Про децентралізацію ходить багато міфів, не завжди позитивних. Серед населення поширена думка, що як буде громада, грошей ні на що не вистачатиме. Через це школи й лікарні закриють і село вимре. Однак практика показує, що ці слова, м’яко кажучи, перебільшені. Школи мало того, що не закриваються, але й ремонтуються, оснащуються сучасною технікою.
Більш того, є громади, де шкіл не вистачає і місцева влада своїм коштом будує їх з нуля. В це повірити може бути складно, однак саме така ситуація складалася в Авангардівській територіальній громаді, яку ми нещодавно навідали разом з Одеським центром розвитку місцевого самоврядування.
В Авангарді велика увага приділяється соціальному захисту населення. Кожен житель громади знає, що може звернутися до селищної ради і ніколи не залишиться зі своєю бідою сам на сам. Подається заявка на матеріальну допомогу в разі хвороби або непередбачених обставин. При чому, підтримка досить значна й може доходити до до десятків тисяч гривень. Так в одній з місцевих сімей з’явився на світ хлопчик з вадою серця, якому була потрібна термінова операція. Хтось із сусідів прийшов до керівництва і пояснив ситуацію.
Було дано завдання депутатам з’ясувати всі обставини. Вони досліджували ситуацію, зателефонували до обласної лікарні, уточнили вартість самої операції та подальшої реабілітації. Заради цієї дитини скликали позачергову сесію, була виділена сума 15 тисяч гривень, яка покрили хірургічне втручання та подарували подальше життя маленькій людині.
«Авангард це напевно те місце, де можна реалізувати всі мрії. У нас живе молодий чоловік, який закінчив факультет фізичного виховання в педуніверситеті. Він сам займається боксом, і дуже мріяв, щоб в Авангарді була спортивна секція. Прийшов до керівника, Хрустовського, і став пояснювати як важливо, щоб в селищі була спортивна секція, щоб діти не вулицями вешталисся, а були зайняті справою. Почали з боксу, під який виділили час в будинку культури, купили інвентар. І вже буквально через кілька місяців наші діти стали займати призові місця на районних та міських змаганнях», – говорить жителька Авангарду Ірина Вишневська.
Потім тренер попросив дати підвальне приміщення в школі, з обіцянкою його обладнати всім необхідним самостійно. Однак і тут була отримана відповідь: «Навіщо самостійно? Ми все зробимо.» Сьогодні хлопці-боксери займають призові місця в Україні, є два хлопчика з циганської родини, у яких на сто перемог 3-4 поразки.
Два брати-самородки, справжні чемпіони, про яких, сподіваємося, ще почує вся Україна. Довгий час в літніх таборах на Одещині оздоровлювалися лише діти з соціально незахищених сімей. Інші ж категорії лишалися поза увагою, при тому що паралельно розвивалися студії, спортивні гуртки.
І на одній з сесій було піднято питання що несправедливо, що талановиті діти, які прославляють Авангард, залишаються осторонь. І вже третій рік вони за рахунок селища їздять в літні табори разом зі своїми тренерами.
«В Авангарді за всю його історію ніколи не було власної школи. Наші діти їздили вчитися то до Одеси, то до Великого Дальника, то до Прилиманського. В 2014 році ми заклали капсулу початкової школи, а вже в 2016 році відбулося урочисте відкриття школи першого ступеня. Тепер ми плануємо побудувати освітній заклад, який давав би повну середню освіту нашим дітям. Зараз проект знаходиться на стадії перевірок, ми чекаємо тендерів. Нещодавно в нас був Президент, який пообіцяв, що половину грошей на будівництво школи дасть держава. Збудувати її в громаді – це наша найбільша мрія. Що й говорити, я сам свого часу був дитиною, яка добиралася до школи за сім кілометрів, і добре розумію, як важливо мати доступний освітній заклад», – згадує керівник Авангардівської селищної територіальної громади Сергій Хрустовський.
Саме при тих людях, які зараз при очолюють, була побудована перша в Авангарді школа. Вона вміщує в себе тільки молодші класи, проте до цього всі авангардівські діти їздили до Одеси або пішки ходили два-три кілометрів.
Спочатку закупили автобус, щоб возив дітей до школи, стали доплачувати за їх харчування. А пізніше побудували першу в історії селища школу, яка оснащена за останніми технологіями. Все, що потрібно для учнів, там є: комп’ютерні класи, клас образотворчого мистецтва, стадіон, їдальня. У коридорах знаходяться столи для тенісу та шахів, де діти під час перерви можуть розслабитися і позайматися.
Дуже пишаються авангардівці своїм дитячим садком. Коли до нього приїхала Міністр освіти, то своїм очам не вірила. Ходила і питала, що це і скільки що коштує. Місяць перебування в садку дитини вартує 150 гривень. З малечею безкоштовно займається логопед, психолог, викладач англійської. У садочку є театральна і хореографічна студія, гурток гімнастики.
Діти отримують якісну дошкільну освіту, що видно на прикладі першачків. Коли був перший набір до авангардівської школу, то були як місцеві діти, так і ті, що підтяглися діти з Одеси. І директор школи сказала, що видно велика різниця між малюками, що виховувались при садку в Авангарді, і тими дітьми, що до освітнього закладу не ходили.
Багато разів доводилося чути думку, що децентралізація це реформа не стільки для політиків, скільки для людей. Вона дає можливість громадам розпоряджатися своїми коштами, самостійно розставляти пріоритети. На жаль, вдається це не всім. Подекуди немає усвідомлення, в який бік рухатися далі, не всюди люди здатні дійти згоди. Однак приклад Авангарду нам показав, що працювати в напрямку децентралізації можна і потрібно. І що саме такий підхід, з великою ймовірністю, забезпечить успіх як всієї громади, так і її найменших жителів.
