14.06.2022
Та, що рятує життя
Як в Одесі розвивається система донорства крові?
Станом на 13 травня, у міській базі Одеси зареєструвалось близько чотирьох тисяч донорів крові. Такі дані наводить телеграм-канал "Донор Одеса", створений для пошуку людей, готових пожертвувати своєю кров'ю для порятунку інших. Охочі у спеціальній формі вказують своє ім'я та прізвище, групу крові та резус-фактор, залишають контактні дані.

Медики кожного дня викликають донорів за списком, щоб постійно підтримувати повним банк крові. У випадку, коли вона комусь терміново потрібна, то її завжди вистачає всіх груп, у достатній кількості. Раніше, за критичних умов, родичам постраждалих доводилось шукати рятівників самостійно.
Одеситка Марія Антонова вперше пожертвувала кров, коли в її дядька виявили онкологічне захворювання, тоді вона була двічі донором. За два роки після цього жінка знову здала кров, її одногрупник отримав тяжкі травми у ДТП, від донорів залежало його життя. Після цього Марія стала постійним гостем на станції переливання крові, всього на її рахунку близько п'ятнадцяти кровосдач. Зараз жінка має на своєму рахунку велику кількість врятованих людей.
«Від твоїх 450 мл часом залежить життя, доросле чи дитяче. Боятися точно не потрібно, це не боляче і не страшно, займає близько 30 хвилин часу від оформлення документів до закінчення всієї процедури. Перед кровосдачею не можна вживати спиртні напої, їсти занадто жирну їжу, копченості. Обов'язково в день забору потрібно добре поснідати. За добу до здавання крові бажано пити більше рідини. Є ряд протипоказань, тимчасових та постійних, з ним потенційний донор може ознайомитись на сайті Донор.UA. Секретів відновлення у мене немає, я просто почуваюся щасливішою від того, що можу допомагати», - пояснює свою мотивацію Марія Антонова.
Важливість та неоціненність такого виду допомоги розуміють багато людей в Одесі. У перші дні війни жителі міста вишикувалися у величезні черги, щоб здати кров на донорство. За сто днів повномасштабного вторгнення вони здали на міській станції переливання крові в 11-й лікарні 225 літрів крові та 224 літри плазми.

Така кількість отриманих препаратів крові розрахована на порятунок життя близько тисячі людей. Одеса знаходиться за сотні кілометрів від лінії фронту, але до міста постійно прибувають поранені, як військові, так і мирні жителі, що постраждали внаслідок бойових дій.

Військовий стан принципово не вплинув процес збирання донорської крові, він так само проходить у два етапи. Спочатку проводяться тести, а потім донорство. Переливання крові зараз здебільшого проводиться на другій-третій ланці евакуації. Зробити його раніше зазвичай немає технічної можливості.
Інструктор з першої медичної допомоги та тактичної медицини Олександр Лесневський як ніхто інший знає, наскільки важливою є людська кров для порятунку людського життя. Як бойовий медик він зазначає, що чимало викликів додатково додались через війну.

Публічна інформація щодо наших втрат на війні досить розмита тому казати щось без чисел буде важко. Зараз оцінка того, як рятує життя донорська кров, буде досить суб'єктивною. Зрозуміло тільки те, що вона важлива та продовжує рятувати тисячі життів українських громадян.

Загалом, всі потреби в донорській крові лишилися такими, як і були, зросли лише цифри по травматичних ураженнях і виходячи з цього, виріс запит на отримання крові. Загалом прийшло більше 100 діб і той банк крові, який було зібрано у період перших тижнів війни, наразі вичерпано.
«Процес загалом мало відрізняється від минулого року, де ми збирали ту саму кров лише за інших обставин. Так, відмінності є, наприклад, з ковідом нам цікавіші були лише еритроцити. А зараз, у свою чергу, нам підходить і плазма для поновлення тиску під час бойових травм. Наш транспорт не має холодильнику а отже і крові, тому ми не робимо переливання, на жаль. Загалом є багато речей, до яких наша система зараз тільки доходить. Нам дуже бракує не донорів, а оснащення. Навіть звичайна плазма, яка зберігається довше і має менше ризику розвитку ускладнень може поновити тиск навіть шокового постраждалого. Я говорю це, бо бачив таке ще за часів інтернатури», - каже Олександр Лесневський.
Плазма – це кров, яку спеціальними методиками позбавили клітин. Тобто рідка частина крові, яка містить білки, іони, гази та інші корисні речовини. Еритроцитарна маса, у порівнянні з плазмою, взагалі здатна творити дива. Принаймні, з точки зору людини, далекої від медицини.

Раніше переливання називали "процедурою останнього шансу", через те що там справді дуже багато специфічних ризиків і протипоказань, але вона рятувала і рятуватиме життя. А з урахуванням збільшення інтенсивності військових дій, переливання крові буде потрібне багатьом пацієнтам.

Говорячи про донорство, важливо переходити на сучасні стандарти. Так штучних замінників крові у нас немає, їх потрібно ще реєструвати роками. Також спостерігається відсутність навчання персоналу по перспективах використання методу на першій ланці евакуації.
Загалом бракує людей готових відважилися зробити переливання крові в бойових умовах. Тому кожного разу, коли бойовий медик бачить на шевронах групу крові, він думає, що у лікарні все одно перевірять на сумісність. Незадовго до війни система донорства крові зазнала певного реформування. Ухвалені зміни ставили на меті покращити надання такого виду рятівної допомоги.

У листопаді 2021 року був створений Національний реєстр донорів крові. Він мав стати елементом системи, яка дозволяє відслідковувати рух крові від донора до реципієнта. Цей документ ставив за мету простимулювати важливі зміни як в структурі, так і в підходах роботи закладів, чия робота пов'язана з донорською кров'ю. Реєстр не був доведений до досконалості, зокрема, через повномасштабну війну, проте це та річ, яка в перспективі буде розвиватись.
Багатьох людей на донорство штовхають якісь особисті трагедії, коли близькій людині потрібна кров. В останні місяці чимало людей стали на цей шлях, коли біда прийшла до їх країни. Однак донорська кров потрібна і в мирний час. Для породіль, онкохворих, людей, що зазнали серйозних травм.

Війна колись закінчиться, проте важливо, щоб поповнення банку донорської крові стало стабільною процедурою для станцій переливання, а не роботою в авральному режимі. Проте є ймовірність що люди, які стали донорами вперше, захочуть повторити свій маленький подвиг ще неодноразово.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".