За останні півтора місяці мені пощастило побачити Чорне море тричі, в трьох різних країнах. Вдома, в українській Одесі, я ним помилувалась здалеку, через колючий дріт, який прикрашала табличка «Обережно, міни!». В румунській Констанці вдалось трохи помочити ноги на піщаному пляжі, але обійшлось без пірнання. А от в грузинському Кобулеті урвала трохи часу на купання, в перервах між лекціями та спілкуванням з колегами.
Одне море, одна робота, різні міста та країни. Проте російська агресія створила для всіх нас спільні проблеми. Вони проявляються в смітті, викинутому на берег, мінах, які виринають десь за тисячі кілометрів від арени військових дій…Весь масштаб ще доведеться оцінити, проте деякі наслідки видно вже зараз, неозброєним оком. Найбільше потерпає Україна, однак держави, з якими ми ділимо спільне море, теж відчувають руйнівні наслідки війни.
Як почуває себе море?
В Україні через воєнний стан можливості наукових досліджень Чорного моря серйозно обмежені. Проте навіть в такій ситуації українські науковці продовжують працювати. Вони збирають проби з берегу, де дозволений доступ до води, аналізують супутникові знімки з космосу. Зокрема на них можна побачити масштаби розливу нафти й цвітіння моря можна, визначити їх площу за певними математичними розрахунками. Також в Україні моніторять інформацію про дельфінів, які викинулись на берег.
Кожну таку особину досліджують, відбирають зразки зі внутрішнього вуха, інших органів, щоб побачити, від цього власне ця тварина загинула. Адже крім військових дій можуть бути й інші причини. Дослідженнями займаються лабораторії Німеччини та Італії, щоб зробити висновки, які можуть лягти в обвинувачувальний позов РФ та притягти її до відповідальності. В українських науковців є досить детальний опис стану Чорного моря, який був до війни, тому відповідні факти зібрати цілком реально.
Водночас, вплив військових дій на морську флору та фауну неоднорідний. Природі в якомусь сенсі стає легше, тому що рибальство в українській частині Чорного моря повністю заборонене, а це більше 50 тисяч тонн риби яка залишилась там, де власне й мала зберегтись. Стало менше побутового морського сміття, яке залишали по собі відвідувачі пляжів. Загалом, рекреаційне навантаження зменшилось. Однак треба розуміти, що сміття, яке йшло від туристів, замінилося величезною кількістю сміття, яке було знесено з Дніпра хвилею з Каховського водосховища після шостого червня 2023 року.
«Після підриву Каховської ГЕС ситуація із забрудненням, загалом, стала гіршою, ніж була. Те ж саме можна сказати про риб, хоча загалом відсутність вилову впливає добре на їх популяцію. Однак під час нересту відбулось розпріснення Чорного моря, що негативно вплинуло саме на мальків. Певні екологічні проблеми були до повномасштабного вторгнення. Хімічні забруднення, органічні… Негативний вплив можна буде побачити за станом, який буде зафіксований після перемоги мінус той стан, який був зафіксований до 24 лютого. Ось власне ця різниця буде вважатися такою, яка призвела до погіршення ситуації в Чорному морі внаслідок війни», – зазначає представниця Українського національного хабу «Black Sea Assistance Mechanism» Олена Марушевська.
З Оленою Марушевською ми спілкувались в Грузії, під час семінару «Екологічні проблеми Чорного моря: регіон під час війни», який організував фонд ім. Фрідріха Еберта. Тут наслідків не відчувалось, хоча за словами місцевих, море було бруднішим, ніж зазвичай. Однак коли готувався матеріал стало відомо, що до грузинських берегів дійшли наслідки цього теракту. В Сухумі на узбережжя викинуло трупи тварин, уламки будинків, велику кількість сміття. Знадобилось трохи більше трьох тижнів, щоб всі ці речі з Херсонщини допливли до далекого Кавказу.
