Географічне положення Одеської області та її історичне надбання відповідно вплинуло й на її національний склад. В області мешкають люди 133 народностей (понад 37% населення області).
Вважається, що Одещина має високий рівень міжетнічного співробітництва, що відбивається і в медіа — місцеві журналісти звикло не звертають уваги на національний компонент при роботі над новинами. Проте деякі події останніх років виявили певні недоліки в діяльності регіональних медіа, які місцеві редакції разом з різними консультативними місіями та громадськими ініціативами намагаються виправити. Мова йде про події 2016 року, коли відбулись цивільні акції протесту проти ромів, що призвели до інциденту з побиттям та вигнанням цих людей з села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області. Причиною було те, що в селі вбили 8-річну дівчину, і в злочині підозрювався представник ромської спільноти. Тоді виселення підтримало керівництво району, а сам факт побиття та виселення правоохоронні органи не кваліфікували як злочин. Також у 2018 році Європейський суд з прав людини зобов’язав владу України виплатити компенсацію ромам, які постраждали внаслідок погрому у селищі Петрівка на Одещині який відбувся ще у 2002 році. На жаль, всі ці події на той час викликали чималу саме «істерію» в місцевих ЗМІ, які своїми новинами та трансляціями підтримували рівень напруги в суспільстві та відіграли чималу роль в розповсюдженні негативу стосовно ромів, що триває й нині. До речі, станом на сьогодні провина підозрюваного в суді не доведена.
Після цього випадку в місцевому медіасередовищі тривали дискусії та аналіз ситуації, що склалася тоді в Лощинівці. Слід відзначити, що за останні два роки мова ворожнечі щодо національних меншин практично зникла. Часами виникають певні непорозуміння, але в більшості випадків вони несуть несистемний характер.
Такі висновки також можна зробити після аналізу даних, які були отримані у межах моніторингу п’яти одеських новинних вебсайтів, який з 1 по 5 червня 2020 року провів Інститут масової інформації. Загалом були проаналізовані 631 новина стрічки сайтів «Думська», «048», «Одеса.Онлайн», «УСІ», «Одесская жизнь». Встановлені три матеріали з десяти про етнічні групи, що містили мову ворожнечі.
Методологія дослідження охоплювала аналіз кількості новин про нацменшини в регіоні, а також мову ворожнечі в таких новинах. Окрім цього, виявлялася тематика новин з мовою ворожнечі загалом та типи порушень в таких новинах.
Так, дві новини видання «Одеса.Онлайн» за період моніторингу містили певні язикові ярлики стосовно вихідців з Кавказу, які ґрунтуються на стереотипах до яких схильні мешканці регіону. «Двоє кавказців намагалися обікрасти квартиру одеситів» та «В Одесі затримали кавказьких злодіїв-домушників». Ці новини надають певним етнічним групам ніби схильність до правопорушень цього різновиду. Хоча ж коли мова йде про подібні злочини за участі українців, ніхто не пише, що «двоє українців пограбували мешкання» та були затримані тощо. Тим більше, що офіційна статистика за цими злочинами не демонструє значні кореляції між національністю людини та кількістю злочинів. Але якщо й існують етнічні кримінальні угруповання, то чи вирішить питання їх існування саме підвищення рівня негативного відношення до них з боку читачів? Іншу новину з некоректною лексикою опублікувало видання «Думська» – «Еротичні, циганські й гармошкою: в одеському магазині відкрилася виставка винних штопорів». Відомо, що ромські спільноти просять називати себе саме «ромами». “Ми не цигани, ми роми,—заявив один з делегатів з’їзду громад і громадських організацій народу рома ще у 2002 році. — Назвати рома циганом — це все одно що назвати грузина кавказцем”.
Проте враховуючи, що проаналізованих новин було 631, то дані матеріали скоріше виключення з загальної тенденції. З зазначеної вище кількості новин загалом сім, або трохи більше відсотка повідомлень містили некоректну лексику або проблеми з заголовком та суті новини з інших тематик. Наприклад, сайт «Думська» опублікувала новину «Пугнули росіян: американські бомбардувальники випробували над Чорним морем новітню протикорабельну ракету», але вже в самому повідомленні жодної згадки про Росію та росіян. Тематика новини пов’язана з агресією нашого сусіда по відношенню до України.
Видання «048» опублікувало новину «Instagram-паломники знищують фіолетове поле в Теплодарі» з досить негативною емоційною лексикою до відвідувачів поля: «по варварські», «приїжджі», «витоптують», «засмічують», «рвуть», «горе-підприємці» і т.д. При цьому немає інших коментарів та думок крім оцінювального судження автора. Подібна лексика присутня і в схожій новині видання «УСІ» «Інстаграмери потоптали фіолетове поле під Теплодаром». Потрапили до моніторингу і деякі новини з шоковим контентом. Видання «048» та «Одеса.Онлайн» зробили новини про випадок в місті, коли неврівноважена людина зв’язала кота та викинула його з четвертого поверху. Тварина вижила, а її власника, відповідно до рішення суду, оштрафували. В заголовках новин вищезгаданих видань людина була названа «живодером», що в такому випадку може розцінюватися як занадто емоційна лексика.
Головним висновком цього моніторингу є те, що місцеві журналісти не виокремлюють національність під час написання новин та опису подій. В більшості випадках, коли в повідомленні відбувається позначення національності, новина має нейтральний та описовий характер без мови ворожнечі. В ході моніторингу за вказаний період не зафіксовані випадки сексизму, дискримінаційних суджень по відношенню до ВПО, релігійних організацій та упередженого ставлення до ЛГБТ+ людей. Наведені кілька прикладів некоректної лексики не мають системного характеру. Проте навчання та дискусії щодо цього напрямку необхідно продовжувати, оскільки стереотипи та соціальні страхи, які вкоренилися в нашому суспільстві, в тому числі у журналістів, нікуди не ділися.
Павло Колотвін, регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
