Євроінтеграція та децентралізація: плани і перспективи

Чи зможе Україна стати європейською державою? Це питання цікавило навіть тих, хто політичними темами не дуже переймався. Адже євроінтеграція стала своєрідним лозунгом для української влади, орієнтиром на майбутній розвиток нашої країни. Чимало політиків протягом останніх трьох років неодноразово обіцяли, що вже наступного місяця ЄС відкриє для українців свої кордони. І, нарешті, один з подібних прогнозів (чи то випадково, чи то цілеспрямовано) втілився у реальність.

Вже місяць діє безвізовий режим з країнами Європейського Союзу, а нещодавно завершився процес ратифікації Угоди між Україною та ЄС. А значить, в перспективі можна очікувати перспективних зрушень у багатьох сферах життя.

Однією з найважливіших змін, що зараз відбувається в Україні, є реформа місцевого самоврядування. Курс на децентралізацію, проголошений нашим урядом ще три роки тому, багато в чому орієнтується на європейський досвід. Тому нинішнє поглиблення міжнародної співпраці у тандемі Україна-ЄС, ймовірно, має принести нашим громадам гарні результати. Чого очікувати далі? На що зробити ставку українській провінції? Щоб почути відповіді на ці та інші питання, ми відправилися до Києва на зустріч із представниками профільних міністерств з питань європейської інтеграції.

« В минулому році ми подолали важливий етап у процесі наближення України до ЄС. Нам вдалося досягти відчутного прогресу у багатьох галузях. Наприклад, завдяки децентралізації спроможні місцеві громади змогли отримати додаткові фінансові можливості та повноваження. Початок дії глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС надав українським товаровиробникам можливість заявити про себе на європейському ринку», — зазначила під час брифінгу віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Бюджети об'єднаних громад: результати за 2016 рік

Децентралізація стала одним з ключових напрямків у сфері розвитку демократичних інституцій. Одним із основних досягнень цієї реформи стало утворення  413 об’єднаних територіальних громад по всій території нашої держави. Тридцять шість із них розташовані в південних областях України (20 ОТГ утворено на Миколаївщині, 12 – на Одещині, та 14 – на Херсонщині).

Вони відрізняються за розміром, стартовими умовами і баченням подальших перспектив на розвиток. Однак більшість населених пунктів в наших ОТГ живуть та заробляють кошти за рахунок сільського господарства. А розвиткові цієї галузі в Угоді про асоціацію Україна – ЄС відведене окреме місце.

Три роки децентралізації в Україні: найважливіші цифри

Сьогодні держава намагається наблизити українську сільськогосподарську продукцію до європейських та світових стандартів. У вересні минулого року було внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки фермерського господарства. Зокрема, Уряд вдосконалив процедуру визначення сільських угідь, які можуть розраховувати на державну допомогу. Розмір подібної субвенції лімітований сумою 500 000 гривень.

Сьогодні пріоритетним вважається вирощування великої рогатої худоби, культивування плодово-ягідних та виноградних насаджень, розвиток органічної продукції. Об’єднані сільські територіальні громади, які працюють у цих галузях, мають в майбутньому всі шанси вийти на європейський ринок, заробляючи більше коштів для своїх місцевих бюджетів. Зокрема Одещина має великий потенціал для того, щоб скористатися реформою місцевого самоврядування на свою користь.

«В Одеській області станом на липень 2017 року зареєстровано дванадцять обєднаних територіальних громад. Ще п’ять ОТГ чекають від Центральної виборчої комісії дати призначення виборів.  Стартові умови в наших громад різні, однак всі вони намагаються реалізувати можливості, які дає їм реформа місцевого самоврядування. Найуспішнішими на даний момент є Біляївська та Красносільська ОТГ. У списку фінансово спроможних українських громад вони потрапили у ТОП-20, зайнявши п’ятнадцяте та двадцяте місце відповідно. Це дуже достойний результат.»  – резюмувала консультант з питань комунікацій Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Євгенія Генова.

Розширення прав місцевого самоврядування дає громадам широкі можливості для покращення умов існування. Якщо на місцях будуть знаходитися відповідальні люди, яким не бракуватиме ініціативи та кваліфікації, то вони можуть посприяти позитивним змінам в новоутворених громадах. В Україні вже є історії успіху, де ОТГ почали отримувати більше грошей за рахунок податків, які йдуть в їх місцеві бюджети та спрямовуються на благо жителів.

Добровільне приєднання громад

Тим паче, що проблем в невеличких населених пунктах накопичилося чимало. Не секрет, що у більшості українських сіл смертність перевищує народжуваність. Сільська молодь часто не бачить перспектив на своїй малій батьківщині і вирушає до великих міст. Там завжди лишається примарний шанс на краще життя і, що головне, завжди можна знайти роботу.

«Розвиток агропромислового комплексу, поряд із децентралізацією, може стати рушійною силою у вирішенні проблеми вимирання сіл. На майбутнє громадам варто формувати так звані агрокластери. Ідея агрокластеру заключається в створенні  сільськогосподарського комплексу, який би враховував регіональні особливості. Наприклад, в Одеській області можна створити агрономічний кластер орієнтований на виноробство. Це обєднання, крім власне виробництва, має включати в себе розробку наукових технологій та підготовку кваліфікованих фахівців. Звісно, все це не буде можливим без підтримки громади на місцевому рівні. І саме поєднання децентралізації та сільськогосподарської реформи може дати старт розвитку сільських територій в Україні», – вважає  заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції  Ольга Трофімцева.

Ольга Трофімцева

Сільське господарство сьогодні продовжує стрімко розвиватися. Виробничі процеси все більше технологізуються і людських рук в полі стає потрібно все менше. Проте одночасно відкриваються нові можливості для розвитку села і створення нових робочих місць. Зокрема, мова йде про популяризацію зеленого туризму, який останнім часом шанують в усьому світі.

Південні регіони України зі своєю мальовничою та різноманітною природою вже почали свою роботу в цьому напрямку. Фрумушика-Нова, Олешківські піски, Мігія… Ці об’єкти екологічного туризму  знайомі багатьом нашим співвітчизникам. А якщо слава про них вийде за межі нашої держави, то від цього виграють як і громади, так і потенційні мандрівники.

Марія Шевчук