Покоління Альфа, що починає гортати TikTok ще з дитячого садочка, – це не просто популярний образ, а фактична реальність сучасного світу. Так, за даними дослідження ГО «#stop_sexтинг» 84% українських дітей починають користуватись інтернетом у віці 5-11 років. Цифровізація розширює можливості дітей соціалізуватися, творчо самовиражатися та навчатися. Водночас поступ технологій має і свою зворотну сторону – розповсюдження насильства онлайн. Розповідаємо, у чому різниця між «кібергрумінгом» та «кібербулінгом», які реальні кроки можна зробити для захисту дітей в мережі вже зараз та що взагалі розуміти під «цифровим насильством».
Віртуальне насилля – реальні наслідки
Може здатися, що небезпека, яка очікує в цифровому середовищі, – щось віртуальне та несерйозне. Проте визначення «цифрового насильства» та доступні дані доводять обернене. Цифрове насильство – цесистематичні дії, що відбуваються в інтернеті, за допомогою мобільного зв’язку чи через інші канали онлайн-комунікацій і становлять реальну загрозу життю, здоров’ю чи добробуту людини.
Ключовими є дві речі. Перша – «систематичність». Так, за результатами опитування української молоді, 57% чули про закриті онлайн-групи серед школярів, де діти поширюють інформацію про своїх однолітків з метою знущання з них. Друга – «реальна загроза». Після пережитого цькування чи сексуального насилля онлайн діти можуть зіштовхнутися з посттравматичним стресовим розладом, панічними атаками, відчуттям фізичної небезпеки, порушенням сну, а також довгостроковими наслідками у вигляді відчуття самотності та подальшої недовіри до людей. До деяких видів цифрового насильства діти можуть бути особливо вразливими.
Кібербулінг (англ. cyber-bullying) включає використання цифрових платформ для залякування, переслідування або приниження молодих людей. Наслідками є серйозні емоційні страждання жертви, тривога, депресія, а в особливих випадках – заподіяння собі шкоди та суїцидальні думки.
Відбувається шляхом…
- Надсилання образливих або погрозливих повідомлень через соціальні мережі, електронну пошту або текстові повідомлення.
- Створення фейкових профілів для висміювання або цькування.
- Публічне осоромлення або поширення чуток.
- Публікація або поширення особистих фотографій чи відео.
Дитина може бути в небезпеці, якщо:
- Вона демонструє небажання користуватися інтернетом.
- Виявляє емоційний дистрес після використання інтернету або мобільного пристрою.
- Відсторонюється від сім’ї, друзів та занять, які їм колись подобалися.
- Виявляє ознаки зниженої самооцінки.
Кібергрумінг (англ. cyber-grooming) передбачає встановлення дружніх відносин з неповнолітніми за допомогою соціальних мереж з метою подальших сексуальних дій. Кожна третя дитина погоджувалась на зустріч із незнайомцем після спілкування в інтернеті, про що свідчить всеукраїнське онлайн-опитування дітей та батьків про досвід користування інтернетом з ініціативи уповноваженого Президента з прав дитини.
Відбувається шляхом…
- Онлайн-спілкування через ті самі соцмережі, онлайн-ігри та мобільні додатки, якими користується дитина, задля отримання більшої інформації про неї
- Маскування зловмисником свого профілю, котрий зазвичай, прикидається молодшим.
- Побудови довіри через спочатку невинні, а згодом емоційно-інтимні діалоги. Вираження підтримки, придбання подарунків тощо.
- Обміну інтимними матеріалами, після налагодження відносин, з ціллю подальшого шантажу.
Дитина може бути в небезпеці, якщо:
- Вона стала потайливішою щодо онлайн-активності.
- Отримує незрозумілі подарунки.
- Демонструє зміни в поведінці, перепади настрою або підвищену скритність.
- Демонструє знання про сексуальні теми, що виходять за межі їхнього віку.
Сексторшен (англ. sextortion) – практика примусу жертви до чогось, зокрема до сексуальних дій, через погрози публікації оголених фотографій або інформації сексуального характеру. У відношенні дітей може бути частиною кібербулінгу, коли інтимні матеріали знайдені стороннім чином і використовуються для цькування, або ж, власне, кібергрумінгу, коли такі матеріали були отримані безпосередньо від дитини після налагодження емоційного зв’язку. За результатами опитування дітей віком 6-17 років в Україні, кожну десяту дитину просили надіслати свої інтимні фото.
Відбувається шляхом…
- Вдавання романтичного інтересу з метою отримання інтимних фотографій або відео дитини.
- Маніпулювання або тиск з метою отримання грошей або більш відвертого контенту в обмін на збереження секретів.
- Використання особистої інформації або раніше поширеного контенту як важеля впливу.
Вищевказаний перелік не є вичерпним. Ба більше, постійний розвиток технологій створює нові інструменти для зловмисників. Наприклад, почастішали випадки використання згенерованого сексуального контенту за допомогою штучного інтелекту.
Безпечний цифровий простір для дитини
Протидія цифровому насильству може потребувати різних підходів в залежності від виду протиправних дій. Однак можна навести низку порад, які допоможуть мінімізувати ризики для дітей.
5 КРОКІВ ЯК ЗАПОБІГТИ ЦИФРОВОМУ НАСИЛЛЮ
- Захист даних: навчіть дитину (та навчіться самі) використовувати генератори рандомних паролей, менеджери паролей, будьте пильними при переході за невідомими посиланнями та завантаженні файлів.
- Поясніть важливість обмежувати персональну інформацію: домашню адресу, номер телефона, дату народження, мінімізувати запити «в друзі» від незнайомців та використовувати псевдоніми (нікнейми) замість реального імені.
- Будьте проінформовані та інформуйте свою дитину, як захистити себе від онлайн-небезпеки. Не бійтесь вести відкритий діалог з дітьми про різні види онлайн-насильства, запитуйте, що вони знають про нього і чи мали вони подібний досвід.
- Слідкуйте за онлайн-активністю вашої дитини, наприклад, використовуючи додаток Family Link.
- Переконайте негайно звертатися до вас, якщо дитина відчуває дискомфорт чи зазнає переслідувань під час спілкування в інтернеті.
У разі, якщо дитина стала жертвою онлайн-насильства, зверніться за професійною допомогою. Надішліть скаргу адміністрації інтернет-ресурсу та правоохоронним органам. Зокрема, звертайтеся до Департаменту кіберполіції за номером 0-800-50-51-70, а також заформою зворотнього зв’язку https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд. Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Вокс Україна».
Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.
