Польська Лодзь та українська Одеса. Що спільного в міст-побратимів?
Залізничний вокзал в Лодзі.
Цього року з півдня України стало простіше дістатись багатьох європейських міст. Лоукостери Ryanair та Wizz Air відкрили декілька нових рейсів з одеського аеропорту. Лідером за кількістю напрямків стала Польща – з Одеси без пересадок тепер можна дістатися Кракова, Познані, Вроцлава, Гданська та Катовіце. До останнього міста скоро літатиме також рейс із Херсону. Вищеназвані населені пункти можна розглядати як транзитні вузли на шляху до інших країн, так і самостійні туристичні об'єкти.
Польща, незважаючи на свою територіальну близькість до України, не повною мірою знайома нашим мандрівникам. Більшість туристів мають уявлення про Краків та Варшаву, однак тут вистачає й інших цікавих міст. В цьому ми переконались завдяки Польській туристичній організації, яка показала делегації українських журналістів Лодзь. Населений пункт, що входить до трійки найбільших міст Польщі, і який поки що не такий популярний серед наших співвітчизників.
Від столиці Польщі, Варшави, Лодзь відділяє майже 140 кілометрів. Цю відстань можна подолати за допомогою швидкісних потягів або рейсових автобусів. Час на добирання, без врахування заторів, займе півтори-дві години. У місті зараз проживає близько 700 тисяч людей, хоча на початку дев'яностих років їх кількість перевищувала 900 тисяч осіб. Працездатне населення переважно виробляло продукцію на місцевих заводах, яких в місті нараховувалось сотні.
Після розпаду Радянського Союзу та втрати ринків збуту підприємства позакривались, люди втратили роботу й виїхали. А виробничі приміщення залишились. За три десятиліття Лодзь перепрофілювалась з промислового міста на логістичне. Вигідне географічне положення дозволило населенному пункту стати тією точкою, куди товари спрямовуються та роз'їжджаються різними регіонами Польщі.
Кіт з Лодзі - герой відомого мультфільму.

В Лодзі з'явились нові робочі місця, населення перестало такими темпами виїжджати. Однак приміщення колишніх заводів лишались незатребуваними, тому виникло питання, що з ними робити далі? Вирішено було піти шляхом ревіталізації – процесу відтворення та оживлення міського простору. Заводи перетворились на музеї, культурні центри та місця відпочинку городян. Такий крок допоміг створити не тільки нові локації, а й зберегти історичну та культурну спадщину Лодзі.
Всі архітектурні споруди, старші за п'ятдесят років, вважаються в Польщі історичними пам'ятками. Щоб з ними щось зробити, спочатку потрібно звернутись до організацій, які займаються збереженням та реєстром історичних пам'яток, а потім вже до адміністрації міста. Подекуди отримання всіх необхідних дозволів займає більше часу, ніж на власне роботи з ревіталізації.
На території комплексу йде активне будівництво.
Так наприклад, сталося об'єктом MONOPOLIS, на території якого понад сто років працював лікеро-горілчаний завод. У 2008 році підприємство припинило свою діяльність, щоб згодом запрацювати в новому форматі. Роботи над відновленням почалися з 2013 року – майже шість років пішло на те, щоб узгодити діяльність з різними інстанціями. Зараз на території комплексу продовжуються ремонтні роботи з метою перетворення його на культурний та креативний центр міста.
Марчін Міхневич
«Тільки після отримання всіх схвалень від людини, що займається збереженням історичних пам'яток, ми можемо звертатися до адміністрації для проведення тих чи інших реставрацій, виділення певних ділянок робіт. Ми активно співпрацюємо з місцевою владою, у нас не було ніяких перешкод з їх боку під час роботи. Адже ми всі зацікавлені, щоб цей простір був корисним для людей. Наша організація цінує «Монополіс», ставиться до його історії з повагою і бере до уваги все, що нам радять з питаннь збереження будівлі», - говорить керівник проекту MONOPOLIS з боку інвестора Марчін Міхневич.
Розважальний комплекс "Мануфактура"
Нове життя

У Лодзі вистачає прикладів, коли колишні фабричні підприємства отримали друге життя та продовжили слугувати людям. Найяскравішим з них є розважальний комплекс «Мануфактура». У минулому він був фабрикою польського магната Ізраеля Познанського - ткацько-прядильною імперією, де працювали тисячі людей. Сьогодні територія підприємства – найулюбленіше місце зустрічей жителів і гостей Лодзі.
Різноманітний асортимент кафе та магазинів, кінотеатр та майданчик для проведення масових заходів створюють безліч можливостей для відпочинку. Мандруючи Польщею, туристи переважно цікавляться старовинними спорудами та вишуканою архітектурою. Хтось захоплюється зеленим туризмом та відпочинком на лоні природи
Колишні заводи в якості туристичних об'єктів та місць відпочинку наші співвітчизники майже не розглядають. Але ці локації теж можуть бути цікавими та перспективними. На відміну від більшості польських міст, Лодзь не має класичних раритетів та історичних пам'яток на кшталт замків, фортець чи ринкової площі. Але це не завадило їй зайняти свою нішу у різних галузях Польщі, зокрема й туристичній.
Юлія Косинська
«Упродовж тривалого часу Лодзь розвивалася і здобувала собі славу як потужний промисловий центр, і коли епоха промислу раптом пішла на спад, постало питання: що далі? І власне те, що могло означати крах, Лодзь зуміла повернути на позитив. Колишні промислові підприємства, фабрики і заводи, замість стояти пусткою, перетворилися на центри освіти і науки, відпочинку, розваг і дозвілля. І це стало притягальним магнітом для мандрівників з різних країн світу, поштовхом для бізнес-туризму. Лодзь змінюється невпізнанно, оновлюється просто на очах, термін «ревіталізація» став її візитною карткою. І це, власне, той досвід, який би міг придатися українським містам. Добрий й успішний приклад того, як з потенційно депресивної зони вибудувати життєдайний перспективний простір», - вважає прес-менеджерка і фахівчиня з PR Закордонного осередку Польської Туристичної Організації в Києві Юлія Косинська.
Проблема старих заводів лишається актуальною і для України. Значний відсоток промислових будівель, що раніше давали роботу тисячам людей, стоять пусткою. Подекуди в таких руїнах стоять цілі квартали мегаполісів. Так, наприклад, в Одесі райони Пересипу та Слободки містять велику кількість занедбаних заводів. Багато з них знаходиться в аварійному стані, проте ці споруди притягують до себе різноманітні шари населення. Від молоді, що шукає собі місце для посиденьок подалі від усіх, до безхатченків, які ховаються там за поганої погоди. Частина колишніх фабрик була зруйнована, а на їх місці з'явились житлові будинки. Проте до глобального вирішення проблеми ще дуже далеко.
За європейськими трендами

Для Європейського Союзу ідея перетворення колишніх заводів на культурні та розважальні центри не нова. Але ці процеси мають свої відмінності в залежності від того, як жила країна до дев'яностих років. У держав, що належали до соціалістичного табору чи були в складі Радянського Союзу, є свої особливості, що безпосередньо вплинули на кількість таких будівель. Тому в польській Лодзі вистачає закинутих споруд, які ще чекають своєї черги на відновлення.
Історичний фабричний комплекс "Ксєнжи Млин".
Наймасштабніші об'єкти, на кшталт «Мануфактури» або вже були ревіталізовані, або от-от отримають, нове життя, як «Монополіс». Маленькі підприємства стали складськими приміщеннями, готелями, однак велика кількість з них досі лишається незатребуваною. Лодзь отримала достатньо досвіду, щоб поділитися ним з іншими мегаполісами на кшталт Одеси. Тим паче, що ці два населені пункти з 1993 року є містами-побратимами.
Найбільше місто півдня України має гучну історію розвитку промисловості, яка лишилась в минулому. Сьогодні, з певних економічних причин, більшість одеських підприємств або не затребувані, або ледве зводять кінці з кінцями. Заводи, що десятиріччями не працюють, занепадають та починають становити небезпеку для людей. Але ці приміщення ще можуть послужити громадянам й органічно доповнити туристичний потенціал регіону. Принаймні, такої думки дотримуються ті, хто зміг порівняти Одесу та Лодзь власними очима.
Пйотр Мілек
«Мені Одеса дуже сподобалася, коли я там був п'ять років тому. Гарне враження справив пам'ятник Міцкевичу і звичайно ж саме місто, яке є нашим другом, побратимом. Там багато прекрасних старих будинків, проспектів, де можна погуляти і звичайно ж, море. У нас в Лодзі моря немає, але думаю якби воно було, то ми нічим би не відрізнялися від Одеси за зовнішнім виглядом. Зараз в нас активно займаються відновленням наших історичних будівель, розвиваються різні туристичні напрямки. До нас приїжджає багато туристів з Німеччини, Великобританії, Ізраїлю та України, звичайно ж», - каже інформатор Лодзинської туристичної організації Пйотр Мілек.
Ревіталізація – складний процес, який вимагає не тільки значних коштів, але й уважного ставлення до об'єктів, над якими проводиться робота. Важливо не тільки пристосувати приміщення до нових умов, але й зберегти його історичну суть. На жаль, в Одесі руйнуються навіть будівлі, офіційно визнані пам'ятками архітектури, що вже казати про долю колишніх заводів. Однак попри цей сумний факт, відчуваються позитивні зрушення.
Одесити стали поступово приєднуватися до загальноєвропейських трендів.Так в жовтні в Одесі був відкритий центр креативних мистецтв «Синій Краб», майданчиком для якого послужила будівля в промисловій зоні. Одна з одеських будівельних компаній готує проект ревіталізації колишнього судоремонтного заводу. Поки це поодинокі ініціативи, проте вони за вдалого старту можуть послужити гарним прикладом для всіх інших.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук