Підрив дамби Каховського водосховища став техногенною катастрофою європейського масштабу. Шостого червня 2023 року з’явилась інформація, що на Каховській ГЕС стався теракт і потоки води з Дніпра затопили Херсонщину, руйнуючи все на своєму шляху. За деякий час вона з більшості територій зійшла, діставшись Чорного моря. Воно прийняло у себе тони прісної води, сміття, шкідливих речовин, які ще треба розчинити та переробити.
Ситуація в перші дні після трагедії для акваторії Чорного моря розвивалось вкрай швидко. Вже за два дні прісні води Дніпра потрапили у Чорне море, одесити бачили купи сміття та уламки. А вже 17 червня забруднені води дістались гирла річки Дунай. Близько 7 000 м² акваторії північно-західного регіону Чорного моря виявилась забрудненою. Наслідки цього дійшли навіть до берегів Грузії, за тисячу кілометрів від місця трагедії. Але найбільше постраждала Одещина, що прийняла на себе перший удар.
Органи місцевого самоврядування прийняли рішення про закриття шлюзів на Тилігульському лимані і перемички на Куяльницькому лимані. Це було зроблено для того, щоб мінімізувати наслідки цієї аварійної ситуації. Також стічні води були перенаправлені до Хаджибейського лиману, що значно значно покращило біохімічний стан води. Вдалось уникнули додаткового опріснення Чорного моря. Найгірша ситуація фіксувались 9 та 10 червня. Тими днями були значно перевищені всі показники за всіма граничним допустимим концентраціям.
«Заходи з контролю стану морської води поділяються на дві складові: це біохімічний стан та мікробіологічний. За біохімічним станом ситуація вирівнялась, вже до кінця чеврня була відсутня фіксація гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин. Море залишалось забрудненим, але це було обумовлено саме сміттям. Спостерігались коливання стану солоності Чорного моря, які вирівнялись за місяць після трагедії. Щодо біологічних показників, були виявлені в воді збудники кишкових захворювань, що зробило перебування в морі небезпечним», – говорить Павло Буланович, директор департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної військової адміністрації.
Біологічні наслідки теракту на Каховській ГЕС були більш довготривалими. Протягом літа спостерігалось помітне цвітіння моря з характерним запахом. Морська вода набула болотного кольору через велику кількість синьо-зелених водоростей, які почали дуже інтенсивно розмножуватись. В комлпексі з прісною водою та зростанням темератури в атмосфері це вилилось в несприятливу ситуацію для морської фауни. Неприємний запах біля пляжів це найменша з проблем.
Майже півтори тисячі квадратних кілометрів Чорного моря «зацвіло». Це небезпечно для підводних мешканців, адже ці водорості досить токсичні, забирають кисень з води. Як наслідок, замор морської риби, гине кормова база, а з анею фактично рибні ресурси, які годуються з неї. Може спостерігатись міграція видів в інші на інші райони Чорного моря, де є планктон та можливість харчуватись та розмножуватись. І наслідки техногенної катастрофи ще доведеться відчути в майбутньому.
Міграція видів на інші території може становити загрозу для інших країн Чорноморського регіону. Токсичні речовини накопичуються по всьому харчовому ланцюжку, починаючи від дрібних організмів, закінчуючи великою рибою. Відповідно якщо риба, яку спіймали, досить довго пробула в забрудненій воді, вона накопичила велику кількість токсинів. Аналогічна ситуація з мідіями, та іншими морськими делікатесами. Якщо людина з’їсть таку страву, вона може отруїтись шкідливими речовинами. Ризик хоч не такий високий, як і перші місяці після руйнації дамби, але він залишається.
