08.09.2022
Досвід медіа Херсонщини, або що потрібно жителям окупованих територій?
Днями соцмережі облетіло фото встановленого українського прапора над селищем Високопілля в Херсонській області. Воно було окуповане з середини березня, а його звільнення відбулось майже через півроку. Хоча про наступ на південь говориться вже не перший місяць, але процеси йдуть не так швидко, як того хотілося б. Чимало людей досі живе в окупації й чекає на звільнення. У мешканців з непідконтрольних територій велика кількість проблем, одна з яких — проблема з достатньою поінформованістю.
Український прапор над Високопіллям.
На початку літа в українському медіапросторі поширилась новина що українська армія знаходиться в десяти кілометрах від Херсону. Люди з окупованих територій очікували гарних новин, при тому що й офіційні джерела, й люди, які жили близько до фронту або мовчали, або прямо говорили, що про деокупацію на даний момент мова не йде. Анонсованого наступу не відбулось, а російські ЗМІ та телеграм-канали оперативно підхопили тему, що Україна має перемоги тільки на папері та в Інтернеті, що Херсон вже здали та ніхто його не поверне.
« Такі наративи поширюються через те, що подекуди українські медіа подають неперевірену інформацію з окупованих територій. Багато ЗМІ грішать тим, що вони не маючи орієнтації в медіаландшафті, пишуть щось на кштали "російські солдати бігуть з Херсону". Хотілося, щоб медійники взаємодіяли побільше з людьми на окупованих територіях, та якомога менше з так званими експертами, які спеціалізуються на всьому, починаючи від політики, закінчуючи вірусами, бактеріями та військовим діями », - вважає херсонський журналіст Костянтин Риженко, який майже півроку прожив в окупації.
Костянтин Риженко.
На його думку, клікбейтні заголовки підривають довіру до медіа та нівелюють цінність професії, не кажучи вже про те, що це дає людям на окупованих територіях зайву надію. Також він зазначає, що значний фокус уваги припадає на військові дії, але забувається соціальна складова. Є великий запит суспільства на соціальні теми, щодо виплат, оформлення ВПО, відновлення онлайн-банкінгу без мобільного зв'язку, не говорячи вже про різні документи на кшталт свідоцтв про народження, смерть, укладання та розриву шлюбів.

На основі таких тем не можна зробити публікації з великою кількістю переглядів. Але саме таких матеріалів потребують люди з окупованих територій та ті, що найближчим часом планують їх покинути. Соціальні теми стали дуже гострими для людей, що залишились без засобів до існування. На них є серйозний суспільний запит серед мільйонів наших громадян, які вимушені були покинути свої домівки. Багато з них потребують різних видів підтримки, починаючи від матеріальної, закінчуючи психологічною.
За таких умов дуже важко об'єктивно висвітлювати інформацію про те, що відбувається на окупованих територіях. Велика кількість регіональних журналістів з окупованих територій зіштовхнулась з погрозами, вимогами виїхати, а деякі взагалі були викрадені окупантами. Співробітники ЗМІ опинились під особливою увагою ворожої армії через свою професійну діяльність. Ті,хто продовжує працювати, переховуються, але за першої ліпшої-можливості виїжджають з міркувань безпеки. Хоча сам виїзд, через відсутність усталених «зелених коридорів» та великої кількості ворожих блокпостів вже ризик.

Чимало медійників, які покинули окуповані території, тією чи іншою мірою отримали матеріальну технічну підтримку, яка дозволила адаптуватись не тільки на новому місці, але й продовжити професійну діяльність. За півроку повномасштабного вторгнення є успішні приклади релокації видань з окупованих територій. Так херсонська газета «Новий день» завдяки центру журналістської солідарності у Львові змогло відновити свою роботу, зберегти мережу кореспондентів, позаштатних ресурсів та продовжувати інформувати людей на окупованих територіях. Це важливо, щоб люди на тих територіях залишались у фокусі українських медіа.
«Ми допомагаємо колегам, що лишаються на окупованих територіях, хочуть їх покинути, але не змогли виїхати на підконтрольну Україні території. Разом з колегами, які виїхали раніше, міжнародними партнерами, ми розробили пам'ятку, як максимально безпечно пройти той шлях, минути всі блок-пости, якими шляхами можна скористатись, яку інформацію варто приховати, а яку навпаки — озвучити. Адже журналісти є однією з найголовніших цілей окупантів. Також стоїть питання грошей, бо виїзд з окупації — це досить недешева річ. Перевізники, що налагодили шляхи, просять за свої послуги досить великі гроші, які не в усіх є. Ми пропонуємо колегам матеріальну допомогу на виїзд », - говорить координатор мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ Ілля Суздалєв.
Ілля Суздалєв.
Збереження колективів медіа з окупованих територій важливе не тільки з точки зору надавання роботи журналістам в такий складний період. Основна функція полягає в тому, що регіональні медійники орієнтуються в ситуації, мають свої контакти на окупованих землях, які охочіше нададуть інформацію про стан справ знайомій людині, з якою мали справу, а не малознайомому журналістові. Не через якісь упередження, а з міркувань безпеки. Адже ніхто не знає, хто з тобою буде говорити і чим для тебе це закінчиться.

Локальні журналісти, які виїхали, знають ситуацію, розуміють про що можна говорити, про що — ні, знають правила безпеки для себе та своїх інформаторів, які здобули на своєму життєвому досвіді, подекуди негативному. В них є чітке розуміння проблем, для здобуття людині, що з цим особисто не зіткнулась, потрібна спеціальна підготовка та інструктаж. До того ж, є надія, що рано чи пізно журналісти з окупованих територій повернуться до міст свого проживання та зможуть працювати над звичними темами.

Наразі по всьому фронту йдуть важкі бої. Генштаб просить дотримуватись офіційної тиші, тому й ми не будемо поширювати інформацію з соцмереж та від "знайомих знайомих". Наразі в нас окуповані близько 20 % території, до закінчення великої війни, на жаль, ще доведеться зачекати. І весь цей час в непідконтрольних Україні селах та містах будуть проживати люди, яким треба давати інформаційну альтернативу ворожій пропаганді. Яка прагне не тільки перекрутити інформацію, а й посіяти зневіру в людях та зломити їх.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".