Ми повертаємось до вас з нашої традиційною рубрикою Infocrime, в якій розбираємо фейки та маніпуляції в новинних повідомленнях, орієнтованих на жителів Одеської області. Минулий тиждень був доволі таким важким для жителів регіону. Регулярні обстріли по критичній інфраструктурі, руйнація логістичних шляхів, відсутність світла по кілька діб стали фоном не тільки для Одеси, але й для інших міст та сіл області. Тому найбільша кількість фейків та маніпуляцій тижня була пов’язана з обстрілами, відсутністю світла, та реакцією жителів Одещини на виклики воєнного стану. Детальніше читайте у нашому тижневому дайджесті.
Штучні зображення справжнього блекауту, українські військові разом з британцями атакували торгівельне судно: які фейки циркулювали в соцмережах Одещини?
Минулими вихідними низка пабліків поширила зображення де, як стверджувалось, зафіксована Одеса в стані блекауту після російських обстрілів. Деякі спільноти назвали цей пейзаж апокаліптичним, пости з ним швидко поширились сторінками одеситів. Однак згодом виявилось, що ці зображення були не справжніми, а створені штучним інтелектом.
Особливістю цього фейку є те, що Одеса справді зазнала обстрілів, і за даними ДТЕК, понад 90 % користувачів в місті та області залишились без електрики. В багатьох з них, разом зі світлом, зникли тепло і вода, так що ситуація була дійсно складною. Наразі ситуація в Одесі та області набула статусу надзвичайної ситуації, адже в деяких громадах електрики немає вже тиждень і найближчим часом не прогнозується.
Що стосується фейкових зображень блекаутної Одеси, їх створила користувачка Threads під ніком code.of.menestrels, яка в коментарях повідомила, що спеціалізується на створенні АІ-фільмів. Генерація зображень темної Одеси було способом відволіктись від обстрілів та переключити увагу. Тієї ночі в Одесі були сильні обстріли, всі види озброєння летіли на область цілу ніч.
Картинки, згереновані штучним інтелектом, швидко поширились соцмережами. Однак варто зазначити, що code.of.menestrels не ставила на меті поширити фейкові зображення. Це була емоційна реакція на реальні події і реальні проблеми. Користувачам соцмереж варто розуміти, поширення таких зображень іншими людьми під виглядом справжніх може сприяти тому, що під сумнів ставитимуться реальні обстріли та їхні наслідки.
Останніми тижнями Одеса та область перебувають під регулярними атаками, що знайшло своє відображення у фейкових повідомленнях. Проросійський телеграм-канал «Одесский партизан» випустив публікацію, проілюстровану відеозаписом, де пожежники гасять торгівельне судно під час пожежі. Відео супроводжується текстом “Піар-акція з ударами БЕКів по торгівельним суднам в Чорному морі під егідою британців”. Цей допис є фейком, який поєднує перекручення фактів та авторські домисли.
У п’ятницю 12 грудня росіяни завдали удару по судну турецької поромної компанії Cenk Shipping RoRo, яка транспортувала свіжі овочі та фрукти. І саме відео гасіння пожежі на ньому опублікувала прессслужба ДСНС Одещини, і це відео поширив “Одеський партизан”, зі своїм авторським текстом.Крім того, в соцмережах поширилось відео, на якому видно, що порт Чорноморська атакують саме літальні безпілотники, а не безекіпажні катери. Також удар по судну підвтердило турецьке МЗС. В Анкарі виступили із закликом до деескалації та забезпечити безперебійне та безпечне курсування вантажів Чорним морем.
Щедрий Діденко, портативна бомба квартирі, ухилянт порізав собі руки: маніпуляції одеських регіональних медіа
Під час нашого моніторингу ми також досліджували новинні сайти, орієнтовані на життя Одещини. Репортаж «Будинок знову в вогні: одесит, який втратив сім’ю через удар РФ, пережив нову трагедію» розповідає трагічні випадки з життя одесита Сергія Гайдаржі. Його новий будинок загорівся під час чергової дронової атаки по місту. В новині міститься чимало емоційних деталей про попередню дружини й сина через удар БПлА та повторну трагедію через обстріл. Сама трагічна ситуація є правдивою, але варто бути уважним до можливого емоційного навантаження без додаткового контексту. Зв’язок конкретної події з попереднім досвідом людини подається як єдина трагічна історія, яка провокує емоційну реакцію читача.
