У Тузлівських лиманах почервоніла вода, однак явище природне

Нещодавно вода в лимані Бурнас, що знаходиться в Національному природному парку «Тузлівські лимани», змінила колір. Замість звичайного блакитного забарвлення вона стала яскраво-червоною. Про незвичне явище, яке йому довелося спостерігати, розповів на своїй сторінці в Фейсбук еколог Іван Русєв.

Спочатку Іван та його колеги подумали, що це архіобактерії або водорості Дуналієлла. Але виявилось, що і не те, і не інше.

Зачерпнувши звідти воду долонею, вчені зрозуміли, що ці червоні плями утворені істотами, що плавають у воді. Червоні створіння виявились представниками роду дафнія (Daphnia), що відноситься до ракоподібних Cladocera. Великі скупчення, які можна помітити з берега, вони утворюють не завжди. Але саме в кінці серпня та на початку вересня мільйони цих істот скупчилися у частині акваторії лиману Бурнас.

Дафнії – типові планктонні рачки, що велику частину часу проводять у товщі води. Різні види населяють дрібні водоймища. Досить багато з них, особливо ті, що населяють посушливі степові і пустельні райони – галофіли, які мешкають у солонуватих, солоних та гіпергалинних континентальних водоймах. До таких видів відносяться, наприклад, Daphnia magna, Daphnia atkinsoni, Daphnia mediterranea.

Довжина тіла навіть у найбільших видів дафній не перевищує кількох міліметрів. У воді рачок рухається, змахуючи парою антен. А свою іжу – одноклітинні водорості – видобувають, фільтруючи воду за допомогою невеликих ніжок на грудній частині тіла.

Кров дафнії, так само як і в людини, містить гемоглобін. Саме він надає рачкам червоного кольору.

Ті дафнії, яких ви відром чи сачком зачерпнули влітку з водою, найімовірніше, виявляться поголовно самками. Дафнії-самки все літо розмножуються партеногенетично, тобто без запліднення. І народжують тільки нових самок. Однак восени серед нащадків починають з’являтися і самці.

Справа в тому, що стать дафній залежить не від набору хромосом, а від зовнішніх умов. Коли все нормально, дафнії-самки вдаються до партеногенетичного розмноження. Якщо ж у середовищі відбуваються певні зміни, із партеногенетичних яєць з’являються самці.

Ці зміни можуть бути різними: знижується температура води, коротшає світловий день, стає мало їжі, з’являються хижаки, що харчуються дафніями, у водоймі виявляється занадто багато дафній. Самці потрібні дафніям, щоб пережити всі ці труднощі.

Після того, як самці запліднять самок, ті відкладають особливі яйця, які називають зимовими, або яйцями, що знаходяться у спокої. В них значно щільніша оболонка, ніж у літніх партеногенетичних яєць. Тому ці яйця переживають і заморожування взимку, і висихання ставка в літню спеку.

Ви можете покласти яйця дафній в ящик столу, дістати за кілька років і кинути у воду. І з них вилупляться молоді дафнії.

Цікавим виявився експеримент: яйця дафній розміщували на зовнішній оболонці космічної станції, піддаючи у відкритому космосі особливо низьким температурам і дії радіації. А після повернення на Землю певна частка яєць виявлась життєздатною.

На лапках водоплавних птахів або просто під дією вітру яйця дафній можуть перенестися в іншу водойму. Вилуплюються з них дафнії-самки, які знову починають партеногенетичне розмноження.

Це один із численних проявів унікального життя навколо нас, яке треба розуміти, любити та оберігати, каже еколог.

Джерело.