В усьому світі соціальні мережі стали джерелом інформації для традиційних та нових медіа. Відповідно до сучасних викликів журналістським та експертним середовищем були вироблені певні стандарти та рекомендації, які при певних умовах дозволяють представникам ЗМІ використовувати інформацію з соцмереж.
Очевидно, що новини у соціальних мережах поширюються набагато швидше, ніж це відбувається у звичних ЗМІ. Особливо це актуально для «гарячих» подій та конфліктних ситуацій. Проте зловживання Фейсбуком або Твітером можуть призвести й до комічних, часом скандальних ситуацій. Наприклад, на основі посту екс-заступника голови Одеської ОГА Зої Казанжі у Фейсбуці місцевий інформаційний сайт «Важно» оприлюднив новину про те, що чиновниця хотіла б «назвати своїх дітей Сарою або Соломією». Приватний пост, опублікований у соцмережах, став основною для новини, яка дещо здивувала Зою Казанжі та її читачів, оскільки він стосувався доволі приватних та побутових речей.
Інший одеський сайт – «Молдаванка», ще більше здивував журналістську спільноту. Його журналісти зробили новину з коментаря до посту у соцмережі! Голова місцевого осередку КВУ Анатолій Бойко прокоментував пост політолога Євгена Попова, в якому автор розмірковував про майбутні дії України після гіпотетичного розвалу РФ. Коментар Анатолія Бойка став основою для новини під назвою «Одеський КВУ хоче розпаду Росії». І таких прикладів в одеських ЗМІ вельми багато.
Були й приклади дуже грубих помилок при використанні новин з постів у соціальних мережах. Протягом 2015 року в Одесі відбулася серія терактів та підриву вибухівки. Один з місцевих інформаційних сайтів на основі повідомлення у соціальних мережах видав новину про те, що щойно стався вибух на вулиці, яка дійсно існує в Одесі. Будинок на фото теж відповідав типовій одеській архітектурі центру міста. Ґрунтуючись на повідомленні у ЗМІ, за вказаною адресою прибули правоохоронці та громадські об’єднання. Проте згодом з’ясувалося, що вибух стався не в Одесі, а в Херсоні.
Медіаекспертка Інституту масової інформації Олена Голуб рекомендує журналістам орієнтуватися переважно на верифіковані акаунти та старатися перевіряти інформацію з різних джерел. «Намагайтеся не цитувати зовсім невідомих людей, і так само якомога менше використовуйте заяви політиків, що мають невисоку суспільну вагу. Щодо матеріалів, які стосуються фізичної безпеки людей (тобто про те, що може загрожувати життю та здоров’ю), треба уточнювати інформацію у відповідних державних органах. Бажано у такого плану новинах не посилатися на соцмережі, бо якщо інформація не підтвердиться, це може викликати непотрібну паніку», – вважає Олена Голуб.
Слід зазначити, що за даними досліджень ІМІ, на основі інформації з соцмереж створюються приблизно 2–3% новин в Одеській області. Це низькі показники. Але найчастіше саме такі повідомлення мають невеликий рівень верифікації та порушують визнані стандарти.
«При посиланні на пости у соцмережах варто звертати увагу на те, чи дійсно така людина може мати доступ або уповноважена поширювати відповідну інформацію, – розповідає медіаексперт Роман Кабачій, – По-друге, деякі користувачі, ставлячи обмеження посту, приміром, «для друзів», не бажають його опублічення, і відповідно можуть мати претензії. Тому вартувало б перед тим зв’язатися з даною особою та запитати дозволу. Якщо є можливість, перевірити інформацію через інші джерела».
Слід зазначити, що межі використання постів у соцмережах для новин ЗМІ аналогічні до використання інших відкритих джерел, де потрібно вказувати джерело та автора інформації/думки/аналітики, що поширюється в умовному пості. Це питання вже більше знаходиться не в юридичній площині, а у журналістсько-етичних, оскільки тут випливають питання перевіреності джерела, фактчекінгу: чи з верифікованого акаунту було взято інформацію для поширення, та багато іншого. Про це каже медіаюрист Максим Ратушний.
«Повертаючись до юридичного аспекту питання, варто зазначити, що тут можуть мати місце правовідносини, пов’язані з авторськими правами при поширенні інформації, а також належить бути обачними з поширенням інформації, яка, наприклад, має ознаки такої, що закликає до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, чи інформації, що має на меті розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті тощо. Також можуть мати місце цивільно-правові відносини, наприклад, у випадку поширення недостовірної інформації, – все аналогічно до інших джерел інформації, що використовуються», – розповідає Максим Ратушний.
Враховуючи непоодинокі випадки помилок у новинах на основі постів у соцмережах, одеським ЗМІ слід бути уважнішими при використанні їх як джерела інформації. Особливо це стосується онлайн-медіа, недосвідчених журналістів та блогерів.
Колотвін Павло, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії
