На початку липня Одесу та Южний відвідала делегація Представництва Європейського Союзу в Україні. В рамках цього візиту відбувся цілий ряд інформаційних заходів: від семінару для підприємців, присвяченого просуванню товарів та послуг на ринки ЄС, до просвітницької гри для активної молоді «Eurosession». Крім цього, відбулася дискусія-тренінг для громадських організацій «European Projects Lab for NGOs» (включно з парадоксальним Антитренінгом «Як НЕ отримати грант від донора»). Про останню подію, що відбулася в стінах Одеського Національного економічного університету, – трохи докладніше.
Початок тренінгу
“Ми зазвичай жартуємо: не беріть участь у грантових програмах ЄС. Вигравайте їх!», – скаже по завершенню зустрічі модератор, проектний менеджер Станіслав Корольков. На початку ж він пояснює «правила гри»: по кілька хвилин презентації на кожну з п`яти відібраних заявок, обговорення в залі (плюси та проблемні місця), далі – коментар-порада від експерта.
Це саме навчання, а не реальний відбір проектів для якоїсь донорської заявки. Проте подібний «тест-драйв» дозволяє подивитися на власну ідею стороннім оком, зрозуміти допущені помилки і виправити їх у майбутньому. Поради давав харків`янин Олег Кулініч, кандидат наук з держуправління і – що в даному випадку важливіше – експерт з понад двадцятирічним стажем консультування міжнародних грантових проектів.
Олег Кулініч
«Сьогодні з Україною співпрацює кілька сотень донорських організацій, – розповідає Олег Васильович. – Так, деякі з них в контексті недавніх президентських виборів дещо згорнули свою діяльність. Але вони просто придивляються, яким шляхом піде далі Україна, щоб визначитися з пріоритетами.
Я був експертом фонду «Відродження» ще з 1995-го року. З того часу багато що змінилося. Сотня заявок, які потрібно розглянути, це вже не стос паперів, вони містяться в одному ноутбуці. Завдяки сучасним інформаційним технологіям набагато простіше стало перевіряти дані, які заявники подають про себе. І набагато простіше шукати партнерів за кордоном, адже існує безліч реєстрів та баз даних.
Сьогодні у цій залі зібралися новачки. Ще на етапі заповнення анкети до цього заходу учасників запитували: чи готові вони презентувати якийсь власний проект? Надійшло близько 30 заявок. Через обмежений час тренінгу ми обрали 5. Не скажу, що обирали «кращі», просто такі, чиє обговорення дало б найбільший освітній ефект. Крім того, вони мали представляти різні сфери життя».
Що ж , у п`яти представлених проектах йшлося про: створення нового виробництва для інвалідів, допомогу в придбанні обладнання для дитячого інклюзивного центру, освітній курс для жінок, які випробовують свої сили в бізнесі, будівництво готелю як соціального підприємства та культурний проект, де художники могли б створювати свої роботи на підтримку екологічних акцій.
Допоміжні матеріали
Деякі з них являли собою просто загальну ідею без певної конкретики, а деякі навпаки викликали неоднозначну реакцію: «Це не соціальне підприємництво, а справжній бізнес-проект!» В останньому випадку йшлося про побудову готелю в місті Южному з ініціативи Благодійного Фонду «Карітас Одеса». Задум полягає в тому, щоб у «високий сезон» готель надавав платні послуги, а в інші пори року – реабілітаційну підтримку воякам АТО та культурно-просвітницьку – для місцевої молоді. Враховуючи немаленьку суму проекту, він зазнав найбільшої критики від аудиторії. Але як зазначив експерт Олег Кулініч, насправді ідея «самоокупного» соціального бізнесу в світі не така вже й нова. Серед українських прикладів – ресторан «Тепле місто» в Івано-Франківську, який направляє весь прибуток на підтримку громадських організацій. Серед зарубіжних – готель «Карітас-Відень», який працевлаштовує біженців. «Проблема в тому, що ми вже звикли бачити, як під виглядом благодійних проектів часом здійснюються сумнівні оборудки, – зауважив Кулініч. – Але тут є така важлива річ як репутація. Можливо саме багаторічна добра репутація БФ «Карітас» і допоможе їм знайти міжнародних партнерів та кошти під цю ідею».
Обговорення
Інший проект, екопрограма «Очима художника», який представляла одеська журналістка Рита Колобова, навпаки заслужив поради: «Вам потрібен фахівець, який вмістив би вашу бурхливу творчу енергію у вузькі береги грантової заявки. І ніколи не беріть бюджет «зі стелі», кожна цифра повинна бути обґрунтована. Хоча, безумовно, екологія та культура – це ті дві теми, які зараз «у тренді».
Ще одній учасниці, Дарині Дворниченко, яка пропагувала дистанційний освітній курс для жінок, новачків у бізнесі, експерт порадив продумати, як розширити потенційну цільову аудиторію. 12 учасниць – то занадто мала кількість людей для проекту, який претендує на міжнародну підтримку.
Ще для двох проектів (які так чи інакше стосувалися проблем людей з особливими фізичними потребами) пропонувалося більше звернути увагу на контакти з органами влади та спорідненими ГО, адже це дозволило б вирішити частину проблем ще на місцевому рівні, а вже потім звертатися за донорською підтримкою.
Іде презентація
«Основна помилка початківців – погано обґрунтована «проблема», – підбив підсумки обговорення Олег Кулініч. – А це перший пункт, з якого донор починає читати проект і на підставі якого вирішує, чи варта вона підтримки. Має бути не загальний опис, а конкретика. Скільки людей потерпає від вказаної проблеми, скільки їх буде охоплено проектом, як він позначиться на їхньому житті, що буде після фінансування».
Експерт також поділився зі слухачами цікавими історіями із своєї практики. Наприклад, як цілому непогана ідея висадки Алей пам`яті була «забракована» через те, що у графі «термін реалізації» були вказані зимові місяці. Диявол справді у деталях. Тому смішними, але корисними були поради Антитренінгу на зразок «не враховуйте критерії заявки» або «перекладайте за допомогою автоматичних перекладачів».
Учасники тренінгу
Кулініч відзначив, що серед тих регіонів України, які він вже відвідав з цим тренінгом, одесити виявилися найбільш зацікавленими та прискіпливими у свої запитаннях. Зустріч навіть затяглася на півтори години довше від запланованого часу. Так, це поки що навчання. Перші кроки. Але у вірному напрямку – європейському.
Наталя Шевчук
