Україна +
Дорогоцінний пластик
Як одесити рятують світ від енергозатратних полімерів
Пластикова пляма в Тихому океані
Сучасний світ потопає у пластику. Енергозатратне виробництво перевищило 245 млн тон на рік, а посеред Тихого океану утворився цілий континент із пластикового сміття. Його площа становить близько 1 млн. квадратних кілометрів (площа такої країни, як Єгипет). Пластик знаходять всередині китів та птахів, а його виробництво кожного року вимагає все більше енергії.
Одним з рішень цієї світової проблеми може бути переробка полімерів. Переробка однієї тони пластика зберігає 5774 кВт/год, або 100 млн. кілоджоулів енергії на рік, більше чотирьох тон бензину та 685 літрів масла.
Одним з рішень цієї світової проблеми може бути переробка полімерів. Переробка однієї тони пластика зберігає 5774 кВт/год, або 100 млн. кілоджоулів енергії на рік, більше чотирьох тон бензину та 685 літрів масла.
Visual aids: a tool of persuasion
Projection equipment: slide projectors, presentations, overhead projectors, and computer projectors.
Book design is the art of incorporating the content, style, format, design, and sequence of the various components of a book into a coherent whole. In the words of Jan Tschichold, book design, "methods and rules upon which it is impossible to improve, have been developed over centuries. To produce perfect books, these rules have to be brought back to life and applied."
Visual aids are often used to help audiences of informative and persuasive speeches understand the topic being presented. Visual aids can play a large role in how the audience understands and takes in information that is presented. There are many different types of visual aids that range from handouts to presenataions. The type of visual aid a speaker uses depends on their preference and the information they are trying to present.
Each type of visual aid has pros and cons that must be evaluated to ensure it will be beneficial to the overall presentation. Before incorporating visual aids into speeches, the speaker should understand that if used incorrectly, the visual will not be an aid, but a distraction.
Each type of visual aid has pros and cons that must be evaluated to ensure it will be beneficial to the overall presentation. Before incorporating visual aids into speeches, the speaker should understand that if used incorrectly, the visual will not be an aid, but a distraction.
Who we are
The smartest people work every day to provide the best service and to make our clients happy
Max Holden
Founder & Art Director
Eva Stark
Customers Support
Julia Bush
Design Director
Carlos Lott
Marketing Director
Developments in printing technology, ink, and paper making, made it possible to print letterforms of high contrast and delicate hairlines.
Майстерня з переробки пластику в Одесі
В Одесі наразі існує цілий ряд ініціатив, які ставлять собі за мету перетворити місто на чистий простір, де налагоджений процес із розподільного збору та переробки сміття, в тому числі такої складної і в той же час цінної сировини, як пластику.
Енергоефективність як один з важливих факторів розвитку сучасного міста, включає в себе і процес з розподільного збору та подальшої переробки сміття.
Це певним чином знижує витрати на виробництво певного виду виробів із пластику (а також скла, металу та інших матеріалів), знижує навантаження на місцеві звалища відкритого типу за рахунок зниження обсягу вироблених відходів, а також стимулює розвиток нових форм енергоефективної переробки відходів, так як це стає однією зі сфер для вигідної капіталізації витрачених зусиль.
Від світового досвіду до одеських реалій
Основні «споживачі» пластикових відходів - пункти розподільного збору сміття. На більш високому рівні - переробні компанії. В Одесі наразі діють кілька громадських об'єднань активістів та винахідників, які займаються збором та переробкою пластику.
Основні «споживачі» пластикових відходів - пункти розподільного збору сміття. На більш високому рівні - переробні компанії. В Одесі наразі діють кілька громадських об'єднань активістів та винахідників, які займаються збором та переробкою пластику.
«Одне з найважливіших завдань при утилізації відходів - це налагодження системи їх збору», - впевнений Владислав Михайленко, магістрант Одеського державного екологічного університету, керівник студентського креативного простору Ecoprostir.
Владислав Михайленко
керівник студентського об'єднання
В Одесі вже існують приклади «одиничної» екологічної активності, які вписані в загальне русло енергоефективності, але більшість проектів зі збору та переробки пластику стикаються з цілою низкою проблем.
Процес утилізації пластикової тари у багатьох випадках наштовхується на певні проблеми, пов'язані з технологією виробництва, що знижує можливості їх використання в циклі енергоефективної переробки пластикової сировини.
Процес утилізації пластикової тари у багатьох випадках наштовхується на певні проблеми, пов'язані з технологією виробництва, що знижує можливості їх використання в циклі енергоефективної переробки пластикової сировини.
