В останні дні 2025 року ми повертаємось до вас із нашою регулярною рубрикою InfoCrime. В центрі нашої уваги були як проросійські телеграм-канали, які неодноразово публікували відверті фейки, так і регіональні медіа, які подекуди зловживають емоційними оцінками, щоб привернути читацьку увагу.
Не завжди в умовах стресу, завантаженості чи загальної втоми ми можемо відокремити факти від суджень, критично поставитись до отриманої інформації та проаналізувати публікації на достовірність. Проте за можливості варто осмислювати усі новини критично, що дозволить не тільки різносторонньо сприймати інформацію, а й не піддаватись паніці й зберегти ментальне здоров’я.
Голограма Зеленського у Куп’янську, до ЗСУ мобілізовуватимуть більше хворих людей: які фейки готували проросійські канали для одеситів?
Російська пропаганда активно працює над тим, щоб посіяти зневіру та похитнути психологічну стійкість. Чи не основною метою ворожих вкидів є дискредитувати ЗСУ, зокрема успіхи на фронті. Проросійський телеграм-канал «Типичная Одесса» назвав фейковим відео Володимира Зеленського, яке було записано біля стели в Куп’янську. Однак як показує аналіз, це спроба дискредитувати українську армію, та обілити російську. Відео є справжнім, а не голограмою.
Важливо зазначити, що технології використання голограм не працюють у у «польових» умовах. За допомогою волюметричного запису створюється 3D-модель людини, для чого потрібні контрольовані студійні умови. Згодом голограма відтворюється на сцені або як AR-об’єкт за допомогою спеціальних застосунків. За його допомогою не можна відтворити відео з реальної локації.
Щоб зробили таку 3D-модель у Куп’янську, необхідний складний відеомонтаж. Треба за допомогою комп’ютера накласти створене зображення на реальне відео. Такий монтаж залишає технічний слід: неспівпадіння тіней, світла, взаємодії із навколишньою обстановкою, тощо. Всі ці ознаки відсутні в оригінальному відео Володимира Зеленського, що підтверджує справжність записаного звернення.
Таким чином, перед дезінформаційними каналами стоїть завдання не тільки дискредитувати Президента, але й успіхи ЗСУ, а також приховати інформацію про те, що російська армія не досягла своїх цілей. Адже за кілька днів до візиту Володимира Зеленського росіяни звітували про повний контроль над Куп’янськом. Окремо зазначимо, що близько тижня канали, помічені на поширені фейків, ніяк не коментували цю новину, і лише через тиждень синхронно почали ширити версію про несправжнє відео.
Однією з найпопулярніших тем фейкотворчості традиційно є мобілізація. Проросійський телеграм-канал «Республика Одесса» поширив фейк про те, Міністерство оборони України скоротить список хвороб, які визначатимуть придатність військовозобов’язаних. І з цієї інформації виходило, що людей із захворюваннями, які створюють об’єктивні труднощі в проходженні служи, будуть мобілізовувати більше.
Цю інформацію почали спочатку поширювати україні телеграм-канали, посилаючись військову обмудсменку Ольгу Решетилову та її слова, які вона сказала в інтерв’ю виданню «Главком». Проте при детальнішій перевірці виявилось, що ці слова були перекручені та не відповідають дійсності. Слова посадовиці були фактично перекручені і їм було надано змісту, протилежно заявленого в першоджерелі.
«Якщо ж уважно почитати інтерв’ю для видання «Главком», то у відповідь на запитання журналістки про те, як можна підняти планку стану здоровʼя новобранців, я сказала, що мені відомо, що в Департаменті охорони здоровʼя МОУ напрацьовувались ідеї змін до наказу №402. І суть цих змін полягає в тому, щоб виключити деякі хвороби з переліку тих, за якими люди сьогодні визнаються придатними. Тобто йдеться не про звуження переліку непридатних, а навпаки – про перегляд і посилення вимог до стану здоров’я військовозобов’язаних або військовослужбовців», – зазначила Ольга Решетилова на своїй сторінці у Facebook.
