Вчора в Бельгії завершився саміт ЄС, на якому ухвалили історичне для України рішення: вона отримала запрошення про початок переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Виглядає символічним, що ця пропозиція надійшла нам на десяту річницю Революції гідності, коли Україна остаточно обрала європейський шлях розвитку.
Запрошення на переговори не було втішним подарунком країні, яка потерпає від війни. І, звісно, воно на даний момент не вирішить всі проблеми. Зараз важко думати про далеке майбутнє та будувати далекоглядні стратегічні плани. Однак нам необхідна підтримка інших країн як зараз, так і в майбутньому. Тому ми, група журналістів, особисто поїхали до Брюсселю, щоб висвітлити ключові події саміту та побачити, як Україна рухається на шляху до Європи.
У європейській родині
На саміті відчуваєш себе неначе в історії про Вавилонську вежу. Велика кількість людей різних національностей, які говорять десятками мов. Якщо французьку чи англійську легко виокремлюєш із мовного потоку, то всі інші губляться у загальному шумі. Але на відміну від біблійного міфу, тут люди поєднані спільною ідеєю та цінностями. Принаймні, на це дуже хочеться сподіватись.
Навіть представник Угорщини, Віктор Орбан, який погрожував блокувати рішення Єврокомісії, пішов на велику кількість поступок. Чи то «розморозка» 10 мільярдів євро для Угорщини в переддень самміту так вплинули, чи якісь інші зовнішні чинники зіграли свою роль, вже не має великого значення. Головне кінцевий результат.
Про те, що наступного року Україна стане членом Європейського Союзу, поки не йдеться. Однак це важливий крок для подальшої успішної інтеграції, на шляху до якої треба подолати багато перепон. Повномасштабна війна, яка триває з лютого 2022 року, об’єктивно загальмувала багато процесів. Однак над тими реформами, які можливо запровадити, треба працювати вже зараз, не відкладаючи на останній момент.
В кулуарах ходять чутки, що обговорення тривали всю ніч і до останнього моменту не було відомо, чи дійдуть всі країни-члени ЄС згоди. Про деталі розмов, що відбувались днями, ми можливо дізнаємось згодом, з мемуарів учасників переговорів. Однак поки вся історія ще не написана.
«Ті з нас, хто справді вірить у європейський проект, той особисто бачив, що за останні п’ять років ми справді зробили те, що нам ніколи не вдавалося зробити, і навіть ту роботу, яку нам не одразу вдалось побачити.
Ми маємо виявити готовність бути чесними з собою, коли розглядаємо закони за законами. Сьогодні важливо продовжувати працювати у прогресивному, конструктивному, само собою, європейському процесі, бути частиною якого я дуже пишаюся. І я дуже пишаюся тим, що Європейський парламент, попри все, продовжує працювати», – заявила президентка Європейського парламенту Роберта Метсола у своєму виступі в рамках саміту.
Останніми роками Євросоюз запровадив зміни в багатьох напрямках. Сфера охорони здоров’я, енергетика, а з початку російсько-української війни гостро постало питання міграції. Кожен новий закон, кожна нова правка супроводжуються великою кількістю обговорень, пошуком компромісних варіантів, які б влаштували кожну з 27 країн-учасниць.
Голосування в Європейському парламенті наразі займають надзвичайно багато часу. Інколи є всі голоси з обох сторін. Бувають випадки, коли немає балансу між «так» і «ні». Все зводиться до того, чи здатні представники ЄС змінювати ситуацію на краще, і розуміння цього приходить з досвідом.
Тема України під час саміту підіймалося регулярно. Чи не кожне друге питання від журналістів стосувалось саме нашої держави. Цими днями не було відчуття, що Європа втомилась від війни і що українське питання є якимось побічним. Навпаки, на найвищому рівні висловлювалась підтримка Україні.
Окремо відзначались успіхи в галузі законодавчих реформ, які зробила наша держава на шляху до ЄС. Враховуючи воєнний стан, в якому ми зараз живемо, робота була зроблена дійсно колосальна. Деякі держави, що є кандидатами в ЄС, не зробили подібних кроків навіть за кілька десятків років, при тому що війни весь цей час там теж не було.
Справа не тільки в Україні
Зі столиці Бельгії ситуація виглядає трохи оптимістичніше, ніж з України. Під час розмов з європейськими політиками не виникало відчуття, що нас рятують просто з міркувань гуманізму. Спілкування було побудоване на партнерських засадах, де нашу державу та її представників сприймають як повноправних членів великої родини, яким потрібна допомога в скрутні часи. Нам не обіцяють все прямо тут і зараз, при цьому активно підтримують на обраному шляху. Однак відверто кажучи, такою ситуація була не завжди і дуже багато чого змінилось після 2022 року.
В Україні новину про початок переговорів сприйняли без особливого ентузіазму. В державі, яка воює вже другий рік, де дуже складно планувати майбутнє, євроінтеграція на перспективу в 5-10 років виглядає примарною. Проте багато експертів, зокрема науковий співробітник Інституту європейських досліджень Брюссельского університету Керт Дебеф такого скептицизму не розділяє. Він довгий час працював консультантом у програмах розширення ЄС та каже, що ситуація, яка склалась зараз, дуже відрізняється від періодів, коли до Євросоюзу приєднувались інші країни.
«Ще рік тому рішення, яке було прийняте на останньому саміті, було б неможливим, а два роки тому абсолютно неможливим. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну абсолютно все перекроїло. Війна безпосередньо біля кордонів ЄС різко змінила європейське мислення , змінила його основи.
Таким чином, з логічної точки зору, стратегічне значення регіонів, які донедавна вважалися абсолютно поза межами нашої сфери впливу, тепер повністю перейшли в європейський масштаб. Зокрема, ми говоримо в першу чергу про Чорноморський регіон та галузь безпеки, з ним пов’язану. Але я думаю, що це також переміститься, ймовірно, до країн Північної Африки, а ще можливо, до Центральної Азії, » – вважає Керт Дебеф.
Наразі Європейський Союз трансформується, і чим довше триватиме російсько-українська війна, тим більш непередбачуваними будуть політичні рішення. Існують припущення, що зовнішня політика ЄС зміниться наступними роками, політична стратегія розвитку буде іншою. Це пов’язано не тільки з Україною, а з тим, що світ повністю змінюється, багато речей, які багато років ефективно працювали, сьогодні просто не діють.
Довгий час багато європейських політиків були впевнені, що вони найкращі, що Євросоюзу вдалось створити ідеальну політичну систему, якій нічого не загрожує. Але зараз гостро виникло питання безпеки. Виникла необхідність співпрацювати з тими країнами та регіонами, які, важливі не тільки для Європейського Союзу, а й для усього світу.
За підсумками саміту, переговори про членство до ЄС почалися з приводу України та Молдови, а Грузія отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. Востаннє Європейський Союз розширювався у 2013 році, тоді до нього приєдналась Хорватія.
Прийом нових країн-членів це серйозний виклик для чинного ЄС. Для подальшого розвитку їм важливо й надалі кооперуватися з сусідами, відкривати для себе нові ринки, залучати до роботи людей. Україні теж важливо об’єднуватись із сильнішими гравцями на світовому ринку, переймати найкращі практики в сусідів та шукати нові можливості. Це важливо для подальшого післявоєнного відновлення та розвитку країни загалом.
Марія Шевчук
