів) було заплановане таким чином, щоб подавати людям воду самопливом. Подібний крок забезпечує не тільки її безперебійне надходження, але й дозволяє не підвищувати оплату послуг водопостачання для населення.

Будівництво резервуарів завершилося у березні цього року, хоча проект був розроблений ще вісім років тому. І тільки після створення об'єднаної територіальної ця справа зрушилась з «мертвої точки».
I
Звісно, не всі громади Одещини сьогодні є однаково фінансово успішними. Проте це не значить, що без великих грошей нічого не можна зробити. Варто пам'ятати, що одним з найважливішим ресурсів будь-якої території є люди. Їм потрібні робочі місця, якісні соціальні послуги та безпечне життя на в межах громади.

Це дуже добре усвідомлюють в Маразліївській ОТГ, яка розташована в Білгород-Дністровському районі. В малих населених пунктах, серед яких Маразліївка не виняток, вистачає проблем з дільничними інспекторами. У кращому випадку, один правоохоронець контролює кілька сіл, в гіршому – його нема взагалі. Однак дрібні крадіжки та побутове хуліганство нікуди не зникають. Більш того, за такої ситуації вони починають процвітати.
Маразліївка в літньому рейтингу фінансово спроможних громад посіла лише 82 місце. І хай вона й не лідирує за економічною успішністю, однак старається грамотно розпорядитися тим, що має зараз. Ремонтуються дороги, школи обладнуються всім необхідним для учнів. А найголовніше, в громаді змогли організувати людей, які допомагають офіційним органам влади. Так з'явилося суспільне об'єднання з охорони правопорядку «Маразліївська варта».

Його очолює дільничний інспектор, який разом із іншими учасниками громадського формування (в основному це охоронці бюджетних установ) патрулює вулиці ОТГ. Також рік тому з місцевого бюджету було виділено 190 тисяч гривень для обладнання сигналізаціями соціальних установ. Всі ці заходи допомогли зменшити криміногенну обстановку в громаді. Але найголовнішим є те, що люди зрозуміли, наскільки важлива роль кожного члена громади у її становленні.
«Передусім, децентралізація вчить громадян бути відповідальними перед іншими та безпосередньо вирішувати питання, які їх найбільше турбують. Цю реформу багато критикували на вищих рівнях, мовляв децентралізація це та ж сама федералізація, «гра на руку Кремля». Проте вона є гарною та законною альтернативою федералізації. Якщо люди мають можливість вирішувати свої проблеми та реалізовувати нові проекти в складі ОТГ, то в них не виникне бажання відділятися. Чимало побоювань та міфів ходило серед пересічних громадян, однак слово «децентралізація» з кожним роком лякає їх все менше. Вони бачать позитивні зміни, що відбуваються у сусідів, й теж починають прагнути цього,» – каже експерт з комунікацій Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Євгенія Генова.
Ми тут вказали лише два окремі приклади роботи об'єднаних територіальних громад, які відрізняються стартовими умовами. Ясна річ, великі бюджети дозволяють зробити для жителів більше, а місцевій владі швидше досягти поставленої мети. Однак навіть маючи в розпорядженні відносно скромні суми люди вчаться планувати, розставляти для себе пріоритети розвитку та рухатися в напрямку їх втілення.

Якщо з якихось причин коштів у тієї чи іншої громади менше, ніж в сусідів, це не значить, що їх не можна заробити згодом. Не кажучи вже про те, що навіть малі витрати можуть стати передвісниками великих змін.
Текст и визуализация
Павел Колотвин
Мария Шевчук
Даний проект виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.