З 30 серпня по 3 вересня загалом було проаналізовано 1315 повідомлень ЗМІ одеського регіону: 1060 повідомлень в 14 місцевих медіа, 217 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 38 постів у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 47 матеріалах (3.6% від усіх проаналізованих) виявлені 45 маніпуляцій та 2 фейки. З них 62% відносяться саме до "комерційної та політичної джинси".

Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту "Infocrime Одеса" за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

Минулого тижня одне з одеських видань ретранслювало новину, яка набула широкого розголосу у російських ЗМІ. На широкий загал була винесена цитата Голови Американської торговельної палати в Росії (AmCham) Алексіса Родзянко про те, що компанії з США "в тому числі" є серед тих, з якими Російський фонд прямих інвестицій нібито веде перемовини щодо розміщення виробництва вакцини Супутник V. Ніякої конкретики Родзянко не назвав. Але російським ЗМІ було досить і його неоднозначної відповіді, яка ще й ґрунтується на інформації від урядової інституції, для роздмухування інфоприводу. Подібні публікації не мають перевірених джерел інформації, не містять об'єктивності у висвітленні новин, адже ніяких коментарів від зацікавлених у такій співпраці американських фармкомпаній наведено не було, незрозумілим є і статус таких переговорів. Крім того, заголовок новини одеського медіа містить маніпуляцію (узагальнення) через використання назви країни без згадки того, що можлива зацікавленість стосується приватних компаній з США, а не їх державних органів.

Інший фейк минулого тижня допомагав розповсюджувати Микола Скорик на своїй сторінці у Фейсбуці. Так він заявив, посилаючись на статтю одного з українських онлайн-видань, що вступні заяви українського президента Володимира Зеленського і голови Білого дому Джо Байдена перед їх переговорами покажуть у записі. Проте, самі вступні заяви обох президентів, на відміну від їх переговорів, які проводилися непублічно, транслювалися у прямому ефірі. Навіщо ЗМІ передало неточну інформацію і чому Микола Скорик розповсюджував її на своїй сторінці у соцмережах із власним коментарем залишається питанням відкритим.

У своєму пості депутат Одеської міської ради від ОПЗЖ Олексій Єреміца недоречно порівнює військову допомогу Афганістану та України. Слід зазначити, що на піку своєї присутності у Афганістані військовий контингент США налічував 110 000 осіб (на відміну від України, де військові США не присутні взагалі). За даними BBC, близько 89 мільярдів дол. США дійсно було витрачено США на зміцнення афганських сил безпеки, включаючи Афганську національну армію і поліцію. До того ж ситуація, що склалася в Афганістані потребувала постійної військової підтримки, адже за даними Місії ООН зі сприяння Афганістану, майже 111 000 мирних жителів були вбиті або поранені з моменту початку систематичного обліку жертв серед цивільного населення у 2009 році. Ці фактори роблять бюджети, які були спрямовані американською владою на військові сили Афганістану, недоречними для порівняння із тією допомогою, яку від США на військові програми та військове забезпечення отримує Україна.

Маніпуляцією можна визнати й публікацію "Як в Одесі торгують COVID-сертифікатами і скільки це коштує". Автори статті посилаються при цьому на повідомлення, опубліковане іншим ЗМІ, де заголовок вже менш провокативний "З'явилася інформація, що в Одесі нібито можна придбати COVID-сертифікати. Мовиться про внесення до Державного реєстру, а також формування електронного документа в Дія." Далі бачимо, що й ця стаття містить подальше посилання на інше джерело інформації, де мова вже йдеться про чутки та "сарафанне радіо", ніяких підтверджень незаконної торгівлі сертифікатами новина не містить. Нагадуємо, що слід довіряти тільки тим новинам, які надходять від чітко вказаних та перевірених джерел інформації. Не слід довіряти матеріалам, що формують заголовки на основі інформації, наданої анонімними джерелами, або які не містять жодних коментарів у своїх текстах.

Так само новина "Опалювальний сезон під загрозою - Україні терміново потрібне вугілля з Росії та Білорусі" не є правдивою, бо у заголовку використовується твердження, яке було описане як один із можливих наслідків того, що Україна може стикнутися із нестачею вугілля цього опалювального сезону при невиконанні певних умов, які описує у Фейсбуці директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Термінова потреба України закупити вугілля із Росії та Білорусі - вільна інтерпретація журналістів опублікованої аналітики.

Схожа маніпуляція із заголовком використовується й у статті "Противникам ЛГБТ-маршу в Одесі обрали покарання", адже, по-перше, суддею був обраний запобіжний захід - домашній арешт, який не є видом покарання. По-друге, акцент у заголовку вказує на те, що "противники" нібито були затримані саме через свою громадську позицію стосовно ЛГБТ-маршу у день його проведення. Хоча насправді затримання відбулося через те, що герої статті напали на поліцейських вже після проведення маршу за що й були притягнуті до відповідальності.

Минулого тижня одеські ЗМІ також відзначилися двома випадками використання мови ворожнечі у новинах. Так, у статтях "Чотирьох нелегалів з Азербайджану й Алжиру знайшли в Одесі" та "Під час спецоперації на Привозі виявили сімох нелегалів з Узбекистану" журналісти замість основної суті новини фокусуються на походженні людей. Подібні новини не привертали б увагу до них, якби національність осіб не була б вказана у їхніх заголовках.

Минулого тижня одна зі статей того ж видання містила елементи сексизму. Термін "автоледі" у статті "Автоледі та її 8-річний син травмувалися у ДТП біля Сухого Лиману" є образливим зворотом, який із сарказмом констатує факт того, що за кермом авто була жінка.

Ну і наостанок, традиційна підбірка новин про "особливих" одеситів, навколо яких, напевно, на думку редакції одного з одеських ЗМІ, і крутиться світ. Загалом минулого тижня було помічено 8 новин, в яких одесити протиставлялися іншим жителям України. Адже новини, які мали б мати загальнонаціональний характер, були адресовані саме одеситам: "Під час поїздки до Ізраїлю одесити повинні надати негативний тест на коронавірус", "Одеським туристам більше не потрібна віза на Маврикій", "Мешканці Одеси можуть легалізувати майно через подачу податкової декларації" тощо.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі.
  
  

Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.