27.05.2022
Поле битви – українське зерно
Про крадіїв та покупців у житниці Європи
Продовжуємо досліджувати тему, як агресія РФ в Україні впливає на продовольчу безпеку у світі. Як повідомляв Укрінформ, у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулися Дні дій задля глобальної продовольчої безпеки. З цією метою проводилися регулярні міністерські зустрічі на рівні керівників зовнішньополітичних відомств десятків країн.

Ініціативу очолили Сполучені Штати, які головують у травні в Раді безпеки ООН. На засіданні Ради безпеки ООН з питань конфлікту й безпеки продовольства Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав Росію забезпечити безпечне вивезення зерна з українських портів.

Україна виробляє суттєву частку світового продовольства (27% насіння соняшника, 5% ячменю, по 3% пшениці та ріпакового насіння, 2% кукурудзи), але не має зараз можливості нормально постачати продукцію через військові дії на своїй території, блокаду портів, розірвані логістичні ланцюги, а також – розкрадання її запасів країною-агресором.

За даними Мінагрополітики України втрати від усіх цих дій оцінюються у 1,5 мільярда доларів. А ось ряд країн Азії та Африки опиняється на межі неілюзорної кризи. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що російська влада використовує загрозу голоду для цивільних осіб як зброю, що можна порівняти з воєнним злочином.

Кілька днів тому Сара Менкер, генеральний директор сільськогосподарської аналітичної компанії Gro Intelligence, заявила: «Нині ми маємо лише 10 тижнів глобального споживання в запасах по всьому світу. Умови гірші, ніж у 2007 та 2008 роках». При цьому варто враховувати, що той же Китай встиг накопичити запасів пшениці для внутрішнього використанням на термін до півтора року. Тобто десь інде ситуація вже може наближатися до критичної.
В цей час у власному інформаційному просторі РФ продовжує створювати альтернативну реальність. Наприклад, спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що США збирається влаштувати в Україні «продрозверстку та голодомор». Мовляв, Америка не вірить у перемогу України, хоче повернути гроші за ленд-ліз і планує взяти плату за озброєння українським зерном. Хоча умови ленд-лізу передбачають зовсім інше.

Крім того, за твердженнями роспропаганди, проблеми з морськими перевезеннями викликані не військовою блокадою Чорного моря, а мінуванням українських портів, здійснених місцевою владою. Начебто навіть Туреччина, запропонувала Україні свою допомогу у цьому питанні (так примхливо викривили інформацію про те, що Туреччина справді виловлює в чорноморській акваторії російські міни, які допливають аж до Босфору).

Трохи згодом МЗС Росії таки визнало, що все не так однозначно, і закликало для «вирішення проблеми з постачанням українського зерна», скасувати санкції проти російського експорту. Але шантаж не вдався. Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес практично одразу назвав подібні умови неприйнятними.

Та на цьому військово-політичні Росії не скінчилися. З одного боку - Міноборони РФ повідомляє, що відкриває два коридори для виходу іноземних суден із портів у Чорному та Азовському морях: 1) у Чорному морі - для виходу з портів Херсон, Миколаїв, Чорноморськ, Очаків, Одеса та Південний у південно-західному напрямку; 2) в Азовському морі - для виходу з порту Маріуполь у напрямку Чорного моря.
З іншого боку - ОК «Південь» попереджає про те, що поблизу острова Зміїний виявлено один з малих броньованих артилерійських катерів ВМС Збройних Сил України. Судно було захоплене росіянами в Бердянську, ще на початку вторгнення. Враховуючи манеру російської влади перекладати вину за власні злочини, цілком ймовірні провокації під українським прапором – з обстрілом іноземних цивільних суден включно.

Паралельно Росія не гребує й привласненням чужого добра на окупованих територіях. На супутникових знімках Maxar Technologies 19 та 21 травня в Севастополі було зафіксовано, як у трюми російських кораблів «Матрос Позинич» та «Матрос Кошка» пересипали вкрадене в українських сховищах зерно. Згодом судна залишили порт, одне з них попрямувало до Бейрута. Про це повідомив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Звичайно, можна заперечувати, чиє то було зерно. Але в анексованому Криму зернові практично не вирощують, на відміну від Херсонської та Запорізької областей, де російські окупанти пограбували кілька зерносховищ та вивезли українську продукцію на південь.
Саме тому радник Постпреда України при ООН Сергій Дворник попередив, що розкрадання запасів продовольства з території незалежної суверенної держави є одним з аспектів мародерства. «Будь-яка країна, яка свідомо купує це зерно, вважатиметься причетною до злочину», - наголосив він. За його оцінками російські загарбники вже вкрали щонайменше 400-500 тис. тон зерна.

За час, що минув, Україна та її закордонні партнери вжили ряд заходів для вирішення питання експорту зерна. На конференції GrainCom у Женеві заступник міністра економіки Тарас Качка розповів, що адміністративні та логістичні труднощі на західних кордонах України з країнами ЄС наразі вирішені. Наприклад, «аграрні» міністри України та Польщі Микола Сольський та Генрік Ковальчик підписали спільну заяву щодо спрощення експорту українських зернових.
Зокрема польська сторона спростила вимоги до ветеринарного контролю транзитних вантажів з зерном з України. Домовленості сторін також передбачали збільшення штату ветеринарних інспекторів на кордоні і переведення восьми пунктів пропуску у режим цілодобової роботи сім днів на тиждень.

У середньостроковій перспективі Європейська комісія працюватиме над подальшим розвитком транспортних коридорів між ЄС та Україною, враховуючи цей напрямок під час післявоєнної відбудови та реконструкції України.

Поки що завдяки заходам на західних кордонах з ЄС вдалося удвічі збільшити експорт зерна суходолом, та довести його до 2 млн тон щомісячно. На жаль, потрібно усвідомлювати, що через морські порти Україна щомісяця експортувала 5-6 млн тон зерна. Тому авто- та залізничні перевезення поки що не можуть компенсувати втрату морських. Зараз Україна та її партнери докладають значні зусилля для того, що вивезти накопичені нею запаси зерна (близько 20 млн тон) та звільнити елеватори під новий врожай.
Про це свідчить навіть стрічка новин:

«На зустрічі в Лондоні міністри закордонних справ Великої Британії та Литви - Елізабет Трасс та Габріелюс Ландсбергіс - обговорили комплекс питань щодо підтримки України в умовах війни, зокрема можливість розблокування Одеського порту».

«Адріатичні порти Хорватії можуть запропонувати альтернативний маршрут для транспортування зерна з України, чорноморські порти якої залишаються заблокованими. Про це заявила держсекретар МЗС Хорватії Андрея Метелко Згомбич».

«Шеф Пентагону Ллойд Остін подякував Данії, яка пообіцяла надати Україні партію протикорабельних ракет дальньої дії "Гарпун", щоб захистити вантажні судна, що експортують зерно».

Ці та інші новини дозволяють дивитися у майбутнє хоча і з обережним, але оптимізмом.
Авторка:
Наталя Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".