«Якщо говорити про утилізацію, то найпростіший спосіб - переробка тари в тару, кришечки в кришечку. Однак тара в такому випадку повинна бути прозорою», - підкреслює Владислав і наводить, як приклад, європейський досвід: « Якщо говорити про непрозорі відходи, тобто нідерландський проект з виробництва доріг з пластикових кришечок, то особисто я в захваті, так як витривалість цих доріг в кілька разів перевищує асфальт. Не кажучи вже про екологічність і економічність такого роду виробництва».
Владислав Михайленко
керівник студентського об'єднання
На думку Владислава, в Україні на даному етапі, при реалізації європейських норм у сфері енергоефективної переробки пластику слід практикувати державну систему з розподільного збору сміття, що буде ефективніше, ніж приватні зусилля еко-активістів.
Від боксів до переробки
«Наш проект називається «Місто майбутнього», - говорить Максим Максименко, проектний менеджер ініціативи, яка вже протягом кількох місяців встановлює спеціальні бокси для збору пластику, скла і металу в одному зі спальних районів Одеси. Спочатку цей проект виник у волонтерській організації «Спільна мета». Але зараз він вже переріс межі волонтерства і реалізується спільно з ініціативою «Cycle».
«Наш проект називається «Місто майбутнього», - говорить Максим Максименко, проектний менеджер ініціативи, яка вже протягом кількох місяців встановлює спеціальні бокси для збору пластику, скла і металу в одному зі спальних районів Одеси. Спочатку цей проект виник у волонтерській організації «Спільна мета». Але зараз він вже переріс межі волонтерства і реалізується спільно з ініціативою «Cycle».
«Ми орієнтовані на збір і переробку сміття. На даному етапі ми встановлюємо на територіях ОСББ спеціальні бокси для збору сміття (в основному пластика, але також скла і металу). Ми підписуємо з главами ОСББ договір і на даному етапі один раз на тиждень вивозимо сміття. Перспектива у такого роду діяльності є, люди відгукуються на це. Багато хто самі нас знаходять і просять, щоб ми у них встановили ці бокси. Ми плануємо розширити мережу пунктів зі збору сміття. По суті, те, що ми зараз робимо - це пілотний проект, який вже демонструє хороший потенціал для зростання », - розповідає Максим.
Максим Максименко
координатор проекту
«Цей проект є частиною великого проекту з переходу на енергоефективні методи збирання та переробки сміття. Розподільний збір сміття - це перший крок до енергоефективного міста», - впевнений Максим Максименко.
Максим Максименко
координатор проекту
Хоча і є труднощі, про які він також говорить. Це і побутовий вандалізм (металеві бокси складно знищити, але ламати вже пробували), і низька культура населення, яке далеко не завжди використовує бокс за призначенням, змішуючи різні типи сміття, незважаючи на інформаційні написи.
Організатори проекту мають на меті зменшити навантаження на звалища міста Одеси та намагаються своєю роботою зі збору та подальшою переробкою сміття позбавити одеський регіон від стихійних звалищ.
Організатори проекту мають на меті зменшити навантаження на звалища міста Одеси та намагаються своєю роботою зі збору та подальшою переробкою сміття позбавити одеський регіон від стихійних звалищ.
Перші кроки та результати
Олеся Крок і Катерина Гришко - автори проекту «Школа сортування сміття». Завдяки їх ініціативі за кілька місяців більше 300 одеситів ознайомилися з енергоефективними можливостями, які дає розподільне збирання сміття.
Олеся Крок і Катерина Гришко - автори проекту «Школа сортування сміття». Завдяки їх ініціативі за кілька місяців більше 300 одеситів ознайомилися з енергоефективними можливостями, які дає розподільне збирання сміття.
«За цей час в Одесі почав працювати ЕКО-МАРШРУТ, мета якого - популяризація сортування сміття в нашому місті. Регулярний маршрут практикується в Приморському району, а з 20 травня - поїде до Черемушек. Потім на черзі будуть інші частини міста», - каже Олеся Крок.
Олеся Крок
соавтор проекту
Школа сортування пластику в Одесі
За допомогою цієї ініціативи вже близько 10 одеських ОСББ, кілька офісів, приватних домогосподарств стали більш відповідально підходити до процесу збору, сортування сміття.
Активісти звернули увагу і на проблему: відсутність роздільного збору сміття в береговій зоні. У період «високого» сезону в Одесу приїжджає велика кількість туристів, і, як наслідок, навантаження на місцеву інфраструктуру в сфері збору сміття значно зростає. Перші бокси для розподільного збору пластику з подальшою переробкою вже встановлені в районі пляжу Отрада.
Активісти звернули увагу і на проблему: відсутність роздільного збору сміття в береговій зоні. У період «високого» сезону в Одесу приїжджає велика кількість туристів, і, як наслідок, навантаження на місцеву інфраструктуру в сфері збору сміття значно зростає. Перші бокси для розподільного збору пластику з подальшою переробкою вже встановлені в районі пляжу Отрада.
