Разом з наданням Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу наша держава отримала вимогу виконати 7 умов для офіційних переговорів щодо цього. Їхнє виконання потрібно, аби Єврокомісія рекомендувала ЄС розпочати переговори про членство.
Отримання статусу кандидату у червні 2022 року не означало, що пропозицію не скасують. Євросоюз залишає за собою таке право за умови ігнорування Києвом порядку денного.
Які вимоги до України — 7 основних пунктів
- Завершення реформи відбору суддів Конституційного суду;
- Судова реформа;
- Боротьба з корупцією та створення антикорупційних органів;
- Боротьба з “відмиванням коштів” та правоохоронна реформа;
- Боротьба з впливом олігархів;
- Реформи в медіасфері;
- Зміна законодавства, що стосується національних меншин.
Перший пункт був найпроблемнішим, бо і уряд намагався контролювати Конституційний суд, і його учасники були політизовані. На сьогодні ухвалено закон, де вказано, що міжнародні експерти долучаться до відбору кандидатів. Тобто дорадча група експертів перевірятиме претендентів на моральні чесноти та професійну компетентність. З шести фахівців двоє будуть з міжнародних організацій та ще одного призначить Кабмін за рекомендацією Венеційської комісії.
Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа має значний прогрес, оскільки 17 жовтня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкт 9269-д про внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб (так званих РЕР – politically exposed persons).
Ним передбачено, що для нардепів, суддів Верховного Суду, членів ВККС, Вищої ради правосуддя та інших топпосадовців вводиться довічний статус публічно значущої особи (РЕР). Їхні правочини будуть перевіряти все життя, якщо, звичайно, не внесуть зміни до закону надалі. У 2019 році цей закон ухвалювали, але з правкою про три роки, що негативно оцінювали в ЄС.
У законі є чітко визначений перелік посад, які надають статус публічного діяча (категорії А), тому не усі посади держпрацівників підпадають під його дію. Згідно з ним, банки, адвокати, нотаріуси тощо мають відслідковувати фінансові операції суб’єкта.
Ухвалення цього законопроєкту має зняти перепони для початку переговорів щодо вступу в Євросоюз та траншу МВФ.
Судову реформу, як писало Reuters, європейські ревізори визнали виконаною. Вона охоплювала перевірку доброчесності членів Вищої Ради правосуддя (ВРП), а також проведення добору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
У січні 2023 року було обрано вісім членів Вищої ради правосуддя, а 1 червня призначено 16 нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Вперше голосування за них відбулося поіменно та публічно.
У боротьбі з корупцією та створення антикорупційних органів необхідно було:
- призначити нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП);
- відібрати й призначити на нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ);
- посилити боротьбу з корупцією шляхом розслідувань.
Попри призначення нових очільників і висунуті підозри топчиновникам — голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін підкреслював, що голову САП можна звільнити лише за рішенням Офісу генпрокурора, що ставить САП у залежне становище.
“Після такого звільнення всі процесуальні права переходять генпрокурору, а адміністративні – першому заму голови САП Синюку, якого запхав на посаду Татаров (Олег Татаров, заступник керівника Офісу президента України, – Ред.). Власне все це – смерть будь-якої незалежності/ефективності антикорупційних органів. НАБУ/САП одномоментно перетворюються на “Татарівське ДБР”. Неважливо, що розслідують детективи, – все це Костін/Синюк заблокують/зіллють за 5 хв”, – писав голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Невідомо, як цей пункт оцінять ревізори.
Іншим з найпроблемніших пунктів називали реформу Конституційного суду у межах боротьби з впливом олігархів. Хоча уряд України звітував про антиолігархічний закон, прийнятий у 2021 році, — Венеційська комісія вважає, що його не варто використовувати у нинішньому вигляді. Комісія рекомендувала законодавчо відтермінувати його імплементацію, оскільки «він потенційно може бути використаний з політичною метою». У документі зазначено, що нині його не “можна розглядати як демократичну відповідь на проблему олігархізації».
«Заходи, запропоновані законом «Про олігархів», викликають серйозне занепокоєння щодо їхньої сумісності з Європейською конвенцією з прав людини і важко узгоджуються з принципами політичного плюралізму та верховенства права», — йшлося в документі.
Окрім визначення недоліків рекомендували розробити альтернативний законопроєкт. Загалом йшлося про механізми ефективної конкурентної політики, боротьби з корупцією на найвищому рівні, підвищення прозорості держзакупівель, чіткі правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній, реформування податкового законодавства і скасування податкових пільг.
Зауважимо, що проблеми з законом визначили у червні 2022 року, але Венеційська комісія надала рекомендації лише у червні 2023 року. Тому цей закон, скажімо, “на паузі”.
Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї у доповіді заявив, що Україна виконала вимогу щодо проведення реформи медіазаконодавства. У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон “Про медіа“, а в травні 2023-го – закон про рекламу.
Цим законом посилюються повноваження Нацради в регулюванні медіа та зберігаються квотування. Ще він передбачає запровадження регуляції онлайн-медіа, але і послаблює її, наприклад, Нацраді заборонено блокувати зареєстровані медіа, але дозволено незареєстровані терміном на два тижні. Ним полегшуються умови ліцензування каналів та вносяться зміни до закону про суспільне мовлення, що дозволяє мовнику працювати в копродукції з іншими зарубіжними компаніями.
21 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про нацменшини. Ним держава зобов’язується сприяти розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України.
У пояснювальній записці зауважили, що його метою є вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав і свобод національних меншин, відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської Комісії.
Який наступний крок після цих вимог
Важливим пунктом було ухвалення законопроєкту №9296-д щодо посилення фінансового моніторингу PEP (Politically Exposed Person — політично значущих осіб), що фактично стало останнім кроком, необхідним для початку переговорів про вступ України до ЄС. Ввечері 17 жовтня президент Володимир Зеленський казав, що чекає закон на підпис.
На початку жовтня джерела Politico заявляло, що оголошення про початок переговорів з Україною про її вступ до ЄС може початися, ймовірно, не пізніше ніж у грудні 2023 року.
«Груднева мета – політична згода щодо початку переговорів», – пояснив дипломат, що буде, якщо Україна не зможе виконати всі сім умов.
Тобто, як розповіли джерела видання, на саміті глави держав та урядів країн ЄС виступлять із заявами щодо початку переговорів, навіть якщо не будуть остаточно встановлені юридично рамки переговорів. Як воно буде насправді можна буде дізнатися лише у грудні.
Автор: Маргарита Юзяк
Photo by Farah Almazouni on Unsplash
