Підрив Каховської ГЕС багато експертів називають актом екоциду. За час повномасштабного вторгнення це один з найсерйозніших військових злочинів з боку окупантів, який вони вчинили в бік громадян України. Руйнація фермерських земель, логістичних маршрутів, житлових будинків, загиблі люди та тварини, обмеження доступу до питної води тих, хто вижив… Це ще неповний перелік катастрофічних проблем, з якими стикнулись всі, кому не пощастило опинитись в зоні підтоплення. Однак першочергово постраждало навколишнє середовище.
Наслідки для природи виявились жахаючі, бо фактично мова йде про знищення цілого ландшафтного комплексу з усіма живими організмами, які його населяли. Унікальність території за нижньою течією Дніпра полягає в тому, що це одна з небагатьох ділянок в Україні, які не піддавались впливу людини. Це природна територія площею близько 80 тисяч гектарів, яка залишилась в первісному вигляді і яка зараз фактично вся опинилась під водою. Тони забрудненої води з Дніпра понеслися до Чорного моря, руйнуючи все на своєму шляху.
Те, що сталося шостого червня, стало великим ударом для екосистем Херсонщини. В певні періоди року в цих місцях рівень ріки міг зрости через погодні умови, але він не може підвищитись так, як це відбувається під час техногенної катастрофи. В червні цього року рівень води був в десятки разів вищий за природній, тому фактично вся природна система опинилась в затопленій зоні. Стійка система з чагарниками, плавучими острівцями, заплавами, яка була створена природою за сотні років, була знищена.
«Через війну страждають всі природні території Херсонської області. Всі природні об’єкти цього регіону, які знаходяться під охороною, були окуповані, опинялись в зоні прямих обстрілів, однак там не відбувалось повного знищення ландшафту, як це відбулось там. В парку «Нижньодніпровський» мешкали сотні видів рослин, тварин, комах, як мінімум 70 % видів тварин та 30 % видів рослин внесені в червоні охоронні списки України та Європи. Зазвичай знищення природного об’єкту несе локальний характер, але у ситуації з руйнацією Каховської ГЕС треба говорити про глобальну шкоду», – каже еколог та голова громадської організації «Зелений лист» Владислав Балінський.
Першою з наслідками забруднення зіштовхнулась Одеса. Вже за кілька днів після катастрофи жителі та гості міста спостерігали тони сміття, яке виносило на берег. Катастрофа трохи не зірвала купальний сезон, який все ж таки вдалося відкрити наприкінці літа. На той час проби води були задовільними, але дозвіл на купання в подальшому залежатиме від багатьох факторів. Зокрема, чи будуть штормові вітри й в якому напрямку вони будуть рухатись, наскільки суворою буде зима, як перерозподіляться хімічні речовини. І ще невідомо, чи не будуть інші джерела забруднення, тому що, на жаль, війна триває і можливість інших техногенних катастроф не виключена.
Побоювання викликають токсичні мули, які накопичились за десятиріччя роботи Каховського водосховища. Це світова проблема, коли накопичуються донні відходи і під час масового скиду води їх підхоплює потік і вони змиваються в море. Ці мули містять небезпечні хімічні речовини, бо система плавнів, в першу чергу, бере на себе роль печінки в організмі. Плавні, що були на Херсонщині, очищують природні території, затримують всі тяжкі метали, хімічні забруднювачі, які за течією змиваються вниз. Повінь змила це все у Чорне море і далі воно понесе його до узбережь.
В результаті аварійної ситуації яка склалася після підриву Каховської дамби, в морську воду потрапила величезна кількість токсичних речовин, таких як токсичні метали, хлорорганічних сполук та нафтових вуглеводні. Вони розповсюдились по всьому Чорному морю, але певний відсоток залишився у Дніпровсько-Бузькому лимані. Коли вітри були не дуже сильні і не зі сторони лиману, то вода була досить чиста, можна було купатися але через зміну погоди ситуація може змінитися в будь-який момент. Тому не рекомендується їсти морепродукти та рибу, яку було виловлено біля Одеського узбережжя. Живі організми накопичили великі концентрації токсинів, які можуть нашкодити людині.
