Плюси та мінуси децентралізації на Одещині
Реформа місцевого самоврядуванння стала однією з найактуальніших тем, яку обговорюють в суспільстві
Чимало жителів провінційних населених пунктів, яких ці зміни мають торкнутися безпосередньо, нічого не знають про реформу взагалі
Реформа місцевого самоврядуванння стала однією з найактуальніших тем, яку обговорюють в суспільстві. Важко знайти телеканал, що не присвятив би цьому питанню якийсь спецвипуск. Депутати різного рівня регулярно беруть участь в обговореннях, присвячених децентралізації. Водночас із тим, чимало жителів провінційних населених пунктів, яких ці зміни мають торкнутися безпосередньо, нічого не знають про реформу взагалі.

Внаслідок цього серед пересічних людей шириться багато негативних міфів, що не мають під собою жодних підстав. Децентралізація подається в якості своєрідного акту геноциду, спрямованого на винищення українського села. Однак практика показує, що такі міркування, м'яко кажучи, є не дуже коректними. Але не станемо заперечувати існуючих проблем, які виникають в рамках впровадження реформи.

Тому спробуємо проналізувати стан децентралізації на прикладі Одещини, адже ситуація зі змінами в місцевому самоврядуванні тут мало чим відрізняється від інших регіонів.
Своєрідною «візитівкою» більшості сіл області давно вже стали розбиті автошляхи та занедбаність
Від великого до малого

Процес об'єднання громад більше орієнтований на сільські населені пункти, ніж на обласні центри та міста обласного значення. Адже там проблеми накопичувалися десятиліттями, й ніхто не збирався їх вирішувати. Своєрідною «візитівкою» більшості сіл Одеської області давно вже стали розбиті автошляхи, занедбаність (а то й повна відсутність) інфраструктурних об'єктів. Саме децентралізація допомогла їм, хай і частково, покращити існуючу ситуацію.

Десь полагодили дороги, відремонтували фельдшерсько-акушерський пункт чи провели водогін, якого до останнього часу не було взагалі. Можливо, комусь ці речі можуть здатися банальними, проте їх наявність чи відсутність сильно впливає на якість життя.

Проте, яке це часто буває, на зміну одним проблемам приходять інші, вирішення яких теж має стати питанням часу.

«Найбільше труднощів у громад виникає на етапі об'єднання. Десь примішується політика, особисті амбіції, але в тих ОТГ Одеської області, які працюють з 2015 року, плюсів стало більше, ніж мінусів. Ми були в усіх існуючих об'єднаних громадах, спілкувалися з керівництвом та депутатським корпусом, і всі стверджують, що ситуація змінилася на краще, бо місцева влада вперше за багато років отримала можливість вирішувати існуючі проблем. На тих територіях, де громад немає, нічого подібного не робиться. А якщо й робиться, то тільки в режимі так званого «латання дірок», бо за будь-яким бюджетним фінансуванням сільський голова має звертатися до районної ради. А там, в більшості випадків, байдуже до турбот кожного окремого села », – вважає регіональний консультант з юридичних питань АМУ Юрій Ямковой.
Маючи позитивні приклади перед очима, все більше населених пунктів Одещини усвідомили переваги децентралізації. Вони бачать, що у сусідів ремонтуються дороги, увечері на вулицях починають горіти ліхтарі. Кожен житель села, містечка чи селища хоче, щоб на його маленькій батьківщині жилося не гірше, ніж селах поруч.

Тому кожен шукає точки дотику: влада проводить опитування серед населення, а воно, в свою чергу, висловлює скарги та пропозиції. Кожному ж хочеться бути господарем на власній землі, розпоряджатися всіма її ресурсами. Інша справа, що на шляху до цього бажання виникають перепони, яких поки що не меншає.
11 % населення та 24 % площі регіону перебуває у складі об'єданих територіальних громад
Без ускладнень не обходиться

Станом на 2018 рік, в Одеській області було утворено двадцять п'ять об'єднаних територіальних громад. Вони охполюють тринадцять районів області, що засвідчує успішність впровадження децентралізаційної реформи.

Згідно перспективного плану формування територій громад Одещини, таких ОТГ повинно було бути на одну менше. Вони мали охопити весь регіон, однак поки тільки 11 % населення та 24 % площі регіону перебуває у складі об'єданих територіальних громад.

Подібна ситуація викликала багато нарікань з боку спеціалістів, мовляв, частина утворених громад не є життеєздатною. Бо в багатьох випадках така кооперація була продиктована політичними міркуваннями, а не думками про економічний зиск. Та не будемо забувати, що об'єднання є процесом добровільним і кожне місто чи село має самостійно вирішити, з ким і як співпрацювати далі.

«У роботі нових громад вистачає як полегшень, так і труднощів. Сьогодні їм простіше проходити процеси становлення, оскільки вже напрацьований відповідний досвід у цій сфері. Внесено зміни до нормативної бази, урегулювалися деякі «білі плями» в законодавстві. З іншого боку, громадам стало складніше брати участь у виборчому процесі та об'єднуватися далі. Це пов'язано з тим, що значно підвищилась зацікавленість до створених ОТГ з боку різних політичних сил з відповідною конфронтацією між ними. Внаслідок цього відбувається навмисне затягування зазначених процесів, оскарження прийнятих рішень», – зазначає експерт з питань децентралізації Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Гуненкова.
Коли ж у реформи з'явилися які-не-які перспективи, то політичні сили стрімко активізувалися.
Треба сказати, що проблеми з виборами до об'єднаних територіальних громад характерні не лише для Одещини та сусідніх їй регіонів. Причиною поширення таких «брудних ігор» стало те, що деякі не дуже чесні представники влади пристосувалися до нових умов. На перших етапах не зовсім було зрозуміло, чого чекати від реформи місцевого самоврядування.

Було багато скептичних міркувань, деякі критики очікували, що децентралізація буде згорнута найближчими роками. Тому «зацікавлені люди» просто спостерігали за ситуацією, вичікуючи. Коли ж у реформи з'явилися які-не-які перспективи, то політичні сили стрімко активізувалися. Їх представникам не хочеться втрачати своє владне положення, тому подекуди вони вдаються до нечесних методів. Інша річ, що тепер вже самим жителям громад, треба вирішувати, як ставитися до таких речей.

Якщо люди об'єднаються – вони мають всі можливості захистити відстояти свої права. А от чи захочуть вони це зробити, то це буде відомо тільки згодом.
Текст и визуализация
Павел Колотвин
Мария Шевчук
Даний проект виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.