Пропонуємо вашій увазі нашу регулярну рубрику InfoCrime. Протягом минулого тижня ми досліджували фейки та ворожу пропаганду, яку поширювали канали, розрахованих на жителів Одещини. Найбільш активно за моніторинговий період проявив себе Telegram-канал «Типичная Одесса», який зареєстрований у РФ, але видає себе за одеський.
Цей інформаційний пропагандистський ресурс останніми роками поширює меседжі, що повністю збігаються з наративами кремлівської пропаганди. Одеський інформаційний простір знову став полем для маніпуляцій проросійських медіа, які через псевдолокальні пабліки намагаються впливати на громадську думку.
Дискредитували партнерів та звинувачували Україну у війні: що писали ворожі телеграм-канали?
В одній із публікацій адміністратори каналу звинуватили Україну в намірі спровокувати третю світову війну. Для посилення маніпуляції вони використали цитату одного з українських військовослужбовців, який згадав прогноз британських аналітиків щодо можливої глобальної війни у 2028 році. З цього вирізаного контексту автори «Типичной Одессы» зробили висновок, нібито саме Україна готує розв’язання нового світового конфлікту.
Така теза є типовим прикладом «віктімблейдингу» – перекладання провини з агресора на жертву. Росія, розпочавши повномасштабну війну та створюючи гібридні загрози для країн НАТО ( від кібератак до вторгнень дронів у повітряний простір Європи, ) намагається подати себе як об’єкт, а не суб’єкт агресії. Маніпулятори свідомо ігнорують роль РФ у дестабілізації міжнародної безпеки, перекручуючи будь-який контекст на користь власної пропаганди.
Інший інформаційний вкид цього ж каналу стосувався колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. «Типичная Одесса» поширила допис, у якому заявила, що політик нібито лобіював продовження війни в Україні за хабар у мільйон фунтів стерлінгів. Для надання правдоподібності посилання зробили на авторитетне видання The Guardian.
Проте в оригінальній статті, що ґрунтується на витоку документів, згадується лише задекларована пожертва британського бізнесмена Крістофера Харборна Джонсону у листопаді 2022 року. Після того, як той залишив посаду прем’єра. Ця інформація не має жодного стосунку до переговорів у Стамбулі, які відбулися ще у березні-квітні того ж року. Зазначимо, що автори оригінальної публікації не висувають жодних звинувачень та не роблять жодних висновків. Вони тільки описують зафіксовані події та привертають до них увагу суспільтва.
Можемо зазначити, що аналогічні дописи у проросійських пабліках використовуються для навмисного перекручування фактів. За основу береться джерело, яке заслуговує на довіру, однак вміст його перекручується таким чином, що від оригінальної інформації не залишається майже нічого. Російські пропагандисти поширюють такі публікації, щоб дискредитувати партнерів, які допомогають протистояти зовнішньому ворогу, створюють ілюзію зовнішнього контролю та сіють сумніви серед українців щодо західної підтримки та справжніх причин російської агресії.
Фейкові та маніпулятивні інформаційні повідомлення, які з’являються у ворожих телеграм-каналах, показують, що російські інформаційної атаки дотримуються однієї й тієї самої тактики. Вони зміщають фокус уваги, підмінюють причинно-наслідкові зв’язки і використовують частково правдиві дані для публікації неправдивих новин. Деякі з цих російських інформаційних майданчиків маскують під локальні новинні спільноти, однак на практиці контент створюється та модерується пропагандистами, які навіть не приховують свої зв’язки з РФ.
Водночас, хочемо зазначити, що не тільки відверто проросійські канали схиляються до поширення маніпуляцій. Подекуди цим грішать традиційні медіа, які у гонитві за перекладами вдаються до емоційних суджень, заголовків, які перекручують зміст основного тексту, однак мотивують перейти споживача новин за посиланням. Інформаційне поле Одещини останніх днів насичене матеріалами, у яких журналісти нерідко застосовують маніпулятивні прийоми. Навіть у новинах без очевидного політичного підтексту можна простежити перекручення контексту, емоційні акценти та відсутність коректних уточнень щодо статусу учасників подій.
Акцент на емоції: як маніпулювали одеські медіа за минулий тиждень?
