З 14 по 16 червня в Одесі відбувся форум Black Sea Security, присвячений безпеці Чорноморського регіону. Захід об’єднав навколо себе представників європейської та української політичної спільноти. Одним з основних питань, яке турбувало учасників, була організація експорту зерна в умовах воєнного стану.
Розробка нових логістичних маршрутів з України є одним зі складників її євроінтеграції, курс на яку був взятий ще десять років тому. Старт офіційних переговорів щодо прийому нашої держави до складу ЄС очікується вже 25 червня, цього року. Відповідне оголошення було зроблене днями, на конференції з відновлення України, яка відбулась в Берліні. Транспортний зерновий коридор від нас до Румунії розробляється не тільки в якості безпечної альтернативи для зернових перевезень, але і як новий маршрут, що поєднає Україну та Євросоюз.
«Україна – одна з найбільших світових житниць. Світові потрібна ця агропродукція, без неї він голодуватиме. До війни 20 % зерна Всесвітня продовольча програма отримувала саме з України. Тому, коли після 24 лютого 2022 року виникли проблеми з блокадою портів, коли ціни на зерно виросли на 35 %, ми зрозуміли важливість якомога швидшого відновлення логістики. Інакше б за кілька місяців сотні мільйонів людей в Африці та на Близькому Сході зіткнулися б із голодом. Ми зробили все можливе для того, щоб український зерновий коридор міг працювати,» – заявила в.о. Директорки Всесвітньої продовольчої програми в Україні Маріанна Ворд під час форуму.
Спроби організації безпечних перевезень продовжуються з 2022 року. Через російське повномасштабне вторгнення під загрозою опинилась не тільки Україна, але й держави, з нею пов’язані. Так однією з найсерйозніших проблем став експорт українського зерна, та ризик світової продовольчої кризи. Росія повністю контролює Азовське море, та довгий час блокувала порти Чорного моря, не даючи цивільним суднам ні заїхати до українських вод, ні вивезти вантажі. Були спроби домовитись, укладати угоди, однак до стабілізації морських транспортних потоків справа не дійшла.
17 липня 2023 року Росія заявила про те, що виходить із «зернової ініціативи» та почала атакувати українські порти, звідки експортується зерно. Першими під удар потрапили порти Великої Одеси, але згодом географія обстрілів розширилась. Росіяни почали атакувати річкові порти на Дунаї, розташовані на півдні Одещини. У вересні 2023 року уламки російських дронів були виявлені на території села Плауру в Румунії. Цей населений пункт межує безпосередньо з Ізмаїлом через річку Дунай.
Коли росіяни атакували Ізмаїл, наслідки обстрілів відчула на собі країна-сусідка. Через цю атаку Румунія висловила ноту протесту очільнику російської дипломатичної місії. Йому передали прохання залишити українську цивільну інфраструктуру в спокої, зокрема ту, яка межує з іншими країнами безпосередньо. Однак на відверту ескалацію з Кремлем в Бухаресті не наважились. Тут, як і в більшості країн НАТО є страх, що війна може перекинутись на їхні території безпосередньо.
«Ми звичайно підтримуємо усі зусилля України щодо розвитку гуманітарного коридору, але ми координуємо наші зусилля з НАТО і нашими стратегічними партнерами. Адже нам необхідно розуміти рівень ризику, рівень наслідків і, звичайно, необхідно розуміти, як на це зреагує Росія. Ми можемо збільшити обсяги зерна, що перевозиться транзитом через територію Румунії. Нам необхідно співпрацювати з Україною та допомагати їй якомога більше. Проте треба координувати зусилля з різними країнами НАТО, бо ця діяльність ризикована і можна отримати удар від РФ», – говорить незалежний експерт та доцент історичного факультету Бухарестського університету Клаудіу Діджерату.
Військова агресія РФ проти України впливає не тільки на нас, але й на наших сусідів. Зокрема, Чорне море стало зоною підвищеної небезпеки. Через дрейфуючі міни під загрозою опинились цивільні судна, зокрема й ті, які експортують українське зерно. Тому військово-морські сили трьох членів НАТО спільно очищатимуть наше спільне море від таких боєприпасів. Так на початку року була започаткована ініціатива MCM Black Sea, яка буде виявляти вибухонебезпечні предмети в Чорному морі.
До розмінування будуть залучені Болгарія, Румунія та Туреччина. Їхні військові кораблі разом досліджуватимуть акваторію Чорного моря та ліквідовуватимуть небезпеку. Морські міни не є внутрішньою проблемою України, а становлять загрозу для морського транспорту усього Чорноморського регіону. Небезпечні боєприпаси виловлюють поблизу берегів Болгарії та Румунії. В останній навіть обмежили рибальство для невеликих суден, щоб запобігти їх пошкодженню.
Через активні дії наших Військово-морських сил, їхні регулярні атаки на Чорноморський флот РФ, російські військові кораблі наразі не мають можливості займатись терором безпосередньо. Незважаючи на те, що цивільні судна зараз знаходяться поза зоною бойових дій, небезпеки вистачає. Найбільшу загрозу для морських перевезень становлять лише ракети та дрони, і ця небезпека зникає при виходу з портів. Під час руху дорогу прокладають тральники, за якими вже прямують зерноперевізники.
«Ми робимо все для того, щоб організувати безпеку цивільних суден, які перебувають у наших територіальних водах. Далі вони вже потрапляють до територіальних вод Румунії, Болгарії, Туреччини і йдуть далі через Босфорську протоку. Це вже територіальне море країн НАТО, тому нанесення вогневого ураження на цій ділянці є атакою на ці країни. Тому на такий крок росіяни, звісно, не можуть наважитись. Небезпека в Чорному морі в нашій акваторії наразі залишається від авіації та ракетного озброєння. Корабельне угруповання вони вже сюди не заводять, бо чудово розуміють, що ми можемо їх знищити», – говорить речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Південь України лишається однією з головних цілей російських ракетних та дронових атак. Незважаючи на регулярні обстріли портової інфраструктури, перевалка зерна через Україну майже вийшла на довоєнні показники. До 2022 року 20% ВВП Україні приносила саме аграрна продукція, також на неї припадало 40 % свого експорту. За інформацією Державної митної служби,за останні півтора роки Україна експортувала понад 48 мільйонів тонн зернової та зернобобової агропродукції. Проте є очевидним, що необхідні нові, безпечніші альтернативні маршрути.
Так найбільший порт в Румунії, Констанца, наприкінці 2023 року заявив про серйозне зростання обсягу перевалки зерна. З Румунії на експорт пішло 36 мільйонів української агропродукції, що на 50% більше, ніж в 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення. Близько 40 % від загального обсягу всіх вантажів припадало на українське зерно. Це стало можливим через налагодження транзиту вантажоперевезень з нашої держави до країн Євросоюзу, зокрема до Румунії.
Україна у співпраці з Румунією та Молдовою (яка теж прагне в ЄС) реалізує проєкт щодо обміну митними даними. Другий етап програми стартував 11 червня, та завершиться в липні. За допомогою платформи SEED+ відбуватиметься прискорена перевірка на пунктах пропуску «Порубне – Сірет» в Чернівецькій області та «Рені – Джурджулешть – Галац» на Одещині. Очікується, що завдяки цифровізації будуть прискорені митні формальності та очікування на кордонах значно скоротиться. До того ж, такі інновації допоможуть зробити міжнародну торгівлю простішою.
Для Румунії перенесення транспортних потоків стало шансом модернізувати власну інфраструктуру. За кошти ЄС в порту Констанца планується прокласти нові дороги, обладнати пандуси для під’їзду, прокласти нові розв’язки та встановити сучасну цифрову систему для регуляції руху. Проєкт розбудови порту розрахований на 36 місяців та обійдеться Євросоюзу в 145 мільйонів євро. Передбачається, що перевалка вантажів завдяки такому підходу зросте, від чого виграють всі країни, задіяні в перевезеннях.
Марія Шевчук
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de developpement medias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.
