Днями в Одесі відбулося відкриття VR-інсталяції «Пропагандаріум». Вона вже встигла побувати в Києві та Краматорську на Донеччині, а тепер дісталася Чорноморського узбережжя. Виставка проводиться в рамках «Медійної програми в Україні», за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та міжнародної організації «Інтерньюз». Одеситам та гостям міста пропонується дізнатися, яким чином з Кремя поширюється неправдива інформація про Україну.
Приклади типової російської кремлівської пропаганди можна побачити в першій кімнаті. Організатори назвали його «музеєм пропаганди», надавши класичні приклади. А в другій кімнаті представлена освітня частина, де відбувається своєрідне очищення від пропаганди. Людина насичується фейками в першій кімнаті, а в другій може пройти курс лікування. Також тут можна навчитися корисних навичок як бути медіаграмотним. В першу кімнату відвідувач заходить і нібито «заражається». Автори проекту проводять таку паралель, що до інформації в нашому світі треба ставитися як до власного здоров’я.
«Ми щодня чистимо зуби та приймаємо душ, з того часу як відбулась гігієнічна революція. Так само в ХХІ столітті має відбутися революція щодо власних мізків. Інформації зараз дуже багато, і ми не можемо контролювати звідки вона точно походить. Але треба усвідомлювати, що ця інформація може чинити згубний вплив на наш організм. Тому в навчанні медіаграмотності варто знати ті методики, механізми створення пропагандистської інформації. Моя особиста думка полягає в тому, що ці знання варто впроваджувати серед якомога більшої кількості людей», – говорить керівник аналітичного відділення ГО «Інтерньз-Україна» Костянтин Ромашко.
В «Пропагандаріумі» ми бачимо лише кремлівські фейки та наративи, які йдуть з телебачення. Але ця хвиля йде не тільки з телевізора, а й із соцмереж та онлайн-медіа. Якщо людина буде знати основні наративи, що пропагує Кремль, вона може розрізняти брехню. І буде задумуватись, споживаючи ту чи іншу інформацію, що тут є елемент пропаганди. Наприклад, наратив про те, що «Україна замерзне без газу», можна зустріти в деяких європейських та українських ЗМІ. Тому є сенс додатково дізнатися хто власник видання, чиї інтереси воно відстоює і за які кошти фінансується. Тим паче, що ця інформація дуже часто міститься у відкритих джерелах.
Дуже важливо, щоб в боротьбі з пропагандою українські ЗМІ самі дотримувались журналістських стандартів. Однією з організацій, що слідкує за медіа-ситуацією в Україні, є Інститут масової інформації Організація проводить дуже багато досліджень, зокрема і в Одеській області. Його представники моніторять онлайн-медіа, телебачення та друковані видання. При перечитуванні контенту одеських ЗМІ виявилось, що близько 5 % матеріалів мають невідповідність між заголовком та змістом новин. Це дуже актуальна проблема для нашого регіону, оскільки подібна невідповідність впливає на аудиторію. В США проводилось дослідження, згідно якого стало відомо, що 60 % користувачів мережі читають тільки заголовки. Можна припустити, що така тенденція існує в нас також, що люди по заголовках роблять висновки з приводу в місті та регіоні.
Ще одна проблема полягає в тому, що 10 % новин мають маніпуляційний відтінок. Причому дуже часто одеські журналісти не роблять це навмисно. Графік медіа дуже щільний, десятки різних видів ЗМІ, велика конкуренція, що змушує боротися за трафік та рекламодавця. І дуже часто в пошуках трафіку поширюються маніпуляції чи публікації якихось сенсацій. Таким станом речей можуть скористуватися люди, країни, організації, мета яких вкинути інформацію. На їхній гачок можуть клюнути медіа, які не переслідують пропагандистську мету, а просто заповнюють стрічку новин тією чи іншою інформацією.
«Моніторинг джинси показав, що її найактивнішими замовниками є «Опозиційний Блок» та «Опозиційна платформа — За життя». Через замовні матеріали в медіа-просторі з’являється інформація з певною конотацією чи контекстом, що дуже часто підхоплюють інші видання. 70 % новин в Одесі це чиїсь передруки та прес-релізи. Це загальносвітова тенденція серед локальних засобів масової інформації, що одні беруть новини в інших. Але часто передруковуючи один одного можна розмістити замовний матеріал, поширивши його на аудиторію», – пояснює регіональний представник Інституту масової інформації в Одеській області Павло Колотвін.
При цьому кількість пропаганди та фейкових новин в одеських медіа за останні три роки значно зменшилась. Журналісти стали критичніше ставитись до отриманої інформації. Хтось зайнявся самоосвітою, хтось відвідав спеціальні тренінги, які організовували громадські організації. Але найголовніше, відбулась саморегуляція в сфері медіа та об’єднання журналістів. Реформувалося мислення людей, які відповідають за наповнення інформаційного простору. Створені чудові спільноти в соціальних мережах, де відбувається спілкування, дуже серйозний контакт між собою підтримують молоді журналісти. Коли хтось поширить фейк чи відверту пропаганду, це відразу обговорюється у відповідних групах.
Раніше таких тенденцій не було, і подібний стан речей не може не радувати. Медіа які створені з пропагандистською метою, звісно, продовжують свою справу. Але ті, що хочуть працювати за стандартами, мають таку можливість та дотримуються їх. Тепер залишається, щоб за журналістами навчилися розрізняти фейки українські громадяни, які не мають безпосереднього відношення до медіа. Звісно, є певний відсоток осіб які вже сформулювали свої погляди та не сприймають інформації з іншої сторони. Але лишається чимало людей, які прагнуть розібратися з тим, що відбувається і шукають фактів. Саме на них розраховані виставки й інсталяції «Пропагандаріуму», який буде безкоштовно працювати для одеситів та гостей міста до 31 серпня щодня (крім понеділка) поруч із Оперним театром.
Марія Шевчук