І одна людина може переробляти пластик
Євген Хлєбніков, мандрівник, ініціатор проекту «Дорогоцінній пластик». Ще рік тому він жив з сім'єю в Тернопільській області і звернув увагу на те, що навіть в сільській місцевості в лісах багато сміття, в тому числі такого, який не зможе природним чином бути перероблений.
Євген Хлєбніков, мандрівник, ініціатор проекту «Дорогоцінній пластик». Ще рік тому він жив з сім'єю в Тернопільській області і звернув увагу на те, що навіть в сільській місцевості в лісах багато сміття, в тому числі такого, який не зможе природним чином бути перероблений.
«Я думав над тим, як я можу змінити цю ситуацію і вирішив зайнятися переробкою пластику. Так, існують пункти збору / прийому вторсировини, але вони не вирішують ситуацію. Я згадав Дейва Хеккінса (винахідник з Данії, який сконструював механізм для переробки полімерів в домашніх умовах - авт.), Переглянув його відео про те, як він робить спеціальне обладнання. Всі креслення цих конструкцій є у вільному доступі. Так я вирішив заснувати проект «Дорогоцінній пластик»».
Євген Хлєбніков
винахідник
Євген почав з того, що очистив від пластику село в якому жив. Потім він став сортувати і переробляти пластик в домашніх умовах. З обробленого пластику виходять чудові ручки, спінери та інші вироби.
Спінер виготовлений з переробленого пластику
«Зараз я працюю з іншим типом пластика (наприклад, це кришечки, флакони побутової хімії, ящики, тазики та ін.). На якийсь час я, навіть, перетворився на інженера. Півроку у мене пішло на те, щоб зробити таке обладнання, яке могло б поміститися у великий рюкзак. Так як я мандрівник, то хочу, щоб цей механізм був завжди зі мною, де б я не жив», - розповідає Євген.
Євген Хлєбніков
винахідник, мандрівник
У лютому цього року EGAP CHALLENGE визначив переможцями чотири ІТ-ініціативи, в тому числі онлайн-платформу для збору пластику «Дорогоцінний пластик».
Процес виготовлення пластикової маси
І пластик, і батарейки
У невеликому місті-супутнику Одеси - Чорноморську також існує громадський рух пов'язаний зі збором пластика для майбутньої переробки. Станіслав Пасічник, еко-активіст, автор проекту «екотерапія» вже п'ятий рік з небайдужими городянами збирає і сортує пластикові відходи з міського пляжу в Чорноморську.
У невеликому місті-супутнику Одеси - Чорноморську також існує громадський рух пов'язаний зі збором пластика для майбутньої переробки. Станіслав Пасічник, еко-активіст, автор проекту «екотерапія» вже п'ятий рік з небайдужими городянами збирає і сортує пластикові відходи з міського пляжу в Чорноморську.
«Ми просто вийшли і стали збирати пластик. У наших акціях брали участь від двох до 22 осіб. В цілому в наших акціях взяло участь близько 170 осіб. Ми збираємо пластик на пляжах Чорноморська і, навіть, виходимо за межі міста. Сортуємо знайдений пластик: пляшки, кришечки, інше. Потім весь знайдений пластик йде на переробку, що робить свій внесок в енергоефективність нашої країни на локальному рівні»
Станіслав Пасічник
громадський активіст
За словами Станіслава, у його ініціативи є ряд труднощів: складність вивезення зібраного пластику в пункти збору та переробки.
Крім того, Станіслав - ініціатор збору відпрацьованих батарейок в Чорноморську. Бокси стоять в школах та інших навчальних закладах, а зібрані елементи живлення відправляють в Білу Церкву для переробки.
Цей проект існує з 2013 року.
Крім того, Станіслав - ініціатор збору відпрацьованих батарейок в Чорноморську. Бокси стоять в школах та інших навчальних закладах, а зібрані елементи живлення відправляють в Білу Церкву для переробки.
Цей проект існує з 2013 року.
«На даний момент у нас збирається тільки близько 4% батарейок, використаних в Чорноморську. В цілому в Україні утилізується 0,01%, а, наприклад, в Бельгії 50%. Нам є до чого прагнути!»
Станіслав Пасічник
громадський активіст
Варто відзначити, що в Україні всього два підприємства, які спеціалізуються на переробці відпрацьованих батарейок та елементів живлення. За даними Державної фіскальної служби, в 2014 році в Україну ввезли приблизно три тисячі тон батарейок і електричних акумуляторів. Але тільки 0,01% з них були зібрані і відправлені на зберігання.
Таким чином, є ще дуже великий резерв ринку для енергоефективної переробки відпрацьованих елементів живлення, щодо чого на даному етапі в Україні й досі немає ясності.
Таким чином, є ще дуже великий резерв ринку для енергоефективної переробки відпрацьованих елементів живлення, щодо чого на даному етапі в Україні й досі немає ясності.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка
