Такі висновки можна зробити після аналізу даних, які були отримані в результаті щотижневого моніторингу одеського інформаційного простору командою проєкту «Infocrime Одеса» за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.*

З 08 по 12 листопада загалом було проаналізовано 1580 матеріалів: 1365 публікацій в 14 місцевих медіа, 190 дописів у їхніх Телеграм-каналах та 25 пости у Фейсбуці 6 місцевих політиків, активних у соціальних мережах. В 53 матеріалах (3.4% від усіх проаналізованих) виявлені маніпуляції. З них 72% відносяться саме до «комерційної та політичної джинси».

Чергову публікацію з ознаками російської пропаганди розмістило одне з одеських видань у статті «Курди на кордоні з Польщею одержують зброю з Донбасу — Лукашенко». Навіть якщо припустити, що українцям треба бути в курсі усіх заяв самопроголошеного Президента Білорусі Олександра Лукашенка, то матеріал як мінімум виглядає не об'єктивним, оскільки в ньому взагалі відсутня позиція України з цього питання. Також після прочитання статті стає незрозумілим, з якого боку фронту на Донбасі в Білорусь нібито шлють зброю. У матеріалі також відсутні посилання на будь-які джерела, які б підтверджували подібні заяви, що робить його недостовірним і пропагандистським.

Минулого тижня в одеському інфопросторі було зафіксовано декілька матеріалів з ознаками замовності та перебільшенням інформації задля створення суспільного резонансу. Так, у статті «Корупційну діяльність Труханова розслідуватиме комісія ВР» розповідається про заяву нардепа Олексія Леонова про створення Тимчасової слідчої комісії, яку підтримало 9 депутатів Верховної Ради. Вже в тексті новини згадується про те, що для проходження на розгляд ВРУ подібне об'єднання повинно зібрати 150 голосів. Дійсно, згідно Закону, слідча комісія створюється Верховною Радою України, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від її конституційного складу. Тому голосування, проведене Олексієм Леоновим на засіданні регламентного комітету не має ніяких конкретних підстав для її утворення.

Іншим матеріалом з ознаками замовності можна вважати статтю одного з одеських ЗМІ ««Я не так рано вставатиму на роботу»: одеський дільничний Тетяна Шаптала відмовляється реагувати на порушення». Автори цієї публікації звинувачують дільничну, яка опікується районом залізничного вокзалу, у бездіяльності. Проте інформація, використана у статті, базується на анонімних джерелах і не містить коментарів самої героїні новини. У тексті фігурують оціночні судження авторів, як то «Шаптала заявила, що "не збирається так рано вставати"», «Тетяна Шаптала загалом не має наміру виконувати свої обов'язки» тощо.

Подібний матеріал вийшов в одному з одеських ЗМІ під заголовком «30 днів не користувалися карткою ПриватБанку? Готуйтеся до блокування рахунку». Автори наводять інформацію з анонімних джерел, яка не містить жодних фактів про те, що співробітники «ПриватБанку» дійсно дзвонять власникам карт і попереджають про закриття рахунків. За роз'ясненням до служб «ПриватБанку» автори теж не звертались.

Змішування фактів та коментарів спостерігається в матеріалі «Монобільшість може зникнути: Разумков оголосив про створення свого об'єднання депутатів у Раді». Автори статті використовують факт створення нового депутатського об'єднання та зниження рейтингу Президента Зеленського разом з коментарем Дмитра Разумкова. При цьому у статті наголошується на рості його президентського рейтингу і наявності «серйозних наслідків для існування у Верховній Раді монобільшості», що не є об'єктивним причинно-наслідковим зв'язком.

До маніпуляцій із кримінальними новинами минулого тижня потрапила публікація «Всього за тиждень на Одещині зникли два десятки неповнолітніх». На відміну від заголовка, текст новини інформує про те, що 21 з 22 дітей все ж було знайдено.

Емоційна лексика та мова ворожнечі все ще з'являється на шпальтах одеських ЗМІ. Так минулого тижня ряд одеських видань опублікували новини із використанням зворотів «стукати на російськомовних», «готувати гроші бізнесменам», «фільм з дивною філософією». Все це виходить за рамки об'єктивного висвітлення новин, адже спотворює їх зміст, а автори роблять висновки за читача. Одне одеське ЗМІ також використало мову ворожнечі у заголовку однієї зі своїх статей: «На ринку «Північний» виявлено нелегала з Таджикистану з підробленими документами». Нагадуємо, що фокусування на національній приналежності героїв статей та їхньому походженні сприяє формуванню упередженого ставлення у читачів до певної групи людей.

Рекомендації

• Перевіряти заяви політиків у соціальних мережах перед їхньою публікацією в медіа. Такі заяви можуть містити неправдиві факти, перекручені цифри. Потрібно додавати бекграунд з підтвердженням або спростуванням такої інформації.
  
  
• Шукати першоджерела цитат та робити власний переклад з мови оригіналу.
  
  
• Більш відповідально ставитися до написання заголовків та змісту новин.
  
  
• Уважно опрацьовувати статистику, особливо показники кількості інфікованих на коронавірус. Інформацію про показники варто перевіряти в таких джерелах: Міністерство охорони здоров'я України та Офіційний інформаційний портал Уряду
  
  
• Маркувати політичну рекламу зрозумілим для аудиторії способом.
  
  
• Уникати мови ворожнечі

• Формувати більш згуртовану регіональну спільноту журналістів, які могли б самостійно виявляти «джинсу» та фейки на місцевому рівні та контролювати одне одного.