Другий рік одеські школи вимушені працювати в умовах воєнного стану. Зараз пріоритетом в організації навчання залишається створення безпечного освітнього середовища для дітей. У процесі підготовки до нового навчального року став у нагоді відповідний минулорічний досвід, за яким працювали українські школи
За даними Одеської військової адміністрації, в області працює 708 шкіл. З них 555 повністю виходять на очний формат,а п’ятдесят дві, це більшість одеських шкіл, будуть на змішаному режимі, поєднуючи очне та дистанційне навчання. Через велику кількість дітей в обласному центрі дуже складно всім забезпечити місце в укритті.
Одеситка Євгенія обрала для своєї дитини дистанційне навчання. Вважає, що так зараз безпечніше. Її син, дванадцятирічний Роман, перейшов до сьомого класу одного з одеських ліцеїв. Навчальний заклад розташований в одному з густонаселених районів міста, з критично малою кількістю сховищ. Тому іншого варіанту, крім як навчатися онлайн, сьогодні просто немає.
Частина однокласників Романа зараз знаходиться за кордоном, поєднують очну освіту в європейських школах, та дистанційну – в одеській. Звісно, така організація серйозно навчання обмежує спілкування в колективі, проте безпека – передусім.
«У нас були батьківські збори, ми обговорювали всі можливі варіанти. Наразі в нашому районі інших можливостей для навчання, крім дистанційної освіти, просто немає. Якщо для молодших школярів ще якось організували навчання в шкільних стінах, то старші діти навчаються вдома. В принципі, ми вже адаптувалися до такого режиму, ніяких змін у нас, порівняно з шостим класом, не відбулося. Єдине, якщо раніше діти навчались через Zoom, то тепер всі будуть працювати через сервіс Google Клас. Як буде через нього організована робота, ми ще не знаємо, уроки почнуться тільки з четвертого вересня. Але, гадаю, з усім по ходу діла розберемось», – розповідає Євгенія.
За словами жінки, найбільшою перешкодою для дистанційного навчання стали блекаути. Через зимові обстріли енергетичної інфраструктури, в Одесі доводилося постійно сидіти без світла та зв’язку. Одного разу після чергової ракетної атаки Євгенія з чоловіком та сином пробули без електрики три доби.
За таких обставин онлайн-освіта абсолютно неможлива. Однак потроху ситуація налагодилась, світло повернулось, Роману вдалось наздогнати навчальну програму й закінчити навчальний рік з табелем, де найнижчою оцінкою була «вісім».
Для міст, які не знаходяться на безпосередній лінії зіткнення, важливо зберегти елементи нормального життя. Одним з таких є організація освіти в очному режимі. Станом на сьогодні, у більшості навчальних закладів Одещини завершені роботи з облаштування укриттів. Проте є такі школи й садочки, де ремонти які потребують більшого часу.
Українські школи не будувались з розрахунком, що в нас буде війна. На Одещині неодноразово бували випадки, коли починають будувати укриття, а через сирість бетон не затвердіває чи виникають якісь інші проблеми, які від початку не можна було передбачити. Тому термін обладнання сховищ для дітей затягується.
Очний формат роботи більшості закладів освіти області передбачав проведення першого вересня Дня знань та шкільних лінійок. Але вони відбулися лише в тих школах, де були організовані відповідні заходи безпеки. На жаль, загроза для шкіл та учнів внаслідок війни не абстрактна.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Одеській області постраждали та були пошкоджені сімдесят шість будівель закладів освіти. Наразі повністю відновлено будівлі дев’ятнадцяти з них. Найбільше освітніх закладів постраждали за період липня-серпня 2023 року, коли Одещина чи не кожну ніч страждала від регулярних обстрілів.
За інформацією територіальних органів управління освітою, новий навчальний рік розпочнуть в очному та змішаному режимі 607 закладів освіти. Також очно будуть функціонувати 475 закладів дошкільної освіти, у закладах професійної освіти та вишах планують практичні та лабораторні заняття організовувати в очному форматі.
Теоретична частина буде поєднувати очний та дистанційний компонент. Тринадцять закладів вищої освіти повністю перейшли на звичайний режим роботи. Там є надійні укриття для викладачів та студентів. В перспективі планується, що таких місць в Одесі стане більше. Адже проблема з наявністю укриттів найбільш серйозна саме тут.
«Є будівлі, які уже передані у власність Одеської міської ради і там влаштовується укриття. Згодом кількість закладів освіти, які будуть виходити на очний формат, буде збільшуватися Оскільки ми розширюємо можливості існуючих укриттів і будуємо нові. Для прикладу, нещодавно вийшла постанова Кабінету Міністрів, якою передбачено для чотирьох шкіл нашої області, а саме в Куяльницькій територіальній громаді, виділення 100 мільйонів гривень з державного бюджету на будівництво нових укриттів. Але це не може бути швидко. Аналогічна ситуація склалась і в Одесі. Ми розуміємо, що не завжди капітальний ремонт або будівництва сховища можливо за короткий термін», – говорить директор департаменту освіти та науки Одеської обласної військової адміністрації Олександр Лончак.
Олександр Лончак зазначає, що в Одеській області планують здати ще 116 укриттів до 1 жовтня цього року. Тому все більша кількість дітей зможуть відвідувати школу. Навчання відбуватиметься в дві зміни. У першу зміну ходитимуть першачки, у другу – старшокласники.
Разом з розширенням укриттів буде збільшувати кількість учнів, які можуть поміститися в укриті. Тому, звичайно, це сприятиме тому, що буде збільшуватися кількість дітей які будуть навчатися в першій зміні, контактуючи з вчителями та однокласниками не тільки через екран ноутбуку чи смартфону.
Повномасштабне російське вторгнення змінило життя багатьох українців. Всім, хто залишається вдома, або навіть живе за кордоном, доводиться пристосовуватися. Необхідно долати проблеми, спричинені війною, але й не переставати вірити в майбутнє, відбудову країни.
Організація очного навчання для дітей в умовах, що склалися є однією з тих можливостей, яка дасть їм отримати елементи мирного життя там, де створені такі умови. Діти ростуть швидко і цього часу їм ніхто не поверне. І дуже важливо, щоб негативні наслідки війни якомога менше їх торкнулися.
Марія Шевчук