За даними фахівців Українського національного центру екології моря, біля п’ятидесяти відсотків мідій, які жили біля Одеського узбережжя та були старше трьох років, загинули. Це сталося через отруєння токсичними речовинами. Ці речовини не просто перевищували гранично допустимі концентрації, а перевищували їх подекуди в сотні разів. Вчені поступово робили аналізи тваринних мешканців Чорного моря: мідій, риби-кефаль, рештків дельфінів, які були знайдені біля Одеського узбережжя. Висновки для екосистеми виявились невтішними.
«Ми побачили, що в деяких випадках концентрації токсичних речовин у сотні та тисячі разів більше, ніж це допустимо. Тобто небезпечні сполуки, які потрапили у воду, не розповсюдилися по всьому морю, а почали накопичуватись в різних ланках харчового ланцюга. Спочатку це були мідії та зооплакнтон, а потім вже і риба і дельфіни. Більш того, один з дельфінів, коли ми його дослідили, мав у своєму шлунку дуже багато напівперевареної риби. Тварина перед своєю загибелюю активно полювала на цю рибу і лише після того, як отримала велику кількість токсичних речовин, загинула», – розповідає директор Українського національного центру екології моря Віктор Коморін.
Необхідно зазначити, що стан забруднення Чорного моря біля Одеського узбережжя постійно змінюється в залежності від погодних умов. Коли вітер дме від Дніпровсько-Бузького лиману в сторону Одеської затоки, ми спостерігаємо велику кількість токсичних речовин. Потім ми бачимо цвітіння води і в свою чергу, коли йдуть штормові вітри то всі речовини, які знаходилися на морському дні починають змучуватися і потрапляти у морську екосистему, чинячи негативний вплив, вражаючи зокрема і тих тварин, які вже їх накопичили.
Поступово ситуація змінюватиметься на краще, але скільки це займе часу наразі спрогнозувати неможливо. Пришвидшити процес очищення Чорного моря можуть штормові вітри та ситуації, які розподілять це забруднення по всьому морю. Токсичні речовини, які потрапили в акваторію, мають тенденцію накопичуватися в харчових ланцюгах екосистеми і виводяться дуже тривалий час. Деякі хлорорганічні речовини мають період напіврозпаду близько десяти-двадцяти років, тобто вони можуть дуже довго шкодити екосистемі вже після завершення війни.
Крім забрудненої води з Дніпра, залишається багато чинників, які шкодять морській екосистемі. Над Чорним морем постійно ведуться повітряні бої, боєприпаси падають в акваторію, з них виливаються паливно-небезпечні речовини, які теж додатково забруднюють морське середовище. Ракетне паливо є вкрай небезпечною і дуже агресивною речовиною. Наразі невідомий точний склад цієї речовини і тому не можна навіть уявити, наскільки фатальними будуть наслідки від неї. Це можна буде зробити тільки після війни, коли дослідницькі судна вийдуть в Чорне море та відберуть проби води.
Техногенна катастрофа вчинила негативний вплив і на акваторію Чорного моря. Наслідки відчувала на собі не тільки Україна, але й інші держави Чорноморського регіону. За знімками супутника вчені бачили цвітіння води від Дніпровсько-Бузького лиману аж до Туреччини. Така ситуація, наприклад, фіксувалась 24 липня. Чи стало це наслідком підриву Каховської ГЕС та потрапляння великих масивів води в море – питання відкрите, адже вистачає й інших чинників забруднення. Однак така картина характерна для Чорного моря наприкінці літа та на початку осені, а не в липні.
Цьогорічне цвітіння з великою ймовірністю говорить про те,що аварійна ситуація, яка негативно вплинула на узбережжя України, також погіршила екологічну обстановку на узбережжях і прибережні водих наших сусідів в Румунії, Болгарії та навіть Туреччині. Повномасштабне російське вторгнення не є й не має залишатися внутрішньою проблемою України. Війна зараз дійшла до того стану, що з прямими негативними наслідками зіштовхуються країни, які не були безпосередньо залучені до війни. І чим довше триватимуть військові дії, тим з більшою кількістю проблем зіштовхнуться наші сусіди.
Марія Шевчук
Проєкт «Відновлення територій півдня України після руйнування Каховського водосховища» створено за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, в рамках проекту Hub Bucharest, за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
