В умовах великої війни важливо приділяти велику увагу збереженню природних екосистем і відновленню їх на неокупованих територіях. Тому що по після деокупації саме вони слугуватимуть джерелом відновлення тварин і рослин. Через повномасштабне вторгнення сильно потерпають природні екосистеми, від прямих та опосередкованих наслідків війни гинуть тварини та рослини. Ситуацію на Херсонщині вже деякі науковці називають відвертим екоцидом, наслідки якого ми відчуватимемо протягом довгого часу. І якщо ми плануємо повернути окуповані території, над їх відновленням треба думати вже сьогодні.
Саме тому в Одеській області планується створення національно-природного парку «Буджацькі степи». Природний об’єкт займе територію Болградського району загальною площею 9700 гектарів. У склад парку разом із цінним степовим і лісовим масивом пропонується включення чотирьох вже існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, таких як ботанічний заказник загальнодержавного значення «Старомандзирський» та три ландшафтні заказники місцевого значення такі як «Тарутинський степ», «Діброва Могилевська» й «Діброва Манзирська».
Земля, яка пропонується для створення парку, є унікальною для степової зони України. Багатство флори та фауни, різноманіттям рослинних угруповань і ландшафтів, притаманні зоні українського Причорномор’я. Тут зберігається суцільний масив рівнинних цілісних степів, на які не впливала господарська діяльність людини. За даними науковців, це останній значний за площею залишок цілісних буджакських степів в нашій державі. Вони є домівкою для багатьох тварин, занесених до Червоної книги України.
«Наразі планується вилучити лісогосподарські землі загальною площею 1300 гектарів для подальшої передачі цієї території у постійне користування майбутньої адміністрації Національного природного парку «Буджацькі степи». Завершується попередня робота з формуванням і відповідної документації щодо зазначеного об’єкту природно- заповідного фонду. Для підготовки проекту створення парку науковцями Дунайського біосферного заповідника та представниками громадської організації «Rewilding Ukraine» завершуються роботи щодо наукового обґрунтування території парку. Після отримання всіх необхідних документів планується продовжити роботу», – говорить директорка департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА Ірина Шатохіна.
Степова ділянка на півдні Одещини є другим за площею степовим масивом в Україні після всесвітньо відомого біосферного заповідника Асканія Нова. Місцеві природохоронці активно співпрацюють з науковцями і з іншими установами. Зокрема, з Київським національним зоопарком щодо відновлення трьох видів гризунів: це байбаки, ховрахи і хом’яки на території природного заказника. Йогозбереження важливе не тільки для України, воно важливо в глобальному аспекті збереження саме європейських степів. Свого часу вони простягались від Дунаю до Монголії і слугували колискою багатьох культур, зокрема й української.
Екосистема майбутнього парку спрямована на збереження понад 25 червонокнижних видів рослин та 48 видів червонокнижних видів тварин. Вони мешкають на цій території, і коли говориться про створення подібних природоохоронних об’єктів, мається на увазі, що треба робити кроки для відновлення природних екосистем. Ця територія слугує таким полігоном не тільки для України, але і для всієї Європи, як зразок відновлення степових та трав’янистих екосистем. Зараз екологи цим займаються на незаконно розорених ділянках заказника «Тарутинський степ».
Міжнародні природоохоронні організації сьогодні з цікавістю дивляться на той досвід, який науковці отримують саме в Бородінській територіальній громаді. Зокрема, цікава практика реітродукції кулана. Це дика травоїдна тварина, щось середнє між віслюком та конем. На території Бородінської громади створений великий вольєр для утримання травоїдних тварин і для їх адаптації і випуску. В цьому році тут народилися шість куланів, схожі події востаннє в цих землях відбувалися три сотні років, тому це вперше, коли на території Східної Європи відроджуються такі дикі види.
«Я хочу підкреслити, що створення національного природного парку «Буджацькі степи», на мою думку, доволі унікальна ситуація в Україні. Адже до його створення долучилась і і місцева громада, і обласна адміністрація і навіть місцевий бізнес. Не кажучи вже про фахівців, науковців та громадські організації. Всі разом працюють над створенням такого важливого природоохоронного об’єкту. Ми працюємо з багатьма напрямками, які стосуються головного майбутнього національного природного парку, а саме заказника місцевого значення «Тарутинський степ». Із самого початку ми підтримуємо цю ідею і допомагаємо спеціалістам розробити відповідну документацію, наукове обґрунтування», – розповідає представник громадської організації «Rewilding Ukraine» Олег Дьяков.
Створення національного парку в степах півдня Одещини дасть можливість організувати адміністрацію, яка буде координувати та контролювати цю територію, обмежувати господарську діяльність й берегти природнозаповідний фонд. Довгий час за ці землі був конфлікт між місцевими бізнесменами, екологічними активістами та органами місцевого самоврядування. Деякі представники влади чинили активні перепони для створення природньо-заповідної зони, плануючи віддати степові землі під засів, не цікавлячись можливими перспективами.
Справа зрушила з місця тільки після впровадження в Україні децентралізаційної реформи. Владні повноваження отримали люди, зацікавлені в розвитку своїх сіл на перспективу та запровадження довготривалих проектів. Розорення степів короткотривала вигода, яка дасть прибуток тільки в найближчі кілька років із втратою унікального біорізноманіття. Набагато перспективніше розвивати зелений туризм: він допоможе не тільки зберегти природу в первісному вигляді, а дасть можливість місцевим жителям постійно заробляти та розвивати нові напрямки.
Організація роботи національного парку «Буджацькі степи» це тривалий процей, який почався ще в далекому 2007 році. Зараз вона виходить на фінішну пряму. Створення парку це можливість захистити унікальну степову частину України, яка збереглася до теперішнього часу. Екологи працювали над тим, щоб ці степові ділянки не розорювались фермерами та іншими господарськими структурами. Наразі Бородінська територіальна громада затвердила всі необхідні документи щодо створення заповідної території. Тут прагнуть зберегти те, що подарувала природа для майбутніх поколінь.
«Ми обирали ділянки які мають найбільш цінне значення, для цього формували їх як природно-заповідні території. Наша найбільша вигода – це збереження територій, які є надбанням української держави. І дуже приємно, що вони розташовані саме на землях нашої Бородінської громади. Це наша реклама, ми вже шістнадцять років працюємо над розвитком туризму саме в степах колишнього Тарутинського району. Це приваблива територія для розвитку цього напрямку. Ми маємо зберегти ці землі для випасу худоби, розвитку сільського господарства. Крім того, створення національного парку стимулюватиме створення додаткових робочих місць і це все дає поштовх для розвитку громади в майбутньому», – вважає голова Бородінської територіальної громади Іван Кюссе.
Природнорієнтований підхід виглядає приваблішим через кліматичні зміни. Внаслідок аномально високої температури останніми роками фермери Бородінської громади не отримували очікуваної кількості врожаю, і як наслідок – бажаного прибутку. Тому виникла необхідність шукати нові підходи для самозабезпечення. Після реформи місцевого самоврядування громади вимушені розраховувати самі на себе, самостійно шукати джерело наповнення бюджетів та розробляти для цього програми розвитку.
Зелений туризм сьогодні є одним з найпопулярніших напрямків в розробці нових маршрутів. Люди, які живуть в містах, прагнуть перезавантажитись, відпочити недалеко від природи. Відносна близькість до Одеси, унікальне біологічне різноманіття робить майбутній національний парк цікавим об’єктом для мандрівки. І цілком можливо, що саме рослини і тварини з цієї території допоможуть відновити екосистеми українського півдня, який серйозно постраждав через війну.
Марія Шевчук