Вона окремо зазначила, що нинішній підхід до ВЛК потребує зміни. Він має враховувати не лише наявність окремої хвороби за статтею з переліку в 402 наказі, а й всю сукупність стану здоров’я людини. Адже військовослужбовець чи військовозобовʼязаний може мати три хвороби і за кожною окремо йому напишуть – придатний. А в підсумку, його стан здоров’я не дозволяє виконувати бойові завдання.
Найвищі показники радіації, розкішне життя газовиків, та криваві подробиці конфліктів: маніпуляції в одеських медіа
Одеські регіональні медіа, згідно нашого моніторингу, не займались відвертою дезінформацію, однак вдавались до маніпуляцій, щоб привернути читацьку увагу. Публікація «Жорстокий напад у центрі Одеси: чоловік з кувалдою та ножем накинувся на 76-річну жінку» апелює до шоку й співчуття. Маніпулятивний ефект досягається через надмірну концентрацію на жорстоких деталях і віці потерпілої, що підсилює емоційне сприйняття. Водночас відсутній ширший контекст , зокрема щодо статистики подібних злочинів чи пояснення, що це поодинокий випадок, а не ознака загального сплеску насильства.
Кримінальна хроніка «”Я сяду, але вб’ю” на Одещині ворожнеча невісток через електропостачання закінчилася ударом сапою по голові» вирізняється яскравим емоційним заголовком. Ключова маніпуляція тут полягає у винесенні прямої погрози в заголовок, що різко підсилює драматизм і шокує читача ще до знайомства з деталями справи. Фраза працює як емоційний гачок, хоча в матеріалі йдеться про події восьмирічної давнини, а вирок винесено лише зараз. Цей часовий розрив у заголовку не акцентується, через що виникає відчуття актуальної загрози, а не опису давнього конфлікту. Окремо підкреслюється, що засуджена перебуває на волі, що може формувати у читача уявлення про безкарність системи, хоча в тексті пояснюються процесуальні причини такого стану.
Новина «В Одесі прогриміли вибухи: місто відбивається від «шахедів»» –побудована в режимі термінового інформування. Маніпуляції тут полягають не в перекручуванні фактів, а в нагнітанні тривоги через узагальнені формулювання та відсутність чітко відмежованих підтверджених даних. Згадки про вибухи та «відбивання атаки» без деталізації джерел інформації й наслідків створюють сильний емоційний ефект і підтримують стан постійної небезпеки, що типово для новин, заснованих на повідомленнях із соцмереж та телеграм-каналів.
У замітці «В Одеській області виміряли радіаційний фон: де найвищі показники» закладена в самому формулюванні. Словосполучення «найвищі показники» автоматично викликає асоціацію з загрозою, хоча в тексті йдеться про фонові значення в межах норми. І хоча в підзаголовку вказано, що «рівень небезпеки низький», цього не видно, поки читач не перейде за посиланням. Без чіткого пояснення, що ці цифри не є небезпечними і не перевищують допустимі рівні, новина може провокувати страх і підозри, особливо в умовах воєнного стану та постійного напруження.
Матеріал «Розкішне життя замість соціальних гарантій: керівники профспілок газової галузі розтратили понад 14,5 млн грн» є новиною з антикорупційним акцентом, де маніпуляція полягає в емоційно забарвленому протиставленні. Частина описів у заголовку націлена на емоційний ефект («курорти замість соцпакетів»), тоді як у тексті йдеться про конкретні факти: використання профспілкових коштів, зокрема на відпочинок, святкування, лікування чужих осіб, алкоголь та ресторани, що правоохоронці вважають зловживанням службовим становищем і розтратою в особливо великих розмірах. Формула «розкішне життя» проти «соціальних гарантій» одразу задає моральну оцінку ще до судового рішення. При цьому йдеться лише про підозри та досудове розслідування, але заголовок може створювати враження вже доведеної провини.
В усіх проаналізованих нами матеріалах спостерігаються стандартні прийоми маніпуляцій, такі як використання емоційних заголовків, акцентування на страхах, жорстокій поведінці чи заклику до справедливості. Воєнні та кримінальні сюжети використовують емоційно-заряджену мову, яка посилює тривожність. Публікації про корупцію та зловживання владою передусім прагнуть викликати обурення. Використання емоційної лексики тут не є інструментом дезінформації, а способом викликати емоції та підтримати авторську оцінку.
Марія Шевчук
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