У матеріалі «Щедрий Діденко? У центрі Одеси здають в оренду пам’ятку архітектури» йдеться про історичну будівлю «Общества взаємного кредиту», яку мають виставити на конкурс оренди з невисокою стартовою ціною приблизно 97 грн за кв. м на місяць при загальній площі понад 3 тис. кв. м. Така «щедрість» може бути подана як критична щодо місцевої влади або пов’язана з екс-главою облради Діденко, але важливо відрізняти факти оголошення торгів від оцінних суджень. Маніпуляція тут cпостерігається через емоційне формулювання («Щедрий Діденко?») та наголоси на «справжній ціні», без пояснення причин такої політики оренди (наприклад, стан пам’ятки чи довгострокова стратегія розвитку). Пряма інформація про корупційні справи, пов’язані з прізвищем Діденка, не наведена в самому тексті, але публічний резонанс навколо нього відомий з інших матеріалів, де йдеться про розслідування щодо родини політика.
Матеріал «Одеський ухилянт порізав собі руки в ТЦК, тільки щоб не захищати країну» є типовим прикладом журналістської маніпуляції через оціночні судження. У тексті описаний інцидент, коли місцевий мешканець наніс собі порізи під час затримання представниками ТЦК. Редакційний тон повністю засуджує героя та прив’язує його поведінку до зради національних інтересів, в той час як сам факт надання «білого квитка» чи його медичної неспроможності не перевірений у статті. Такий текст грає на моральних оцінках читача, замість того, щоб чітко розмежовувати факт (порізав руки, затримання, відсутність документів) і оціночні судження (покарання за ухилення, моральні наслідки). Це класичний приклад маніпуляцій емоційною риторикою.
У повідомленні «Портативна бомба: у багатоповерхівці Одеси вибухнув повербанк» йдеться про пожежу, що виникла після вибуху павербанка в квартирі на вул. Морській. Тут важливо не перебільшувати подію: у різних джерелах такий інцидент може подаватися з різними заголовками («портативна бомба» vs. «вибух павербанка»), що покликано привернути увагу. Фактологічна сторонра полягає в тому, що павербанк, який заряджався, вибухнув та спровокував пожежу. Однак обійшлось без постраждалих і рятувальники оперативно ліквідували джерело небезпеки. Маніпуляція в цій новині закладена через емоційно загрозливе формулювання вступного слова. Заголовок не відображає масштабу інциденту, перебільшує його, однак може викликати паніку в споживачів новин.
Остання публікація «Чоловік привіз додому генератор і вирішив поставити його на місце кондиціонера» є побутового інциденту, де люди з негативом поставились до дій сусіда, що в гнізді для кондиціонера поставив бензиновий генератор. Таким чином, чоловік створив потенційну небезпеку для жителів багатоповерхівки та викликав обурення. У цій новині є яскраві епітети та емоційні порівняння, вона може мати відтінок «скандальної». Однак при детальному розборі, ми бачимо локальний побутовий конфлікт, який не створив серйозних суспільних наслідків для оточуючих. Маніпуляція тут закладена в побудові історію, якій надали драматичного відтінку, щоб привернути увагу читачів. В реальності вона виявилась звичайним конфліктом через неправильео встановлення обладнання.
Таким чином, одеські регіональні медіа активно вдаються до маніпуляцій. Проаналізовані матеріали поєднують фактологічні репортажі та тексти із емоційними судженнями та авторськими оцінками. Маніпуляції частіше зустрічаються в заголовках і стилізації, де очевидні факти перемішуються з емоційними оцінками або перебільшенням значень. Важливо завжди розрізняти фактологічні твердження від оціновчних суджень і риторичних прийомів, щоб мати власну картину з приводу подій.
Марія Шевчук
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
