30.12.2020
Досягнення і втрати: як одесити пережили 2020 рік?
І як на це вплинула пандемія COVID-19
2020-й рік добігає кінця. Він був незвичайним, хай і не в найкращому сенсі цього слова. Уханський коронавірус з Китаю прокрокував світом, забравши більше мільйона життів, закривши кордони та змусивши задуматись над вразливістю людської сутності. Чимало тих, хто не захворів чи переніс вірус в легкій формі, втратили роботу, були вимушені змінити свої плани та пристосовуватись до нових умов.
Уряди різних країн запроваджували реформи в соціальних сферах, намагаючись полегшити кризове становище. Що стосується окремих людей, то в кожного свій досвід та свої втрати і знахідки 2020 року. Напередодні Нового року ми вирішили опитати жителів Одеси, як змінилось їх життя за останній рік і як на нього вплинула пандемія COVID-19.
Уряди різних країн запроваджували реформи в соціальних сферах, намагаючись полегшити кризове становище. Що стосується окремих людей, то в кожного свій досвід та свої втрати і знахідки 2020 року. Напередодні Нового року ми вирішили опитати жителів Одеси, як змінилось їх життя за останній рік і як на нього вплинула пандемія COVID-19.
Марія Вольчева
студентка
Не можу сказати, що пандемія перевернула моє життя з ніг на голову, прямо серйозних змін не сталось. А ті, що були, передусім стосувались навчального процесу та роботи в дистанційному режимі. У цьому є, звичайно ж, плюси, але вистачає і мінусів. Тому що Інтернет можуть вимкнути, бувають в погану погоду перебої з електроенергією. Коли дистанційне навчання тільки почалося, це сталося навесні, ми не знали взагалі нічого. Поняття не мали, як користуватися цими всіма пристосуваннями, що робити в Zoom і так далі. І вже ось цей семестр ми проходимо на дистанційному навчанні і відчуваємо себе впевнено. Схитрувати десь складно, все одно працювати потрібно, якщо хочеш отримати знання. На навчання це не впливає, а от без живого спілкування складно, подекуди хочеться саме його. Але є звичайно і позитивні сторони. Наприклад, економиться час на дорогу, не потрібно витрачати гроші на проїзд на їжу в університеті.
Олександр Попеску
редактор новинної стрічки
Буквально з самого початку пандемії я втратив роботу. ЗМІ, де я працював, закрилось в розпал карантинних обмежень. Стало зрозумілим, що в такий час шукати нову роботу сенсу немає, тому сидів вдома. Всі ці місяці була тривога, незрозуміле фінансове становище родини, при тому що в нас квартира на виплату і ми мали вносити платіж незалежно від того, є в нас ці кошти, чи немає. Тривожив курс валют, бо хоча кредит в гривні, за договором оплата прив'язувалась до курсу долара. В цей час нас з дружиною рятували тільки заощадження, які встигли відкласти з кращих часів. З'явилась тривога за здоров'я рідних, яка абсолютно нікуди не зникла, а навпаки посилюється. Коли знайомі починають хворіти, а деякі помирати, то це дуже б'є по психіці. Незважаючи на те, що з'явилась робота, матеріальне становище стало стабільним, тривога з приводу завтрашнього дня не зникла. Усвідомлення того, що ти можеш захворіти і загриміти в лікарню, змушує задуматись над сутністю життя. Розумієш, що сьогодні ти можеш бути здоровий, а завтра підхопиш «корону», а через два тижні тебе може не стати. Бо це лоторея, перенесеш ти її в легкій формі, чи отримаєш ускладнення.
