Дванадцята. Святковий стіл, дзвонять келихи шампанського, по телевізору лунає середина першого куплету гімну і… чорний екран.
У новорічну ніч місцеві кабельні оператори залишили сотні тисяч одеситів без святкових телепрограм, а в подальші дні – без улюблених телесеріалів та фільмів. Замість загальнонаціональних каналів почали віщати маловідомі студії та нібито опозиційний російський телеканал «Дождь», який у своїй стрічці повідомляв, що Володимир Путін вже привітав росіян з Новим роком.
І все це відбувається під час інформаційної та реальної війни у регіоні, який за даними «Інформаційного спротиву», має один з найвищих рівнів терористичної та сепаратистської загрози.
У перші ж дні тисячі одеситів почали розривати угоди з кабельними операторами та шукати додаткові шляхи повернути основні українські телеканали. Соціальні мережі та форуми міста майорять рекомендаціями щодо різних приставок, інтернет-телебачення, супутникових антен та передатчиків.
За даними опитування «Одеського форуму» (найбільш читаний портал у місті), 36% глядачів почали шукати альтернативу діючим кабельним операторам. Але тут треба розуміти інше – переходячи на інші телевізійні системи, на додаток до загальнонаціональних каналів одесити масово отримують доступ і до закордонного контенту, у тому числі й до російського агітпропу. Чи витримають конкуренцію українські телеканали перед російськими, велике питання. Зовсім інший рівень фінансування та застосування психологічних та інформаційних технологій.
При цьому 60% одеситів байдуже поставились до відключення телеканалів чи не дивилися їх і до того (або не звертали уваги, на якому каналі переглядають новини. – Ред.). Тобто для кабельних операторів кількість невдоволених не є критичною, враховуючи, що більшість з них і самі надають послуги з інтернет-телебачення.
На думку експерта Інституту масової інформації Романа Кабачія, демарш одеських провайдерів показав, наскільки нестійкою є позиція загальноукраїнських мовників у регіонах. «У тій самій Одесі більш ніж достатньо власних телеканалів – понад 20. І диктувати в односторонньому порядку умови підвищення абонплати як мінімум малорозумно, бо назвати київські канали незамінними чи об’єктивно безсторонніми важко. З іншого боку, залишаючи одеситів без голосу з Києва, провайдери відтинають мешканців від прямого зв’язку з рештою України – за дослідженнями ІМІ та GFK, ЗМІ в Одесі є гіперорієнтованими на місцевий контент, вони є “одесоцентричними”. Тому компроміс між медіагрупами у Києві та одеськими провайдерами має бути досягнутим якнайшвидше», – вважає експерт.
Ще на початку грудня 2016 року представники одеських операторів кабельного телебачення попереджали, що з 1 січня 2017 року припиняють трансляцію низки центральних українських телеканалів у зв’язку з поправками до закону про теле- та радіомовлення. Відповідно до нових правил, для трансляції всеукраїнських телеканалів операторам потрібно укладати додаткові угоди і працювати за передоплатою.
Самі по собі кабельні мережі – це пережиток, вважає медіаексперт, головний редактор видання «Ізбірком» Валерій Болган. «Це пережиток, яким зручно користуватися у першу чергу людям старшого покоління. І це тягне за собою іншу сторону питання – рівень їхнього впливу. Фактично для багатьох користувачів кабельного телебачення саме та мережа мовлення, яку їм надають, є єдиною важливою, а іноді й єдиною доступною. У результаті через власників кабельних мереж можна впливати на погляди людини, хоча це й не так явно. Інший момент – кабельники звикли багато речей отримувати безоплатно. Більшість наших каналів – це не бізнес у звичному сенсі слова. Їхнє основне фінансування – це не реклама, а “інвестор”. У результаті ми бачимо певну залежність», – переконаний експерт.
В Міністерстві інформаційної політики України, у відповіді на запит до публічної інформації, поінформували, що у Міністерства відсутні документи, в яких містяться норми, щодо забезпечення безперебійного віщання національних каналів в мережах кабельних операторів в регіонах України та рекомендували звернутись до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, оскільки саме вона затверджує перелік програм в універсальній програмній послузі.
Ще перед Новим роком у Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення повідомили, що в Одесі публічне обговорення даного питання має скоріше емоційний характер. Член ради Валентин Коваль в інтерв’ю виданню «Контекст – Причорномор’я» повідомив, що сторони нарешті домовилися, і відключення телебачення в Одесі не буде. «Я не знаю, наскільки провайдери підвищать тарифи, але про відключення точно вже не йдеться, – заявив член Нацради. – Офіційна позиція Нацради виглядає так: в її функції входить контроль над дотриманням закону, і для нас важливо, щоб він виконувався. До речі, в законі немає нічого про комерційні взаємини, отже потрібно просто зважити всі “за” та “проти” та зробити свій вибір. Більшість учасників ринку свій вибір зробили».
Одеські провайдери дійсно зробили свій вільний вибір і, ніби за змовою, відмовилися від трансляції центральних комерційних телеканалів взагалі. У новорічну ніч! Жодних додаткових пакетів, індивідуальних пропозицій та кореляції абонплати, як це відбувалося в інших містах. Така ситуація є унікальною та фактично поодинокою для всієї країни. Мільйонне місто вже другий тиждень живе без українського контенту.
«Суто господарська суперечка набула політичного забарвлення через непросту ситуацію у плані інформаційної безпеки в Одеському регіоні, – вважає координатор групи “Інформаційний опір – Південь” Сергій Братчук. – Наприклад, колишня ОДТРК не може інформаційно покрити територію області. Перш за все, якісним контентом. На відміну від іноземних мовників через супутник. А тепер і відключення центральних каналів позбавляє громадян отримання ТБ-продукту державною мовою з інформацією про події у країні. Святе місце пустим не буває: люди почнуть дивитися російські канали через супутник. Під час війни контрпропаганда просто необхідна!»
Що та хто стоїть за цим синхронним рішенням компаній, нехай розбираються відповідні служби, бо якщо хтось не розуміє, то це питання знаходиться у сфері інформаційної безпеки як у регіоні, так і взагалі для всієї країни.
Громадськість Одещини теж не залишилась осторонь. 5 січня в Чорноморську представники організації «Рапіра» змусили місцевого кабельного оператора відключити вже згаданий російський канал «Дождь». Чому саме цим телеканалом кабельні оператори Одеської області вирішили затикати свої діри залишається невідомим.
Деякі позитивні сторони в даній ситуації бачить Валерій Болган, – «У відсутності ряду каналів є дві сторони. Так, з одного боку людям будуть менше «обробляти» мозок. Але глядачі вже звикли до такого способу отримання інформації. І будуть шукати заміну – онлайн, супутникове телебачення і т.д. І ще невідомо, що краще. Поганий, але підконтрольний продукт. Або безконтрольний доступ до будь-якого, наприклад російського телебачення».
Поки державні інституції та чиновники оговтуються після свят, в Одесі швидко відбуваються корінні зміни у системі формування джерел отримання інформації. Кабельне телебачення відходить у минуле, а з ним і можливість адміністративно впливати на перелік телеканалів та порядок денний.
В боротьбі за думки одеситів, або волею «вільного ринку», або чийогось стратегічного мислення, українська держава втрачає найпростіший системний важіль впливу на інформаційну безпеку в регіоні.
Колотвін Павло, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії
