Децентралізація в регіонах є однією з ключових тем, які висвітлюються на нашому сайті. В попередніх матеріалах ми багато уваги приділяли просуванню цього процесу на Одещині. В сьогоднішній публікації ми пропонуємо вам переміститися трохи на схід – у Миколаївську область. Адже цей регіон має багато перспектив для економічного зростання й реформа місцевого самоврядування теж не обійшла його стороною. Більш того, її впровадження може посприяти подальшому розвиткові території. На що має орієнтуватися Миколаївщина в перспективі? Як їй в цьому має допомогти децентралізаційна реформа? І які проблеми виникають на шляху до її втілення? Читайте далі в нашому матеріалі.
Як по маслу
Орієнтуючись на зарубіжну співпрацю, Україна робить ставку на розвиток сільськогосподарської продукції. Подібна політика продиктована як і географічним положенням, так і сприятливими кліматичними умовами для розвитку аграрних культур в нашій країні. Найперспективнішими в цьому плані вважаються центральні та південні регіони держави. Так Миколаївська область сьогодні являється одним з провідних експортерів сільськогосподарських товарів в Україні. Окрім власне природного потенціалу, на цей факт позитивно вплинули цільові програми, що впроваджуються безпосередньо на місцях.
«Користуючись власними напрацюваннями та досвідом інших областей, ми розробили план стратегічного розвитку Миколаївського регіону. В ньому брали участь експерти, які провели складну роботу і надали нам великий аналітичний і економічний матеріал. За його підсумками було розроблено 262 проекти на суму близько тридцяти мільярдів доларів. Перш за все, мова йде про розвиток сільського господарства на Миколаївщині. Ми перестали бути сировинною базою, у нас з’явилися заводи з виробництва масла, велика частина якого йде на експорт. Кількість випущеного продукту зараз перевищує потреби області і країни в цілому, що дозволяє регіону виходити на закордонні ринки », – розповідає директор Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської облдержадміністрації Марина Васильєва.
Популяризацією сільського господарство регіональні програми не обмежуються. Велика увага приділяється розробці проектів для об’єднаних територіальних громад в області. Адже саме від їх успішності напряму залежить, чи зможе регіон далі успішно функціонувати та розвиватися у вибраній галузі. Починаючи з 2015 року, на Миколаївщині було утворено двадцять вісім ОТГ. Більша частина таких адміністративних одиниць сформувалися в 2016, через рік після старту децентралізаційної реформи. Зміни в місцевому самоврядуванні хоч і давно очікувані, однак не можуть не лякати. Територіальні громади Миколаївської області розуміють необхідність законодавчих перетворень та переваги, які вони нададуть. З іншого боку, радіти всьому, що відбувається, поки не виходить. Адже на шляху до об’єднання виникає низка «підводних каменів», долати які доводиться подекуди наосліп.
Без проблем не обходиться
Веселинівська селищна об’єднана територіальна громада одна з багатьох ОТГ, що була створена в позаминулому році. Історія її формування та розвитку схожа на історії багатьох громад, розташованих на всій Україні. Там була занедбана інфраструктура, яку не приводили до ладу довгі роки, відсутність необхідних коштів в місцевому бюджеті. Тож коли з’явилися які-не-які можливості щось змінити на краще, то ними скористалися. Перший рік існування громади оголосили роком села та освіти. Адже школи Веселинівської ОТГ знаходилися в жахливому стані: учням подекуди доводилося навчатися при 12 градусах тепла. Не було навіть мови про створення перспективного плану розвитку території: найголовнішою задачею стало підтягти до належного рівня все те, що дісталося у спадок.
«Громади України зараз об’єднуються, працюють, обмінюються досвідом з сусідами на різноманітних форумах та зустрічах. Це дуже корисні речі, які дозволяють нам запровадити щось нове та уникнути помилок. І постійно, в приватних розмовах колег, я чую: «Все було б добре, якби не заважали». А заважає нам, не побоюсь цього сказати, влада. На перших етапах нам доводилося працювати як партизанам під час війни, ігнорувати перешкоди з боку адміністрацій, створювати опорні школи. Згодом це все було відзначено «нагорі», однак до того все відбувалося всупереч, а не завдяки. Нашою метою було досягти спроможності, щоб громада сама могла забезпечити себе всім необхідним. Майже за рік свого існування ми навчилися самостійно працювати, знаходити кошти на розвиток, не лобіюючи чиїсь владні інтереси,» – зазначає голова Веселинівської ОТГ Олександр Румянцев.
На жаль, з подібними ситуаціями стикається кожна друга об’єднана територіальна громада в Україні. Коли подолані одні складнощі, то їм на зміну приходять інші. Так, наприклад, найперші ОТГ не зазнавали такого тиску з боку тих чи інших владних кланів. Однак їм в рамках своєї роботи доводилося ризикувати, впроваджуючи щось нове.
Внаслідок цього, в таких «піонерів» вистачало як і досягнень, так і провалів. Громади, що утворилися нещодавно, мають всі можливості уникнути цих помилок. Проте зараз їм доводиться долати чимало перепон з боку місцевої влади, яка працює паралельно. Та незважаючи ні на що, маленькі міста, села та селища продовжують об’єднуватися, намагаючись знаходити шляхи для подальшої співпраці. Хоча й ця дорога зовсім не обіцяє стати простою найближчим часом.
Марія Шевчук