Для оцінки всіх наслідків необхідна повномасштабна експедиція, щоб відібрати проби живих організмів, донних відходів, води в різних частинах Чорного моря. Але наразі крім військових дій велику загрозу становлять морські міни. Вони постійно дрейфують і ніхто не знає, де їх виловять. Навіть якщо уявити, що завтра війна завершиться, науковці не зможуть того ж дня вирушити та розпочати велике дослідження. Спочатку треба впевнитися, що це буде безпечним і для вчених, і для судна, на що піде мінімум півроку, і це в кращому випадку.
Дістається й сусідам…
Екологічні проблеми торкнулись всіх країн Чорноморського басейну, зокрема й сусідньої нам Румунії. Це відчувають всі, хто працює з з екологічними темами, хоча тут на державному не досліджують, як російська агресія впливає на Чорне море. При тому що екологи б’ють на сполох, дають рекомендацію ретельніше вивчати цю ситуацію. Однак наразі моніторингом стану акваторії Румунії займаються переважно громадські організації та екоактивісти. Власне, аналогічна ситуація склалась і у нас, в Україні, та багатьох інших державах Чорноморського регіону.
Однією з організацій, яка досліджує стан Чорного моря в Румунії, є НДО «Mare Nostrum». Вони вивчають стан акваторії за різними показниками, зокрема за кількістю викинутих дельфінів. Такий моніторинг ведеться з 2010 року. До 2022 року найбільша кількість померлих тварин була зареєстрована в 2012 році — тоді на узбережжі знайшли 170 загиблих дельфінів. В інші періоди середній показник викинутих особин тримався на рівні ста ссавців на рік. Минулий 2022 рік став для морської фауни антирекордним.
«В минулому році на румунському узбережжі було знайдено 203 викинутих дельфіни. При цьому взаємозв’язок між мертвими ссавцями та війною наразі досліджується. Але якщо опиратись на дослідження, які були вже опубліковані вченими, є дві потенційні версії, від чого гинуть тварини. Одна з них говорить про те що ультразвук, який видають сонари на військовій техніці, впливає на стан здоров’я дельфінів. А інша версія — це викиди в море ракетного топлива та інших шкідливих речовин. Деякі загиблі тварини мали опіки, і вчені не могли дійти спільної згоди, чи це опіки від сонця, чи це дельфіни опинились в зоні військових дій», – говорить виконавчий директор організації «Mare Nostrum» Маріан Паю.
Під час моніторингу стану Чорного моря екологи бачили велику кількість пластикових відходів з російськими написами. Риболовство в Румунії значно обмежено через мінну небезпеку. З початку військових дій в Україні вилов риби був повністю заборонений, потім він знову відновився. Але досі залишаються певні ризики досі для суден. Повномасштабне вторгнення торкнулось не лише України, на яку був скоєний напад. Країни Чорноморського регіону вже відчули на собі його згубний вплив, хай і не в таких масштабах, як в нашій державі.
Морські дрейфуючі міни вже виплили далеко за межі України. В грудні минулого року морську міну знайшли біля берегів Констанци, в чотирьох кілометрах від місцевого порту. Боєприпас знешкодили, ніхто не постраждав. В лютому морська міна здетонувала в грузинському Батумі, в 25 метрах від берега. Однак ніхто точно не знає, скільки мін ховає Чорне море та де випірне наступна. Як невідомі всі негативні наслідки для країн Чорноморського регіону.
Для того, щоб ретельно дослідити стан моря, важливо щоб припинились військові дії. Після цього потрібен час на підготовку до експедиції і тільки орієнтовно через рік по її завершенню можна буде отримати повноцінний аналіз обстановки в Чорному морі. Тільки після цього можна буде оцінити наслідки повномасштабного вторгнення з боку РФ та притягти її до відповідальності. Нещодавно Європейський прийняв план розвитку та дослідження Чорного моря, і серед 25 заходів, які є пріоритетними, вказується, що треба провести аналіз впливу військових дій на море та зменшити їх негативні наслідки.
Марія Шевчук