Юлія Данилюк
менеджерка з логістики транспортно-експедиторської компанії
Пандемія коронавірусу серйозно вплинула на нашу роботу. Як і більшість бізнесів, український транспортно-логістичний сектор зазнав труднощів. На це вплинув ряд "ковідних" причин, такі як закриття або посилення заходів проходження кордонів, зменшення обертів виробництв, введення заборони на експорт товарів до інших країн,уповільнення темпів торгівлі,зменшення купівельної спроможності громадян,кількісний спад суднозаходів. Логістика шукала нові шляхи та рішення, які б дозволили вийти на показники дохідності. Так 92 % компаній оптимізували персонал. Це не завжди означає тотальне скорочення. Скоріше, виявлення "універсальних солдатів" спеціалізації та поступове виведення малоефективних одиниць. Керівництво "Укрзалізниці" рапортувало, що у першому півріччі удвічі збільшилась кількість контейнерних перевезень. Загалом транспортно-логістична система функціонує. Хоча оклигуватиме вона ще як мінімум рік або два. Втім, як і будь-яка інша ніша.
Андрій Рафаель
фотограф
Карантин на моє життя особливо не вплинув, робота була. Я працював віддалено фотокореспондентом в одному виданні і нічого особливого не помітив. Хіба що, заходів в місті стало набагато менше. Однак якщо говорити про приватні фотосесії, то такої роботи дійсно стало менше. Люди боялись і кількість замовлень пішла на серйозний спад. Та й ті зйомки, що проводились в закритих приміщеннях, були суттєво обмежені за часом. А трохи згодом я пішов з видання, де працював. Ми з дружиною зайнялись організацією фотоекскурсій, вона в мене екскурсовод, має в цьому гарний досвід. Але ми почали відновлювати цей формат зовсім нещодавно, якісь підсумки підбивати зарано. Знайомі екскурсоводи кажуть, що працювати важко, бо туристів немає. В цій галузі ситуація стала однозначно гіршою, ніж була. Зараз для багатьох професій тільки лишається сподіватись і чекати, що ситуація зміниться на краще.
Тетяна Стрельнікова
фрілансерка
Я спеціалізуюсь на веденні соціальних мереж, також займаюсь фотографією та організацією авторських турів до Туреччини. Влітку 2019 року я почала співпрацювати з одним місцевим туристичним бюро в якості smm-менеджерки. Однак в березні 2020 року, через пандемію коронавірусу, почався локдаун. Наша співпраця зійшла нанівець. Скажімо так, мені припинили платити за мою роботу при цьому бажали, щоб я продовжувала виконувати свої функції. Після того, як заборгованість по зарплатні за лютий мені виплатили в серпні, я більше з цими людьми не спілкуюся і зараз в пошуку нових проектів. За стан організації екскурсій мені складно оцінити. Я в приватному порядку змогла зібрати двох осіб на поїздку в листопаді до Туреччини і це все. З приводу інших напрямків та Одеси я не скажу. Мені здається, що на одеські екскурсії ходять більшою мірою одні й ті ж самі люди. Хоча це може моя суб'єктивна думка.
Олександр Сарнавський
ІТ-менеджер
Менi, напевно ,в чомусь пощастило, тому що пандемія коронавірусу не вплинула на мою роботу. Нас просто забезпечили технікою і ми стали працювати у віддаленому режимі. У всьому іншому в роботі нічого не змінилося. Давно хотів спробувати попрацювати віддалено. Виключити з життя час на поїздку до офісу і супутні щоденні ритуали - для мене це просто знахідка. Я досить ледача в повсякденному житті людина, тому скоротити ранок до приготування кави та ванної кімнати мені сподобалось. З мінусів - мало спілкування з колегами. Тепер іноді залишаємося після щоденних переговорів на "просто потриндіти". Для мене це було особливо болісно, тому що мій прихід в компанію збігся з початок карантину, з багатьма людьми я навіть не бачився особисто. Якщо говорити про ситуацію в цілому, задовбало вже, молюся на ту вакцину, як на манну небесну. За цей рік почав цінувати багато речей, які раніше не здавалися чимось особливим. Можливість перетнути кордон, заходи за розкладом, відкриті заклади. Я вже мовчу про скасований в цьому році Євро-2020 з футболу, куди в мене були придбані квитки і на стадіон і на літак.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".