Європейскі проекти та українська освіта: що з цього мають територіальні громади Одещини?

На початку червня в Одесі проходив прес-брифінг, присвячений освітній реформі на півдні України. Захід проходив рамках медіа-експедиції до Одещини, яку організували Уряд Швейцарської конфедерації та Цюріхського педагогічного університету в співпраці із ГО «Інтерньюз-Україна».

Вони представили спільно розроблений  проект «Розвиток громадянських  компетентностей в Україні – DOCCU» , який охопив велику кількість освітніх закладів в Одеській області. Адже ця програма розрахована не тільки на великі міста, але й на райони та об’єднані територіальні громади регіону.

Проект DOCCU орієнтований на стабільну підтримку ровитку громадянського суспільства, поширюючи знання про демократичні цінності. Інформація поширюється представників органів місцевого самоврядуванння та педагогічних працівників. По закінченню всіх необхідних тренінгів має удосконалитися процес співробітництва між освітніми закладами, органами державної влади та громадами.

Пілотними регіонами для запуску програми стало вісім українських областей, серед яких була і Одеська. Кінцевою метою проекту  являється створення середовища, де місцева влада гармонійно би працювала з жителями. А така ситуація передбачає розумінння та дотримання прав наймолодших представників громади.

«У великій кількості шкіл самоврядування виконує суто декоративну функцію, щоб показати «демократичність» школи. Ми поставили собі за мету змінити цю ситуацію. Хочемо налагодити партнерські стосунки між вчителями та учнями, адже в цьому є велика перспектива. Вже успішно завершили навчання одинадцять пілотних шкіл, які реалізують свої власні освітні програми. Так в школах Балтської об’єднаної територіальної громади школярі задіяні в протилежних, на перший погляд, проектах. Один спрямований на допомогу людям похилого віку, а інший – на підготовку першокласників», — розповідає регіональний майстер-тренер проекту DOCCU «Розвиток громадянських компетентностей» Марія Гриньова.

Впровадження різноманітних програм допомоги незахищенним верствам населення, можливо, й не відносяться напряму шкільних обов’язків дітей та педагогів. Проте ні в кого не викликає заперечень, що у цьому житті є речі, знати які не менш необхідно, ніж закони Ома чи Менделя.

В дитинстві людина має довідатися, як важливо підтримувати слабших за неї та робити добрі справи. Цьому, в першу чергу, малечу повинні навчити батьки. Шкільна освіта виступає додатковим чинником, який вчить дитину знаходити своє місце в суспільстві. Цьому сприяють позакласні заходи, шкільні гуртки, допомога у виборі майбутньої професії. Школярі мають зрозуміти, що вони важливі для громади та здатні на щось впливати.

«Працюючи над цим проектом нам хочеться, щоб права дитини знаходили ще більшу підтримку, ніж є зараз. Завдяки сприянню місцевої влади, на Одещині було більше експериментальних шкіл, ніж в інших областях. Ми отримали велику підтримку від керівників освітніх закладів, понад тисячу яких пройшли навчання на міжнародній платформі DOCCU. Це дало можливість кожному педагогічному працівнику змінити себе на краще й отримати нову інформацію», — говорить експерт проекту DOCCU Любов Задорожна.

Традиційно найсильнішими вважаються школи, розташовані в обласних центрах. Ще у минулому десятиріччі школярі з великих міст мали доступ до комп’ютерних класів, могли шукати інформацію в Інтернеті. Їхні ровесники з сіл та райцентрів  вважали за щастя користуватися енцилопедіями (подекуди ще радянського виробництва). Проте минали роки, всесвітня паутина ставала доступнішою для віддалених територій. Діти можуть дистанційно навчатися, педагоги обмінюватися досвідом та наживо поспілкуватися з людьми, які знаходяться за сотні кілометрів.

Так в рамках прес-брифінгу експерти вийшли на зв’язок зі школярами Великомихайлівки та Балти. Ці населені пункти являються центрами об’єднаних територіальних громад і, серед усього іншого, приділяють активну увагу навчанню майбутніх поколінь.

«Проекти DOCCU були для нас дуже корисним. Вони навчили нас дивитися на те, що ми робимо, дещо з іншого боку. Одним з найцікавіших наших проектів був присвячений профорієнтації дітей. Адже далеко не всі випускники знають, куди йти далі. Також ми подбали про те, щоб діти мали більш поглиблені знання, ніж може дати шкільна програма. Так наш вчитель правознавства керував проектом, який спрямований на розвиток загальної ерудиції учнів. При роботі широко використовуються такі сучасні освітні методи на кшталт портфоліо, яке допомагає дітям при визначенні майбутньої професії», — пояснює директор навчально-виховного комплексу  «Балтська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Олеся Гончара» Надія Коптєва.

Населені пункти, які сьогодні увійшли до складу об’єднаних територіальних громад, втілюють реформи не тільки на папері, але й в житті. Питаннями першочергового значення для більшості з них є дороги та соціальна інфраструктура. Гроші, що виділяються, більшою частиною йдуть на матеріальну-технічну базу об’єктів ОТГ. Але, крім того, варто й розвивати людський потенціал громад, починаючи з її найменших жителів .

Але якщо результати ремонту автошляхів можна побачити десь через рік, то   ефективість навчальних нововведень можна буде оцінити, в кращому випадку, років через десять-п’ятнадцять. Суспільство постійно рухається вперед та розвивається, втілюючи кращі практики в системі освіти. Завдяки сучасним технологіям, до цього процесу долучаються найвіддаленіші населені пункти, що в перспективі може допогти зрівняти якість освіти  у великих містах та маленьких селах.

Марія Шевчук