Живучи в Україні, ми звикаємо до повітряних тривог, майже не реагуємо на вибухи, підлаштовуємося до тривалих відключень світла. Нам може здаватися, що за кордоном проблеми війни нікого не цікавлять, і що ми залишилися зі своїми проблемами сам на сам. Але буваючи з робочими візити в різних країнах, переконуємось, що це не так. Цього разу ми подолали майже півтори тисячі кілометрів з Одеси до Південноморавського краю в Чехії, щоб дізнатись, як тут допомагають Україні.
В російсько-українській війні Чеська Республіка висловлює послідовну та стабільну підтримку нашій державі. Після 24 лютого 2022 року вона скерувала до України пряму військову допомогу на суму понад 240 мільйонів євро. В грошовому еквіваленті, це не найбільший внесок. Зокрема, Німеччина перерахувала до Києва в сто разів більше коштів, а Польща, станом на травень 2024 року виділила Україні чотири мільярди євро. Проте в багатьох випадках саме ця країна ставала ініціаторкою масштабних ініціатив.
Чехія активно співпрацює з іншими держава, залучаючи мільярди євро військової допомоги для України. Зокрема, за посередництва цієї країни на український фронт надійшли дефіцитні артилерійські боєприпаси. Коли «снарядна» ініціатива ЄС провалилась, саме президент Чехії Петр Павел на початку 2024 року заявив, що йому вдалось знайти близько 800 тисяч снарядів для України. Після цього Україну зголосились підтримати два десятка країни Євросоюзу, закупивши партію боєприпасів орієнтовно на три мільярди євро.
У великих містах Чехії, чи то Прага, чи то Брно, знайти український прапор не дуже складно. У таких мегаполісах зазвичай мешкає велика кількість наших земляків, чимало урядових та громадських організацій, які тісно співпрацюють з Україною. Тому тут багато людей, занурених в український контекст, які роблять зі свого боку все можливе, щоб тема України та військової агресії з боку РФ не зникала зі світової повістки. В маленьких європейських містечках наша символіка зустрічається набагато рідше.
Маленькі містечка в Чехії стали одним з приємних винятків. Мандруючи Південноморавським краєм ми не раз бачили синьо-жовті прапори в невеличких громадах. Знаючи, що до них приїдуть українці, місцеві муніципалітети знаходили значки з українськими кольорами, прикрашали приміщення державними прапорами України, всіляко демонструючи: наші громадяни тут бажані гості. Попри те, що в Чехії намагається працювати російська пропаганда, певні внутрішні конфлікти, значний відсоток чехів продовжує стабільно підтримувати Україну.
«Як мер свого міста я пишаюсь тим, що наша місцева влада, наші депутати майже п’ятнадцять років одноголосно узгоджують всі рішення. Енергію, яку ми могли б витратити на суперечки, ми витрачаємо на спільну роботу. А як громадянин Чехії я відчуваю гордість за те, як наша держава ставиться до України, в зв’язку з війною, що у вас відбувається. Це дуже виняткова ситуація, я зазвичай не пишаюсь нашим урядом, однак у випадку послідовної підтримки України наші чеські політики заслуговують найбільшої поваги», – говорить голова містечка Остаповіце Ян Симеон.
Окрім підтримки на державному рівні, контакти з Україною вибудовують благодійні фонди та неурядові організації. Одні з них займаються безпосередньою допомогою нашій державі, чи то підтримуючи українських біженців Чехії, чи то передаючи військову допомогу нашим солдатам на фронт. Інші зосередились на проєктах довгрострокової співпраці та налагодженням міжнародних зв’язків. Яскравим представником останньої категорії є чеський екологічний фонд«Nadace Partnerství».
Фонд вже понад тридцять років ділиться найкращими зарубіжними та вітчизняними практиками з країнами, які мають перехідну економіку. Наразі фонд активно співрацює з Україною, організовуючи стажування для лідерів місцевого самоврядування та представників громадських організацій. Чехія за свою новітню історію не зіштовхувалась з прямою військовою агресією, як це сталося з нашою державою. Однак ситуація, за яких Чеська Республіка стала на шлях реформування, дуже подібна на ситуацію в Україні.
Відбиваючи російську військову агресію на сході, Україна поступово навчається працювати над західними стандартами. Вона є кандидатом в члени Європейського Союзу, однак щоб долучитися до ЄС, їй необхідно багато чого змінити. Досвід країн, які належали до «соціалістичного табору», для нас корисніший, ніж тих, які не мали досвіду переходу від однієї моделі до іншої. Просто одні країни почали працювати в цьому напрямку ще в дев’яності роки минулого століття, а ми з різних причин запізнилися на тридцять років і тепер вимушені надолужувати. В умовах воєнного стану ми наразі проводимо ті реформи, які вимагали значних ресурсів ще задовго до повномасштабного вторгнення.
«Наш проєкт має довгострокову перспективу, ми хочемо результативно впливати на події в Україні та допомагати її відновленню. Україна зараз перебуває в постійній моральній дилемі, бо з одного боку їй потрібна допомога прямо зараз, щоб здолати ворога та виграти війну. Але якщо уявити, що війна закінчиться прямо завтра, чи буде Україна готова до відбудови? Свого часу в Чехії думали, що прийде до нас демократія і все вирішиться якось само собою, але ми помилилися. Ми побачили, що ми недостатньо використовували всі можливості, які нам надавалися свого часу,» – говорить ініціатор та стратегічний директор Фонду «Nadace Partnerství» Мірослав Кундрата.
Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік і немає чітких прогнозів, коли вона закінчиться та на яких умовах. Близько двадцяти відсотків наших територій наразі окуповані, а інші 80 % з тією чи іншою періодичністю зазнають обстрілів та руйнувань. Загибель людей, економічні проблеми, дефіцит енергоресурсів: це далеко не повний перелік проблем, які відчувають українці внаслідок російської агресії. За таких обставин складно триматись навіть на довоєнному рівні, ми ж наразі, в співпраці з іншими країнами, намагаємось готувати підґрунтя для майбутніх реформ.
Наразі ми знайомимось з досвідом інших країн, запроваджуємо європейські ініціативи там, де їх можливо запровадити. З одного боку, нам складніше, ніж Чехії, бо вона за останні десятиліття не зазнавала військової агресії. З іншого боку, Україна йде протореним шляхом й має можливість уникнути тих помилок, які зробили інші держави. Попереду нас очікує багато роботи, як на рівні Уряду, так і місцевих громадських об’єднань. Досвід Чехії нам показує, що саме в такій зв’язці реалізуються найуспішніші проєкти і нам варто на це зважати.
Марія Шевчук
