Одні кажуть, що про розвиненість країни можна судити за тим, як вона ставиться до природи. Інші заперечать, що не гоже піклуватись про тварин і рослин у випадку, коли в державі людям життя немає. Але в цьому світі так все взаємопов’язано, що некоректно одне відокремлювати від іншого. Для позитивного результату всі державні реформи мають проводитися комплексно. Охорона навколишнього середовища не повинна відходити на останній план, адже навіть за браку грошей та відсутності державної підтримки можна захищати дику природу. Принаймні, це вдається робітникам Дунайського біосферного заповіднику, яким попри всі труднощі реалізують серйозні проекти європейського рівня.
Кілька місяців тому на острів Єрмаков, який входить до території заповідника, завезли водяних буйволів карпатського типу. Але вже зараз працівники отримують велику кількість дзвінків: потенційні туристи та організатори екскурсій цікавляться, коли можна приїхати і подивитися на тварин. Також нещодавно в Дунайському біосферному заповіднику з’явились польські коники, яких привезли з Латвії. Ці тварини теж дуже цікаві для розвитку зеленого туризму. Вони максимально близькі до тарпану, вимерлого дикого коня, що раніше населяв ці території. Те, що вони були випущені саме в Придунав’ї, дасть можливість скорегувати пасовищне навантаження. Вона необхідне для біологічного різноманіття, яке може урізноманітнити тільки худоба шляхом природного випасу. Подібні проекти вкрай необхідні для збереження дикої природи півдня Одещини. За кордоном подібні програми мають важливе національне значення й можуть розраховувати на співфінансування від своїх держав. Що стосується наших реалій, то скільки б працівники заповіднику не намагалися, суттєвої підтримки від України вони поки що не отримують.
«Для нас велика проблема полягає в тому, що часто на проекти треба 20 відсотків національного співфінансування, яке держава забезпечити не може. Якщо взяти нас, то ми румуно-український біосферний заповідник. У сусідній Румунії сидить ціла група людей, шість-сім чоловік, які пишуть тільки заявки на проекти в Євросоюз. І коли вони виграють грант, їм автоматом йде підтримка з Бухареста, ці 20 відсотків. Ми ж ці гроші повинні якось заробляти, брати зі спеціальних фондів. Те, що ми заробляємо на туризмі, намагаємося вкласти в ті чи інші проекти розвитку. Це величезна проблема для всієї України, ми не можемо на рівних засадах брати участь в конкурсах Україна-Молдова-Румунія з нашими колегами, бо в нас відсутня національна підтримка», – пояснює директор Дунайського біосферного заповіднику Олександр Волошкевич.
Заповідна територія потенційно приваблива для розвитку зеленого туризму. В Європі зараз дуже популярний такий вид активності, як спостереження за птахами. В цьому аспекті Дунайський біосферний заповідник може запропонувати чимало цікавого любителям природи. Багато рідкісних видів тут почуваються в безпеці, а деякі, завдяки діям природоохоронців, вдалось відновити. Зокрема, останнім часом збільшилась кількість червонокнижного птаха орлан-білохвіст. Заходи з його відродження запроваджувалися в Румунії, де спочатку збільшилась популяція виду, що вже потім перейшла український кордон.
«Сьогодні на території під охороною проживає близько трьохсот видів птахів. Офіційно підраховано 299, але якщо брати до уваги велику площу заповідника, їх може бути набагато більше, бо не всіх можна побачити. Загалом, в україно-румунській дельті Дунаю мешкає 320 видів. Це дуже багато, бо по всій Україні зареєстровано 416 видів. На острові Єрмаков зустрічаються практично всі види, що живуть в Дунайському біосферному заповіднику. Одні види гніздяться, інші зимують, треті зупиняються під час міграції. У заповіднику протягом року ведеться охорона, дивляться, щоб не було браконьєрів, проводяться різні екологічні заходи. І ці заходи вже дають позитивні результати», – каже орнітолог Дунайського біосферного заповіднику Максим Яковлєв.
Сьогоднішні проекти з відродження навколишнього середовища є одними з найбільш комплексних, які організовувалися в дельті Дунаю в цілому. Вони поряд з відновленням природних екосистем передбачають підтримку дружніх видів людської діяльності. Дунайський біосферний заповідник не стільки природоохоронна територія, скільки заповідник, де необхідно показувати те, як людина і природа можуть разом співіснувати. Великий комплекс робіт присвячений тому, щоб розвивати екологічний туризм. Поява таких привабливих видів як водяний буйвол і тарпановидний польський коник для цього є дуже важливим моментом.
«На прикладі появи першого стада карпатського водяного буйвола в екопарку «Картал», ми переконалися в тому, що туристам може бути дуже цікавою територія, яка збереглася в природному стані. Але водночас потрібен атрактивний момент, особливість, що приваблює туристів. У Придунав’ї таких місць багато, але напевно бажано, щоб кожна територія маласвоє обличчя. Польский коник цілком може стати родзинкою саме острова Єрмаков. На мій погляд, такі чудові тварини дозволяють створити унікальний туристичний продукт, за яким будуть їхати з усієї України і не тільки», – каже експерт з відновлення екосистем організації «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков.
Заселення півдня Одещини водяними буйволами та польськими кониками це лише перші кроки з розвитку природного середовища регіону. Так в дельті Дунаю, крім «Карталу», планується створити ще чотири екопарки. Ними будуть прокладені туристичні стежки, що допоможуть відвідувачам спостерігати за природою не лякаючи диких тварин. Окремо планується розвивати екологічний туризм в багатостраждальному Тарутинському степу. Він хоч і не входить до дельти Дунаю, але є частиною регіону, яка потребує захисту та відновлення. Лишається сподіватися, що подібні кроки в майбутньому не тільки сприятимуть збереженню навколишнього середовища, а й популяризуватимуть Україну та Одеський регіон на міжнародному рівні.
Марія Шевчук
