Після російського повномасштабного вторгнення Чорне море України залишилось для нас єдиними морськими ворітьми. Їхня стабільність стала запорукою світової продовольчої безпеки і можливістю для України вести міжнародну торгівлю. А ще Чорне море – унікальна природна екосистема, яка є спільною для нашої держави, так і сусідніх країн. Двоє з них, Румунія та Болгарія, є членами ЄС, і тому для вирішення наших спільних проблем важливо залучати міжнародну допомогу.
За підтримки Євросоюзу в Україні вдалось створити національну систему морського екологічного моніторингу у відповідності до вимог ЄС, яка враховує зобов’язання країн Чорноморського регіону. Така стратегічна програма досліджень та інновацій передбачає чотири основні напрямки: фундаментальні дослідження, блакитна економіка, розвиток інфраструктури та ключових засобів, і освітня складова, яка інформує про розширення екологічних прав громадян у світі.
Окремої уваги заслуговує проєкт EMBLAS, орієнтований на покращення захисту навколишинього середовища Чорного моря. Завдяки ньому проєкту частина Європейської директиви з морської стратегії в Україні вже запроваджена як по формальній частині (це мається на увазі саме нормативно-правова база), так і по суті – створення і забезпечення базової оцінки з морської стратегії та можливість створення системи моніторингу Чорного моря.
Працюють й більш точкові проєкти як BRIDGE Black Sea , направлений на імплементацію блакитної економіки в Чорноморському регіоні. Він об’єднує тридцять три партнери з п’ятнадцяти країн і направлений саме на ті речі, які були закладені в стратегічному плані дій ЄС. Одним з напрямків BRIDGE Black Sea є створення живих лабораторій, по суті, це спроба об’єднати ті наукові дослідження, які наразі можна застосовувати на практиці, зокрема сприяючи економічному благополуччю населення причорноморських країн.
Серед українських організацій наразі Центр екології моря є лідером і суб’єктом виконання державного морського моніторингу і розробником методології. Українські науковці докладають зусиль, щоб у використанні екосистемних послуг було майбутнє. І для цього потрібно не тільки займатись організацією наукових досліджень, а й проводити просвітницьку роботу щодо Чорного моря, починаючи від дітей, закінчуючи представниками органів місцевого самоврядування.
«На сьогоднішній час в Україні є унікальна база даних по Чорному морю, і ця база даних поєднана з таким передовими європейськими платформами, як EMODnet та SeaDataCloud. Незважаючи на те, що це регіональна платформа для країн Чорного моря, ми її називаємо все ж таки базою даних якості морського середовища, зробленою під егідою EMBLAS. Завдяки нашим зусиллям, УкрНЦЕМ на сьогоднішній день є національним центром обміну даних. Для того, щоб включити свої дані в цю міжнародну систему до нас звертаються і науковці Болгарії, і науковці Румунії, тому що в них свого такого центру на сьогоднішній день немає, » – говорить директор Українського національного центру екології моря Віктор Коморін.
Окремо стоїть питання щодо інформаційного забезпечення, зокрема організації загальноєвропейських платформ, які об’єднують всі дані по всім морям та океанам. Іноді дуже важливо порівняти Чорне морем з іншими морями для того, щоб зрозуміти, що з ним буде далі? Наскільки воно в кращому або гіршому стані, ніж інші моря. Важливо вивчати найкращі практики, які вже були так чи інакше виконані у інших країнах, у інших спільнотах, для того, щоб використати їх для запровадження в Чорноморському регіоні.
Одеські науковці досліджують не тільки флору та фауну безпосередньо акваторії Чорного моря. Велика увага приділяється також видам, які живуть відносно недалеко від узбережжя. Так Україна наразі задіяна в спільному проєкті з Євросоюзом”Invasive Alien Species Observatory and Network” (IASON+).
Це масштабне дослідження спрямоване на те, щоб побачити, як нетипові види для регіону Чорного моря впливають на середовище існування. Свіжі дані дозволяють реформувати певні положення відповідно змінам, які фіксуються в дикій природі.В країнах Євросоюзу така дослідницька робота проводиться регулярно.
За пропозицією держав-членів формується список інвазивних видів європейського значення, який оновлюється орієнтовно кожні два роки. Цей список видається у вигляді книжечки, де публікується інформація про види які, як вважають країни-члени Євросоюзу, несуть певну загрозу для системи та економіки оточуючих країн. Саме ця інформація допомагає планувати екологічну політику та запроваджувати превентивні заходи для захисту навколишнього середовища.
«До 2023 року ми вже виконували проєкт, який називався IASON, ми проводили моніторинг протягом кількох років в дельті Дунаю, і тоді нам було поставлено завдання скласти список видів для моніторінгу, і ми, коли отримали гроші, дуже зраділи, що у нас є можливість зробити дослідження і ми взяли, внесли в список видів 51 вид власне на основі вироблених критеріїв, тобто внесли навіть те, що потенційно може потрапити у перелік. Ми досліджували не тільки водні екосистеми, ми досліджували й наземні, тобто наприклад, рослина аморфа кущова, це інвазивний вид, і шакал звичайний в дельті, він дуже поширений останні роки, тобто це одні з тих видів, які ми досліджували, » – розповідає доктор біологічних наук та керівник проєкту IASON+ Юрій Квач.
Українські науковці мали одне з наймасштабніших досліджень серед європейських країн. Для порівняння, Румунія та Греція взяли взагалі тільки три види для моніторингу, але це не означає, що вони працювали менше, це означає, що для кожного окремого виду у них була можливість детальніше вивчити об’єкт дослідження, порівняно з українськими вченими. Тому порівнювати результати, як такі, складно, бо в кожної країни були різні умови та різне фінансування.
Наразі українські дослідники разом з європейськими колегами продовжують досліджувати стан Чорного моря та прилеглих до нього територій. Роботи попереду ще багато, Україна взяла курс на євроінтеграцію, для якої потрібно запровадити ще багато реформ в галузі охорони навколишнього середовища.
Необхідно об’єднати всі ті ресурси, які на сьогоднішній день існують, не тільки для фундаментальних і прикладних досліджень та їх реалізації. Але й для того, щоб використати отриману інформацію в економічному аспекті, зокрема для розвитку туризму. Бо після закінчення війни необхідно буде шукати нові можливості.
Марія Шевчук
