Політична корупція в Україні продовжує існувати навіть після Революції Гідності. Одним з її проявів є тіньове фінансування політичних партій, які отримують кошти для свого функціонування від олігархів та великого бізнесу.
Саме тому чи не єдиним механізмом позбутися такого явища як політична корупція, забезпечивши прозорість і підзвітність рішень політичних партій, є впровадження системи їх державного фінансування.
У більшості європейських державах та країнах Північної Америки існують різні моделі, за яких функціонування політичних партій частково покривається державою.
В Україні громадські активісти та експертні середовища давно піднімають питання, щодо механізмів впровадження цієї моделі в Україні. Ними навіть був розроблений та зареєстрований у парламенті законопроект №4846 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації”. Законопроект громадськості радикальним чином міняє ситуацію у сфері прозорості та підзвітності партій перед виборцями. Зробивши партії прозорими, ми зможемо мінімізувати політичну корупцію і знищити сотні корупційних схем, що працюють у зв’язці з парламентом. Законопроектом передбачається, що загальний щорічний обсяг державного фінансування політичних партій становить 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на кількість громадян, включених до списку виборців на останніх чергових виборах народних депутатів України.
За оцінками експертів, якби щорічне державне фінансування політичних партій було запроваджене з 1 січня 2015 року, то його загальний обсяг становив би 441.216.419,7 гривень – 0.01*1218 гривень*36.224.665 виборців. Або по 10 гривень 30 копійок з кожного громадянина України, що є невеликою ціною за те, щоб українські політичні партії почали працювати на народ.
Такий обсяг щорічного державного фінансування партій є значно меншим за обсяги, які щорічно виділяються партіям в Польщі, Іспанії, Франції, Латвії та ряді інших країн Європи. Витративши відносно незначну суму для фінансування партій, ми могли би зекономити багато мільярдів бюджетних коштів. Для прикладу, збитки тільки за справою Укрнафти, яку депутати ніяк не можуть повернути під контроль держави, прокуратура оцінює в 640 мільйонів гривень. Зупинивши всього одну схему, що продовжує існувати за рахунок політичної корумпованості українських парламентарів, бюджет отримав би в півтора рази більше коштів, ніж було би витрачено. При цьому таких схем – щонайменше десятки.
Очевидно, що ми не зможемо повністю позбутися ганебного явища політичної корупції та обслуговування інтересів олігархів серед депутатів восьмого скликання – але ми можемо зменшити її рівень. Наше завдання – впровадити в життя такий механізм фінансування.
Ключові норми закону:
• впровадження щорічного державного фінансування партій, які на виборах отримали 3% голосів виборців (з 2017 року). Передбачається, що загальний обсяг щорічного державного фінансування всіх партій, які отримають право на таке фінансування, пропонується законодавчо обмежити. Зокрема, на відповідні потреби з Державного бюджету України, починаючи з 2017 року, виділятиметься сума коштів, яка визначатиметься як добуток 1% мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів Державного бюджету України, помноженого на кількість виборців станом на момент закінчення голосування на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України. Якби щорічне державне фінансування політичних партій було запроваджене з 1 січня 2015 року, то його загальний обсяг становив би 441 216 419,7 грн. (0.01 x 1 218 грн. х 36 224 665 виборців)
• 10% загального обсягу фінансування розподілятиметься порівну між партіями, які отримали право на щорічне фінансування їхньої статної діяльності, за умови включення чоловіків та жінок до кожної трійки кожного списку кандидатів на парламентських та місцевих виборах. Інші кошти розподілятимуться між партіями пропорційно рівню їх підтримки на виборах;
• часткове відшкодування витрат партій на передвиборну агітацію на парламентських виборах у розмірі фактичних витрат відповідних партій, але не більше ніж 100 000 розмірів мінімальних заробітних плат;
• визначено чіткий та вичерпний перелік підстав зупинення та припинення державного фінансування політичних партій.
• встановлено обмежень щодо джерел фінансування партій, передвиборної агітації на виборах, а також обмеження суми річного внеску на користь партії від однієї особи (100 мінзарплат від фізичних осіб, 400 – від юридичних);
• узгодження законнів про вибори з пропонованими змінами до Закону “Про політичні партії в Україні” в частині фінансування партій/передвиборної агітації;
• включення до партійної фінансової звітності фінзвітності партійних організацій зі статусом юридичної особи;
• обов’язкове щоквартальне подання і наступне оприлюднення партіями детальних звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
• оприлюднення у повному обсязі фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів;
• для посилення прозорості фінансування політичних партій та передвиборної агітації на загальнодержавних виборах законопроектом пропонується передбачити включення до фінансових звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а також проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів на виборах та партій детальної інформації про отримані внески, суб’єктів їх здійснення, напрями і обсяги витрачання відповідних коштів. Такі звіти пропонується оприлюднювати у повному обсязі (у формі відкритих даних) у встановлений строк після їх одержання на веб-сайтах відповідних партій (за наявності), веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та (щодо звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів) на веб-сайті ЦВК
• здійснюватиметься щорічний незалежний аудит фінансування партій з боку перевіряючих інституцій та громадськості. Ключовими контрольними повноваженнями у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній пропонується наділити Національне агентство з питань запобігання корупції та Рахункова палата
• встановлення ефективних санкцій за порушення у сфері фінансування партій і виборів, у тому числі кримінальної та адміністративної відповідальності (за неподання звітів, подання недостовірних звітів, отримання заборонених внесків тощо).
