07.07.2021
Гола Пристань після об'єднання
Труднощі децентралізації на прикладі однієї громади в Херсонській області.
"Та тут набережна гарніша, ніж в Херсоні", - сказала одна з моїх колег про Голу Пристань (або Гопри, як ще називають її місцеві). Це далеко не найбільше місто на Херсонщині , в ньому мешкає приблизно 15 тисяч жителів. Але тут будуються підприємства, що дають мешканцям робочі місця, ремонтуються школи, а взуття під час прогулянок не дуже брудниться навіть під час зливи.

В цьому делегація українських журналістів переконалась, навідавши разом з Харківським прес-клубом Голопристанську міську громаду. Вона утворилась тільки в 2019 році, хоча плани на об'єднання були ще від самого старту децентралізаційної реформи.

В 2015 році на Херсонщині була єдина територіальна громада — Кочубеївська з трьома тисячами населення. Перші українські громади отримували серйозне фінансування, були можливості отримати інфраструктурну субвенцію, гранти, тому міська влада активно шукала можливості для об'єднання.

Були економічні розрахунки на всі майбутні населені пункти громади. Адже урбанізацію ніхто не скасовував, чимало прилеглих сіл були вже на той час інтегровані в Голу Пристань. Люди їздили на роботу, навчали дітей, тому було уявлення, що робити далі і які проблеми існують в громаді, які є ресурси для майбутнього розвитку.
Проте після обговорень справа не рушила з місця кілька років. Міський голова Олександр Бабич вважає, що в Херсонській облдержадміністарції ці розрахунки використали проти них, радячи своїм "друзям" взяти до складу громади те чи інше село, незважаючи на попередні домовленності, придумуючи підстави щоб відмовити в створенні Голопристанської ОТГ.

Тільки тоді, коли одне з попередніх керівництв Херсонської облдержадмінстрації в 2019 році пішло у відставку, громаді дали добро на об'єднання. Зокрема, було приєднане село Стара Збур'ївка. Там зробили дорогу, відремонтували школу, встановили освітлення, зробили проект термомодернізації навчальних закладів, більшість з яких вже утеплені.
"Наш садочок був викладений із білої цегли. Взимку було так холодно, що навіть руку до стіни прикладаєш — холод іде прямо від неї. Нам зробили утеплення. До нього в нас було 16-17 градусів, при тому що котельня працювала на повну. А в цьому році вперше за тридцять років в садочку було дуже й дуже тепло, працівники з дітьми ходили в футболочках, було 24-25 градусів. Ми дуже довго цього чекали, бо в нас хоч містяни й кажуть, що садочок наймолодший, але проблеми в усіх однакові, не важливо чи тридцять років садочку, чи сімдесят", — говорить директорка голопристанського дитячого садочка №2 "Посмішка" Світлана Темченко.

Світлана Темченко
Роботи з термомодернізації, де вони ще не були проведені, є одним з пріоритетів для багатьох українських ОТГ. В цьому є перспектива, адже газ та електроенергія постійно дорожчає і ці витрати лягають на плечі громади. Нині залишилось провести термомодернізацію спеціалізованої школи №3 та музичної школи. Також проводяться роботи в сільських навчальних закладах, які увійшли до складу Голопристанської ОТГ.

В керівництві громади кажуть, що для них немає різниці, чи це міська школа, чи сільська. Адже тепер всі вони одна громада, яка має співпрацювати. Через те, що Голопристанська ОТГ утворилась значно пізніше, ніж планувалось, громаді не вдалось отримати інфраструктурну субвенцію в тому об'ємі, які мали громади, що пішли на об'єднання першими.
В рамках децентралізаційної реформи в громаді виникло чимало бюрократичних труднощів. На сьогодні законом про зміни адміністративно-територіального устрою ці перепони потроху відходять в минуле, але з'являються труднощі з використанням бюджету, надходженням ресурсів.

В Голій Пристані намагаються зробити сприятливою обстановку для бізнесу, приватних підприємств, залучати міжнародні гранти. Такий комлексний підхід допомагає наповнювати бюджет з різних джерел і вже приніс гарні результати, які за короткий строк вже відчули на собі жителі громади.
"Ми єдине місто в Україні, що за п'ять років провело термомодернізацію всіх соціальних закладів, що були в нашому підпорядкуванні. Зараз перебуваємо на останній стадії завершення таких робіт. Ми не розраховуємо на державний та місцевий бюджет, адже зрозуміло, що він обмежений. Залучаємо різні фонди, використовуємо різні можливості. За п'ять років було реалізовано два грантових проекти, один на 881 тисячу євро, комплексна термомодернізація шкіл та садочків та переобладнання котельних. Нам стало простіше відслідковувати рівень видатків шкіл та садочків, бо після термомодернізації провели аудит та виявили, що на 50 % вдалось зменшити видатки на утримання цих об'єктів", - каже міський голова Голої Пристані Олександр Бабич.

Олександр Бабич
Тут намагаються йти назустріч підприємствам, що хочуть тут побудуватись. Цей принцип працював ще до того, як була утворена ОТГ. Так в 2017 році перевантажувальний термінал компанії "Нібулон", що спеціалізується на олійних та зернових культурах, був збудований за рекордних сто днів. І це не єдине підприємство, що почало роботу в місті за останні п'ять років.

Попередній 2020 рік підкинув додатково нових труднощів. Зокрема, стало важко вести інвестиційну діяльність. Проблеми з пандемією коронавірусу зменшили економічну активність підприємств, але є сподівання, що все зміниться на краще. Принаймні, місцева влада серйозно працює над цим питанням.
Громада об'єднала майже 70 % колишнього Голопристанського району, який до реформи місцевого самоврядування був в Україні найбільшим територіально. Тепер вона належить до Скадовського району, який залишився внаслідок укрупнення. Проте, є ймовірність що це тимчасова норма, бо в рамках децентралізаційної реформи райони, як явище, мали б бути ліквідовані взагалі.

Функція районів обмежена, ні на що не впливає, але при цьому створює додаткові проблеми для громад на кшталт того, що робити з переданим майном та як розподілити повноваження. Децентралізація в Україні зараз вийшла на фінальний етап. Чимало ОТГ зараз розгублені, не знають як діяти далі та в якому форматі працювати.
Багато громад на перших етапах отримали державну підтримку на реалізацію інфраструктурних проектів, в багатьох випадах такі субвенції полегшували витрати місцевого бюджету. Проте з кожним роком ОТГ ставало все більше, а фіксована сума лишалась одна. Зараз і така можливість поступово відпадає й новоствореним адміністративним одиницям треба вчитись жити самостійно. І з цим викликом мають впоратись громади як Херсонської та Одеської областей, так і ОТГ будь-якого іншого українського регіону.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".