«Після підриву Каховської ГЕС до Чорного моря потрапило близько 150 тон нафтопродутків і це має свій негативний вплив. Ми перевищення вмісту шкідливих речовин зафіксували за 260 кілометрів від місця катастрофи. Однак питання впливу факторів, які можуть підвищувати рівень забруднюваності Чорного моря, досить широке. При тій кількості прісної води, яка потрапила до моря, важко сказати, що саме вплинуло на перевищення заліза чи якогось іншого показника. При чому показники постійно змінюються. Ми просто фіксуємо факти і підраховуємо збитки», – зазначає начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Екоінспекції Південно-Західного округу Микола Слізовський.
Може здатись, що екологічна обстановка стабілізувалась. За місяць-другий важкі метали та інші токсини осідають на морському дні. Поки ситуація на морі спокійна, вони можуть себе ніяк не проявляти. Однак коли погода зміниться, почнуться шторми, ці речовини знову можуть опинитись в товщі води та нести загрозу. Таке екологи називають вторинним забрудненням. Тому курортний сезон, якщо він буде, проходитиме з серйозними обмеженнями. Не кажучи про те, що свіжовиловлені морські продукти на тривалий час залишатимуться під забороною.
Середньострокові заходи передбачають розробку та впровадження заходів щодо збереження і відновлення морського біорізноманіття. В межах постраждалих акваторій обов’язковий систематичий моніторинг екологічного стану морських систем. Знижена солоність може кардинально змінити склад морської фауни. Виходити в море потрібно неодноразово, щоб оцінити стан морського довкілля. Такі експедиції мають в ідеалі проводитись раз на тиждень, щоб зрозуміти, як складається ситуація та чого очікувати в майбутньому.
Вода вимиває важкі метали, які зберігалися на дні Дніпра. Вони підіймають підіймаються через течію води і можуть поступово потрапляти до Чорного моря. Однак дослідити весь масштаб руйнувань зараз складно. Через воєнний стан можливості екологів обмежені, вони не можуть вийти у відрикте море, взяти проби води далеко від берега та спрогнозувати можливі наслідки. Майбутні дослідження можуть стати частиною кримінальної справи по екоциду, яку відкрила прокуратура через підрив дамби каховської ГЕС. В Українському національному центрі екології моря збираються передати всі матеріали, які будуть зібрані.
«Всі дослідження, які ми зараз робимо, проводяться біля узбережжя. Ми вивчаємо, як змінилось біорізноманіття Чорного моря під дією забруднених річкових вод. Аналізуємо гідрохімічні показники, біогенні речовини, pH та рівень забруднення морського середовища. Зокрема нафтові й органічні вуглеводи, важкі метали, фторорганічні сполуки. Море згодом переробить все, що до нього потрапило, але на це потрібен тривалий час. Іноді в мешканців екосистем моря цього часу немає. Вони просто не встигають перебудуватися для того, щоб пережити ці наслідки, » – говорить директорУкраїнського національного центру екології моря Віктор Коморін.
Така експедиція сьогодні неможлива через ризик морських мін та можливість ворожик атак. Тільки коли буде інформація про наявність перевищення граничного допустимих концентрацій по важким металам, можна буде змоделювати перспективи на майбутнє розвитку екологічної ситуації, що склалась. Весь літній сезон в Одесі минув із цвітінням, в липні серед жителів міста спостерігався гострий спалах кишкових хвороб. Однак чи був це сезонний спалах, чи це було пов’язано з забрудненням моря та навколишнього середовища, визначити не вийшло.
Сьогодні прогнозування впливу руйнації Каховської ГЕС на Чорне море це рівняння з багатьма невідомими. Не можна передбачити, які будуть погодні умови майбутньої зими, чи будуть шторми, в який бік рухатиметься вітер. Коли будуть дані про температуру навколишнього середовища, то прогноз на наступний літній сезон можна буде зробити в квітні чи в травні. Українська екологічна наука зараз живе короткостроковою перспективою та робить дослідження в процесі. Відомо тільки, що наслідки цієї війни море відчуватиме протягом багатьох років.
Марія Шевчук
Проєкт «Відновлення територій півдня України після руйнування Каховського водосховища» створено за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, в рамках проекту Hub Bucharest, за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