У нашому дайджесті ми також аналізуємо одеські традиційні медіа. Так у новині «Поліція Одещини провела рейд по проблемним сім’ям: складено кілька адмінпротоколів» основна маніпуляція лежить у мовному формулюванні, що навішує ярлик. Термін «проблемні» подається без критеріїв чи офіційного визначення, створюючи негативне забарвлення щодо родин, які насправді можуть потребувати допомоги, а не репресивного втручання.
Таке подання зміщує фокус із превентивної чи соціальної мети перевірок до карального аспекту, формуючи у читача уявлення про поліцію як орган контролю, а не підтримки. Також у тексті відсутні коментарі соціальних служб, що унеможливлює баланс думок. Це типовий приклад адміністративної маніпуляції, коли фактова інформація підкріплює позитивний імідж влади через демонстрацію «роботи на місцях», водночас відсуваючи системні проблеми.
Новина «Повертався з укриття й потрапив під удар: одесита вночі відлупцювали палицею й пограбували» побудована на емоційній драматизації. Автори двічі повторюють, що потерпілий «повертався з укриття після тривоги». Це деталь, яка підсилює емоційний контраст між беззахисністю людини й агресією нападника. Такий прийом має на меті не стільки інформувати, скільки викликати співчуття і підсвідомий страх, підсилюючи відчуття небезпеки навіть у тилу. Таке емоційне навантаження є формою психологічної маніпуляції, коли контекст війни використовується для підвищення поширюваності новини.
У матеріалі «В Одесі поліцейські стріляли по авто з неадекватним СЗЧшником, який відмовлявся зупинитися» присутній особливо небезпечний маніпулятивний пласт. Сам термін «СЗЧшник» (той, хто самовільно залишив військову частину) використовується не як юридична кваліфікація, а як ярлик, що створює негативну асоціацію з усіма військовими, які перебувають у цивільному середовищі.
Таким чином формується узагальнюючий негативний образ військових, хоча мова йде про одну конкретну особу. Епітети «неадекватний», «створив загрозу життю» подані без уточнення, чи підтверджено це офіційно. Медіа, посилаючись на поліцію, відтворюють лише позицію силових структур, не перевіряючи обставин, що створює ефект однобічного інформування.
Найяскравішим прикладом навмисної асоціативної маніпуляції виступає новина «Аваков завдає удару у відповідь: одеська мерія програла апеляцію по «офісу»-наливайці у сквері, але не здається». У тексті вказано, що відповідачем є «Роман Борисович Аваков», але заголовок зводить новину до фрази «Аваков наносить удар у відповідь».
Тут використовується ефект впізнаваного прізвища: автори свідомо підсилюють інтерес, спекулюючи на відомому політичному бренді, хоча йдеться про непублічну цивільну особу. Це класичний приклад контекстної підміни: інформаційна маніпуляція, де заголовок створює хибні асоціації, не підтверджені змістом. Така техніка не лише вводить читача в оману, а й потенційно шкодить репутації згаданої особи.
Матеріал «Скандальна закупівля: у Нерубайській громаді посварились через колишній дискобар» побудований на конфліктній риториці на кшталт. Хоча в тексті описано бюджетне рішення, фрази на кшталт «мріяли про розвиток громади / натомість купили сумнівну пам’ятку дев’яностих» та «на дискобар гроші є / для укриттів немає» формують емоційно-популістський контраст.
Автор публікації не пропонує жодного аналізу економічної доцільності чи коментаря сторін, натомість апелює до обурення читача. Це приклад маніпуляції через порівняння, коли на протиставленні «погане рішення / очевидно добра альтернатива» створюється уявлення про некомпетентність влади.
Загалом усі тексти демонструють спільну тенденцію до зміщення інформаційного акценту від фактів до емоцій. Використання узагальнених ярликів, нагнітання страху, спекуляції на відомих іменах і свідоме спрощення складних соціальних тем працюють на короткочасну залученість читача, але підривають довіру до медіа. У цьому сенсі головна маніпуляція полягає не в окремих словах, а в тому, що журналістика дедалі частіше відтворює логіку соцмереж: збудити емоцію замість пояснити контекст.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
