Одеська область є одією з тих, які цікавлять російських окупантів ще з 2014 року. Тому не дивно, що ворожі пропагандисти приділяють регіону особливу увагу. Дезінформація активно поширюється через телеграм-канали, які контролюються російськими спецслужбами та маскуються під локальні ресурси. Іноді така інформація просочується навіть у місцеві регіональні медіа, хоча більшість із них ретельно стежать за змістом своїх публікацій.
У нашому дайджесті за тиждень ми проаналізували інформаційні повідомлення в телеграм-каналах та медіа, опубліковані з 6 по 12 вересня. Нашою метою був пошук і розвінчення неправдивої інформації, а також аналіз новинного контенту на предмет маніпуляцій. Ми досліджували як ворожі інформаційні канали, які вже не раз продукували фейки, так і традиційні регіональні медіа, які здебільшого «тримають планку», хоча подекуди не проти вдатись для емоційних суджень, задля привернення уваги читача.
Телеграм-канали, орієнтовані на одеситів, переключились на міжнародну політику, однак продукують і традиційні фейки
Минулого тижня було зафіксовано кілька випадків порушення польського повітряного простору російськими БПЛА. Польща відреагувала на інцидент жорстко, викликала російського дипломата та направила ноту протесту, розглядаючи такі випадки як елемент гібридної війни. У самій Варшаві наголошують, що подібні інциденти не є випадковістю й становлять загрозу безпеці країни та НАТО загалом. Пропагандистські ресурси не могли не відреагувати на цю новину: до інформаційної атаки підключились навіть ті канали, що орієнтуються на регіональний контент.
В інформаційному полі почали з’являтися синхронні повідомлення проросійських медіа та анонімних каналів у соціальних мережах, зокрема в регіональних каналах. Особливо активно вони поширювали тезу про те, що польський інцидент із БПЛА, мовляв, провокація з боку України. У таких публікаціях наголошувалося, що саме Київ нібито зацікавлений у нагнітанні ситуації та спробах втягнути Захід у більш активну конфронтацію з Москвою. Одночасно в цих повідомленнях простежувався характерний наратив «відбілювання» Росії: мовляв, Москва не має стосунку до порушення кордонів, а всі звинувачення — це вигадка або інформаційна атака.
Важливо підкреслити, що подібні меседжі не є хаотичними. Вони працюють за зрозумілою логікою гібридної війни: повторення однакових формулювань у різних джерелах створює ілюзію масовості. Коли читач бачить схожі тези одночасно у кількох каналах, це може формувати відчуття «альтернативної реальності», де винною виглядає Україна, а Росія постає стороною, що «несправедливо звинувачується». Така технологія добре відома в пропагандистській практиці. Її мета не стільки переконати раціонально, скільки посіяти сумнів і підірвати довіру до офіційних повідомлень.
Також в одному з телеграм-каналів нами був помічений фейк про вбивство «Арсенія Тимошевського, співробітника Личаківсько-Залізничного РТЦК та СП у Львові». Автори стверджували, що чоловік їхав сприяти мобілізації в Одесі разом з місцевими працівниками ТЦК. Детальна перевірка показала, що отримана інформація не відповідає дійсності.
Сприймати цю інформацію критично можна було вже тому, що незадовго до цього в тому є каналі було повідомлення про те, що вбили лейтенанта поліції Одеси Ігоря Гапенка, на що вийшло оперативне спростування. Також не було зафіксовано протягом останнього тижня жодних вбивств як в потязі «Львів-Одеса» , так і на інших видах транспорту. Наприкінці ми отримали коментар від Личаківсько-Залізничного ОРТЦК та СП у Львові, з якого стало відомо, що такої людини у штаті не було взагалі.
Наприкінці можна констатувати, що створення інформаційного шуму через атаку російських БПЛА на Польшу є однією з типових маніпуляцій, яка характерна для гібридних воєн. Справжні подіхї, на кшталт порушення повітряного простору та реакції країн НАТО перекручуються або доповнюються новими версіями. Робиться все можливе, щоб переконати споживачів контенту в тому, що «не все так однозначно». І ці наративи поширюються паралельно традиційним фейкам, які синхронно поширюють різні спільноти, що може свідчити про цілеспрямовану інформаційну кампанію, керовану згори.
