Від лабораторії до річки: як моніторити стан водних ресурсів (+комікс)

У своїх публікаціях ми неодноразово висвітлювали проблему збереження водних ресурсів Одещини. Екологи б'ють на сполох, що річки в Україні пересихають і наголошують на необхідності комплексних заходів з їх збереження. Ситуація ризикує стати критичною. Державне водне агентство ресурсів України навіть наголосило, що вперше за 120 років наша держава опинилася у ситуації, коли гідрометеорологічні умови можуть спричинити обмеження прав наших громадян у користуванні водою. Особливо цю нестачу відчувають південні регіони України.
В 2014-му році була прийнята Водна рамкова директива Європейського Союзу. Україна взяла на себе відповідальність до 2021 року впровадити інтегроване управління водними ресурсами. За цей період часу, починаючи з 2014 року, було зроблено багато роботи на законодавчому рівні, змінений Водний кодекс України. Головним інструментом починає виступати План управління річковим басейном. В 2018 році, згідно постанови №336 Кабінету міністрів України, затверджений порядок розробки цього плану. В цьому документі прописується вся інформація про річковий басейн, екологічні цілі, моніторинг.
«Кінцевою метою цієї директиви є забезпечення гарного екологічного стану водних ресурсів. Система моніторингу, починаючи з 2018 року, повністю змінена. До недавнього часу всі дослідження проводились точково, відбирались проби води в одному чи двох місцях, і всій річці приписувались властивості окремої ділянки. Зараз ця система кардинально змінилась, було введено поняття «масив поверхневих вод». Це частина річки чи її ділянки, для яких виокремлені екологічні цілі. Протягом 2019 року майже на всіх басейнах України (а їх всього існує дев'ять) розроблені та виділені масиви поверхневих вод», - говорить начальник відділу «Причорноморського центру водних ресурсів та ґрунтів» Сергій Кушнір.

Сергій Кушнір
Дослідження проб води дуже ретельна робота. Її перевіряють на відповідність біологічним, гідроморфологічним, хімічним та фізико-хімічним показникам. Робота починається безпосередньо «в полі» (якщо цим словом, звісно, можна назвати відкриту водойму). Але найцікавіше відбувається в лабораторіях, де воду мають перевірити більше ніж на тисячу показників. Все починається з невеликого черпачка, який занурюється у річку. Проілюструємо невеличким коміксом як це виглядає з боку риби, що там мешкає.
Як бачите, цей процес абсолютно не шкодить навколишньому середовищу. А поки риби не знають, в якій небезпеці перебувають водні ресурси, небайдужі люди намагаються зробити кроки до їх збереження. Однією з найважливіших річок для Одеського регіону Дністер. Це потужна важлива артерія, яка задовольняє не тільки питні потреби населення, а й використовується у зрошенні сільськогосподарських культур.
Від якості цього джерела безпосередньо залежить здоров'я людей. Басейнове управління водних ресурсів (БУВР) річок Причорномор'я та нижнього Дунаю ретельно моніторить стан Дністра. Відтепер вимірювати якість води будуть за новими стандартами, бо до недавнього часу експертна оцінка викликала чимало нарікань й потребувала реформування.
«Наприкінці лютого ми брали проби води з Дністра. Стан цієї річки дуже важливий для всієї області, адже багато населених пунктів, зокрема і Одеса, беруть воду саме звідси. Важливим напрямком діяльності є протипаводковий захист. З Дністром це не так страшно, хоча тут теж бувають підтоплення, це більше актуально для Дунаю, де кожного року створюється загроза повеней. Вздовж Дунаю побудовано 220 кілометрів захисних споруд, ці споруди потрібно утримувати в належному стані і від того, як буде виконана робота з догляду за гідротехнічними спорудами, залежить безпека та життя понад 150 тисяч мешканців області», - говорить начальниця БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю Лілія Гричулевич.

Лілія Гричулевич
Перед цим структурним підрозділом стоїть питання захисту сільгосподарських угідь, населених пунктів в українській частині Придунав'я. Але власними зусиллями можна зробити не все. Одеська область багата на сусідів. Поруч з нею Румунія та Молдова, з якими регіон межує по таким річкам, як Дунай та Дністер. Тому треба врегульовувати спільне використання транскордонних вод. Одещина розташована в низині, фактично отримуючи ту воду, яку їй дають сусіди. Тому з ними хоч і треба товаришувати, але водночас варто вимагати щоб вони дотримувались стандартів, закріплених в міжнародних документах.
Дослідники беруть проби води з Дністра.
Впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами в перспективі має вирішити багато проблем. Всі зацікавлені сторони у використанні водних ресурсів мають співпрацювати разом та домовлятись, як розпоряджатися ними. Важливо розуміти потреби всіх відповідальних та структур та виробити план дій. Там треба врахувати інтереси всіх водокористувачів в умовах зміни клімату та низької водності. Метеорологи прогнозують засушливе літо, тому для Одеської області виникають нові виклики.
Ми живемо за дуже складних гідрологічних та кліматичних умов, тому питання збереження водних ресурсів, їх відтворення, дбайливого та раціонального використання сьогодні це та тема, над якою має замислитись кожен житель регіону, щоб ми за кілька років не залишились зовсім без води. Представники Басейнового управління водних ресурсів зазначають, що важливо доносити населенню інформацію про стан та кількість річкових ресурсів та про шляхи, які варто запровадити для їх збереження.
Окрема проблема – стан інфраструктури. Ми живемо в епоху об'єктів, побудованих за Радянського Союзу. Вони зараз не дуже ефективні, тому варто оптимізовувати господарську систему. Складний процес, який треба подолати. Чим швидше його пройти, тим простіше буде почати діяти за європейськими нормами. За останні тридцять років в Україні пересохло понад 10 тисяч річок. І нічого не свідчить про те, що проблема має вирішитись сама собою.
Сьогодні на шляху до реформ стоять логістичні проблеми. Проби води, зібрані на Одещині, відправляються до Івано-Франківська. Такі витрати пов'язані з тим, що наразі в Україні сертифіковано тільки чотири лабортарії, що працюють за новими стандартами. П'ята готується до відкриття в Одесі. Наприкінці року в південній частині України буде свій дослідницький центр, який буде моніторити ситуацію. Зміни клімату та надмірне використання водних ресурсів виснажили наші річки. Існуючі проблеми, звичайно, не вирішити тільки лабораторними дослідженнями. Проте вони можуть стати ґрунтом для проєктів, спрямованих на покращення стану українських водойм.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".