Останнім часом південь Одеської області потерпає від регулярних обстрілів з боку російський загарбників. Вони запускають безпілотники-камікадзе як зі своїх власних, так і з наших окупованих територій в бік Придунав’я. Цілями стали портова інфраструктура, агросховища та інші об’єкти, пов’язані з експортом зерна. Росія ставить світ перед ризиком потенційної продовольчої кризи, і завдає серйозну загрозу сусідам України. Особливо коли обстрілює прикордонні регіони.
Днями на території румунського села Плауру були знайдені залишки російських дронів. З такої нагоди сьогодні, 10 вересня, Румунія викликала на «серйозну розмову» керівника російської дипломатичної місії у Бухаресті. Йому висловили протест у зв’язку з атакою на румунські території. Російському уряду було передане прохання припинити атакувати українську цивільну інфраструктуру, зокрема тих територій, які безпосередньо межують з Румунією.
Безпілотник-камікадзе прилетів до сусідів під час нічної атаки на Ізмаїл: від румунського Плауру його відділяє всього 500 метрів через річку Дунай. При такій близькості кордону і «високоточності» російської зброї, ця ситуація була лише питанням часу. Перші повідомлення про те, що ворожі дрони впали на румунській території з’явились ще четвертого вересня. Однак довгий час наші сусіди не визнавали, що їх територію атакували російські безпілотники.
Представники Румунії майже тиждень не висували звинувачень. Чи то боялись розширення зони конфлікту, чи то шукали вагомі докази, що така атака дійсно була й думали, як на неї відреагувати належним чином. Українська сторона з першого дня звертала увагу, на факт російської агресії з боку Румунії, яка є країною-членом НАТО. Жителі прикордонних румунських регіонів скаржились, що дрони літають над їхніми будинками, хоча офіційно таких інцидентів зафіксовано не було.
«Для обходу української протиповітряної оборони ворожі дрони у повітряний простір Румунії не заходили. Принаймні, ми таких випадків жодного разу не реєстрували. Але документально зафіксований сам факт того, що одне з влучань відбулось на тій території. Офіційними каналами була передана відповідна інформація до румунської сторони. До речі, днями Румунія все ж таки визнала, що відбувся акт російської агресії в напрямку її території. Далі, я думаю, буде відповідне реагування на дипломатичному рівні,» – зазначила керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.
Румунські прикордонники з самого початку повномасштабного вторгнення моніторять факти російської агресії. Ці дані в майбутньому можуть лягти в обвинувачення міжнародного трибуналу проти РФ. Румунія на національному рівні контролює територію в дельті Дунаю та акваторію Чорного на кордоні з Україною. На постійному чергуванні перебувають кораблі та повітряні засоби, розвідка здійснюється в координації з силами НАТО. Також з Румунією інформаційними даними діляться Молдова, Туреччина та Болгарія.
Останнім часом країна почала сильніше контролювати морське узбережжя, зокрема в курортних регіонах. Це робиться для того, щоб захистити людей, починаючи від моряків комерційних рейсів, закінчуючи звичайними туристами. Можлива мінна небезпека викликає серйозне занепокоєння в румунському суспільстві та широко обговорюється. Всі чудово розуміють, що незважаючи на посилену увагу до підозрілих предметів на воді, посилену роботу НАТО, стовідсоткових гарантій безпеки немає. Адже ніхто не знає, де наступного разу випірне чергова міна.
Попри певну пасивність румунських політиків, пересічне населення, загалом, підтримує Україну активніше. Починаючи від багатьох волонтерських ініціатив на початку повномасштабного вторгнення, закінчуючи лояльним ставленням до українських біженців. У Румунії склались історично складні відносини з колишньою Російською імперією, «дружба» з Радянським Союзом теж принесла мало чого доброго. Тому тих, хто симпатизує РФ, тут мало. І, звісно, безпосередні обстріли Румунії та загрози, пов’язані з ними, любові до країни-агресорки не додають.
«Румунське суспільство проти будь-яких атак з боку Росії, воно засуджує її зовнішню агресію. Те, що зона обстрілів знаходиться біля нашого кордону, викликає велике занепокоєння і це впливає на економічне та соціальне життя біля кордону. Тут мова йде не тільки про захист наших територій та повітряного простору. Ми бачимо негативний вплив на економічну та соціальну діяльність. Дельта річки Дунаю є дуже важливим туристичним регіоном для Румунії, тому будь-які обстріли з боку Росії відображаються на туристичній діяльності цього регіону», – говорить незалежний експерт та доцент історичного факультету Бухарестського університету Клаудіу Діджерату.
Наразі Національний комітет з надзвичайних ситуацій в Румунії шукає можливості організувати безпечні місця для мешканців районів, які безппосередньо межують з Україною. Відповідне рішення було ухвалене 7 вересня, за кілька днів після російської атаки. В центрі уваги – територія румунського берега Дунаю. На його українському боці розташовані порти Рені та Ізмаїл Одеської області. Ці об’єкти вже протягом тижня страждають від регулярних атак дронів, які запускає російська армія.
На територіх підвищеної небезпеки планують збудувати бомбосховища та організувати розсилку повідомлень про небезпеку у тих районів, де є ризик детонації «елементів, пов’язаних із бойовою технікою, яка використовується у конфлікті». Також органи місцевого самоврядування мають надати інструкції місцевим жителям, як діяти в надзвичайних ситуаціях. В деяких населених пунктах або збудують нові укриття, або визначать об’єкти, в яких можна сховатися у разі можливої небезпеки.
Російське повномасштабне вторгнення не є внутрішньою проблемою України це не конфлікт двох сторін, які не змогли щось поділити між собою. Це спроба РФ зазіхнути на світову безпеку, спроба терором завоювати собі положення в світі. Багато країн, які нас зараз підтримують, зрозуміли це дуже запізно. Через те, що світова спільнота довгий час ігнорувала російські зазіхання на інші держави, ми отримали повномасштабну війну, яка не пройшла повз наших сусідів. Починаючи від безпосередніх атак, закінчуючи економічними проблемами.
Марія Шевчук