Даючи власну оцінку: одеські медійники активно використовують емоційну лексику
Протягом моніторингового періоду ми проаналізували п’ ять одеських медіа 048, Культурометр, Думська, Одеське життя та Українська служба інформації. Загалом, офіційні видання регіону намагаються поширювати правдиву інформацію, однак не відмовляються від авторських оцінок щодо тих чи інших подій.
Перша новина “Напилася, народила та жбурнула немовля з 6 поверху: горе-матір затримала поліція” побудована виключно на емоційній лексиці. Автори використовують різкі дієслова та ярлики, які створюють образ «жорстокої матері», ще до того як читач ознайомиться з фактами. Вислів «горе-матір» також є сексизмом. При цьому бракує перевірених деталей: чи є висновки медичної експертизи, чи підтверджено стан алкогольного сп’яніння, які саме обставини трагедії. Наголос робиться на шоковому ефекті, а не на достовірності.
Друге інформаційне повідомлення про ініціативу змінити статут Одеси спирається на реальну петицію, проте і тут відчувається певний фреймінг. Заголовок одразу визначає чинний статут як «проросійський», хоча для більшої переконливості слід було б навести конкретні цитати з офіційного документа, а не лише переказ слів активістів. У матеріалі відсутня розгорнута позиція міськради чи юридична оцінка, що створює відчуття однобокої подачі. Таким чином, факт наявності петиції подається через призму заздалегідь заданої оцінки.
Третя новина “СБУ затримала двох мешканців Одещини, які зрадили країну і працювали на рашистів” відрязняється емоційними оцінками. Тут у заголовку звучать категоричні формулювання на кшталт «зрадили та працювали на рашистів». Проте важливо пам’ятати: на етапі затримання йдеться лише про підозру, а не про доведений у суді факт. Використання такої мови є характерним прикладом маніпулятивного стирання межі між юридичною процедурою і публічним осудом. Якщо джерелом інформації слугує лише телеграм-канал або прес-служба без деталей справи, ризик неповноти картини суттєво зростає.
Четверта публікація “Скандальна фірма виграла 21-мільйонний тендер на відновлення будинку, пошкодженого росіянами” присвячена підряднику, який виграв тендер на відновлення пошкодженого будинку. Сам по собі факт підписання договору підтверджується документами, однак уже в заголовку компанія позначена як «скандальна». Цей ярлик автоматично знижує довіру до підрядника, навіть якщо в матеріалі не наведено докладних доказів його «скандальної» репутації. Без посилань на реєстри, результати тендеру чи рішення судів така характеристика перетворюється радше на оціночне судження, ніж на факт.
Також п’ята новина під заголовком “«Комендант» став головним функціонером мерії Одеси”,побудована, загалом, на суб’єктивній авторській оцінці. Він використовує неофіційне прізвиськозамість, створює образ керівника, який прагне перевищувати свої повномаження. У тексті вказуються «співбесідники», тобто люди, інформацію про яких та особисті мотиви яких неможливо перевірити. Такі прийоми характерні для політичної журналістики, щоб сформувати ставлення до описуваної особи на емоційному рівні.
Проаналізовані публікації демонструють загальну тенденцію, що регіональні медіа ставлять за мету впливати на емоції своїх читачів. Різкі епітети, ярлики, категоричні оцінки і посилання на анонімні джерела формують ставлення до події чи людини на емоційному рівні. Ще до того, як читач зможе проаналізувати інформацію неупереджено, спираючись на факти. Така стратегія подачі інформації спрямована викликати швидку реакцію (позитивну чи негативну, залежно від акцентів та мети, яку ставить автор). Якщо говорити про новинний контент, такі підходи виглядають маніпулятивними.
Таким чином, навіть у серйозних темах, від викинутого з вікна немовляти до важливості зміни статуту міста, одеські медіа регіональні медіа подекуди використовують маніпулятивні методи подачі інформації. Це не завжди означає поширення неправдивої інформації та перекручування фактів, але такий спосіб подачі суттєво впливає на сприйняття. Здебільшого, це художні прийоми спрямова на те, щоб виділити повідомлення медіа з аналогічних.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
