Війна та дерево
Підприємницька історія бійця АТО з Одещини
Володимир Калюжний
З 2012 року і до початку війни на сході Володимир Калюжний працював з деревом в Петрівці Лиманського району Одеської області. Деревообробка і продаж будівельних матеріалів приносили певних дохід, та й заняття це було до душі самому Володимиру.

Але все змінилося з початком війни на сході. Володимир пішов служити і близько року воював у складі збройних сил України в районі Маріуполя. Але термін служби дійшов кінця і він повернувся додому. Тоді йому і прийшла в голову ідея розширити виробництво. Він вирішив, що варто шукати нові можливості для закупівлі обладнання для власного деревообробного цеху.
Вчитися ніколи не пізно
«Я займався деревообробкою ще до того, як пішов служити. У 2015 році я став військовослужбовцем, прослужив рік. Основна моя діяльність - це обробка дерева і реалізація будівельних матеріалів, але я мало що знав в сфері адміністрування, тому взяв участь в бізнес-інкубаторі, який був орієнтований як на переселенців, так і на тих, хто повернувся із зони АТО» , - говорить Володимир.

Володимир Калюжний
Під час навчання чоловік зміг опанувати багато корисних навичок, хоча спочатку сумнівався у правильності свого вибору. Їздити на заняття дорослій і зайнятій людині доводилося по 60 км в одну сторону. Але підтримка з боку організаторів і зацікавленість до програми переважили всі сумніви.
«Я консультував майбутнього переможця проекту Володимира Калюжного перед закриттям реєстрації на бізнес-інкубатор. Він цікавився що дасть проект і чи варто йому брати участь? Хвилювали питання логістики, тому що їхати на навчання потрібно було 60 км. Пам'ятаю як зараз - «Володимир, а що ви втрачаєте? Ви отримаєте нове коло спілкування, нові ринки збуту і ще нові знання». Приємно усвідомлювати, що моя консультація переконала Володимира Калюжного. Він подав заявку і виграв грант на купівлю устаткування з деревообробки», - ділиться своїм досвідом участі в проекті адміністратор бізнес-інкубатору Євген Шляхтін.

Євген Шляхтін
Від ідеї до проекту

У бізнес-інкубаторі «Новий відлік» Володимир отримав необхідну інформацію та практичні навички про те, як вести бухгалтерію, як готувати та презентувати свій проект, розраховувати ризики.
Про те, за якими критеріями відбиралися фінальні проекти, розповідає Євген Шляхтин.
«Ми відбирали проекти за критеріями реалістичності та окупності. Також ми хотіли зрозуміти, як вбачає розвиток свого бізнесу сам участник проекту. На базі цих критеріїв і формувалася оцінка бізнес-проекту».

Євген Шляхтін
Серед тих, хто допомагав Володимиру опанувати основи ведення бізнесу був і Олександр Мельниченко, засновник Першої фабрики консалтингу, ментор бізнес-інкубатора.
«У нас був головний критерій оцінки проектів, щоб будь-який учасник проекту, який отримав гроші дійсно розвинув своє виробництво, збільшив обороти, став більше виробляти, продавати, краще працювати з клієнтом. Критично важлива первинна стійкість проекту. Розуміння того, що це за проект, наскільки він реалістичний. Важливо і щоб сам учасник розумів, що він робить», - зазначає Олександр.

Олександр Мельниченко
Крім того, він згадує, що Володимир Калюжний привернув увагу жюрі тим, що йому подобається те, що він робить, незважаючи на обмеження знань і навичок ведення бізнесу.
Що ж дав проект Володимиру? Він каже максимально просто і ясно.
«По-перше, він дав можливість зрозуміти, як вести розрахунки, писати бізнес-плани, проекти. По-друге, здатність враховувати форс-мажорні обставини, ризики. Крім того, це нові знайомства, що дуже важливо, і психологічна адаптація, про яку теж варто згадати », - каже учасник АТО.

Володимир Калюжний
Сам собі виробництво

Після того, як Володимир виграв грант на придбання устаткування, він зміг обладнати невеликий цех. Устаткування в ньому не нове, але повністю дозволяє забезпечити дошкою цілий район. На обладнанні можна робити як невеликі вироби, так і масивні дошки.

«Це обладнання може частково задовольнити потреби Лиманського району з виготовлення дерев'яної дошки та повністю при вироблені вуликів. Все, що необхідно в районі, можна виконати на обладнанні, яке представлено в цеху Володимира Калюжного », - каже Федір Козлов, приватний підприємець, який займається металообробкою в Петрівці.

Володимир розповідає, що сучасна лінія деревообробки може коштувати і 80 тис. грн, але він повинен був укластися в суму гранту, тому довелося шукати варіанти на вдвічі меншу суму. Після пошуків він знайшов таку пропозицію і зараз охоче демонструє результати своєї роботи: дошки, плінтуса, вулики.

На виробництві він може впоратися і сам, але краще з помічниками, тим більше, що він ставить собі за мету працевлаштувати своїх побратимів-учасників АТО.

Закінчуючи розмову Володимир каже, що зараз реалізував велику партію вуликів, які він зробив у своєму цеху, а сам на деякий час «піде в степи», там, де його чекають його вулики і бджоли.

Але скоро механізми на виробництві в Петрівці знову оживуть і з нерівної деревини виходитимуть дошки і бруски, які так потрібні для ремонту і виробництва меблів.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка