В одеському новинному середовищі активно поширюються фейки: неправдиві чи викривлені повідомлення, створені свідомо або поширені внаслідок неуважності. Такі новини можуть давати некоректну інформацію, стимулювати панічні настрої, мотивувати людину ухвалювати хибні рішення під впливом емоцій.
Наразі кожен користувач інтернет-ресурсів має мати базові навички медіаграмотності, щоб не стати поширювачем дезінформації. Особливо важливо це в умовах воєнного стану, коли інформація є одним із способів впливати на свідомість та емоційний стан читачів, які є основною ціллю гібридних інформаційних загроз. В цьому матеріалі ми хочемо показати, як фейки потрапляють в медіаполе та дати поради, як уникнути їх поширення.
Звертайте увагу на достовірність
Базовою навичкою перевірки інформації є вивчення першоджерела, яке її поширює. Надійні інформаційні ресурси зазвичай мають чітко вказаних авторів, контактні дані, сформовану інформаційну політику та напрацьовану репутацію. У випадку, коли першоджерелом виступає маловідомий сайт, анонімний телеграм-канал або сторінка, яка не має історії публікацій, це вже ознака того, що треба бути пильним.
Звертайте також увагу на адресу медіа: фейкові ресурси часто можуть імітувати назви відомих ЗМІ, трохи відкорегувавши одну букву або адресу. Також зважайте на на стиль подачі в новинній стрічці. Якщо контент надмірно емоційний, містить крикливі заголовки та закликає до «максимального репосту», це може бути ознакою маніпуляції. Медіа, які заслуговують довіри, намагаються бути максимально нейтральними та не чинити тиску на емоції читача.
До речі, деякі медіа можуть і не приховувати своє походження, однак саме воно вкаже, який тип контенту ви там побачите. Для прикладу, таким є телеграм-канал «Типичная Одесса», який зареєстований в Роскомнадзорі. Там реєструються інформаційні ресурси, власники які перебувають на территорії РФ. Вже саме цей факт дає зрозуміти, що ми там не знайдемо інформаційно-нейтральних новин, і скоріш за все, матимемо справу з російською пропагандою. І ця версія тільки підтверджується після детального аналізу контенту.
Шукайте підтвердження в різних джерелах
Навіть якщо те чи інше джерело здалось вам таким, яке заслуговує довіри, не обмежуйтесь лише ним. Якщо подія справді важлива, інформація про неї майже одночасно з’явиться в різних медіа, які не залежать одне від одного. У випадку публікації новини лише на якомусь одному ресурсі, є великий ризик помилки чи свідомого перекручування фактів. Тому завжди важливо чекати офіційних підтверджень. Як приклад, видання Bild заявило про повний контроль Покровська російською армією, і цю новину перепостила низка новинних ресурсів. Станом на сьогодні, інформація виявилась хибною.
Якщо інформацію поширили різні джерела, корисно порівняти, як вони висвітлюють аналогічну подію. На скільки в них збігаються факти, дати, цитати високопосадовців, тощо. Найбільшу увагу звертайте : чи збігаються на офіційні повідомлення органів влади, міжнародних організацій або визнаних експертів. Якщо отримана інформація не підтверджується поза різними каналами, є сенс поставитися до неї зі скепсисом. Як мінімум до того моменту, поки не з’являться уточнювальні дані.
Особливе значення надавайте деталям
Фейкові повідомлення дуже часто ґрунтуються не на перевірених фактах, а на припущеннях, домислах чи емоційних закликах. Тому перш ніж репостити ту іншу новину, подивіться, чи містить вона конкретні факти на кшталт точних дат, локацій, імен учасників, посилань на документи чи офіційні заяви. У випадку загальних формулювань на кшталт «за словами очевидців», «на думку експертів», після яких не йдуть жодні уточнення, краще поставити новини під сумнів. Ще одним яскравим прикладом неправдивого повідомлення можуть бути фото та відео, зроблені на місці інших подій.
Фото та відео, які ілюструють новину, можуть зображувати зовсім інші події, тому звертайте увагу й на нихТак, наприклад, місяць тому була поширена фейкова інформація про підрив потягу невідомими партизанами в Одеській області. А фотопідтвердженням служили фото з залізничної аварії в Ленінградській області РФ. Перевірка зображень через пошук за фото допомагає з’ясувати, чи не є вони старими й ілюструють зовсім інший інцидент, який не відноситься до новини.
Утримайтесь від репостів емоційних повідомлень
Велика кількість фейків отримує поширення саме через поспіх користувачів. Побачивши емоційний пост, люди часто поширюють його серед друзів, не замислюючись над його достовірністю. Свідомі фейкові повідомлення дуже часто створюють таким чином, щоб вони викликали сильні емоції на кшталт страху, шоку чи співчуття. Такий емоційний розряд стимулює негайно репостити публікацію. Як приклад, в соцмережах після чергового обстрілу поширили фото Одеси в умовах блекауту. Фото виявились згенерованими штучним інтелектом, однак постапокаліптичний пейзаж багатьох зачепив за живе.
При тому, що обстріл Одеси був реальний, і велика кількість містян дійсно опинилась без світла та тепла, поширення таких згенерованих зображень можуть створювати враження, що фейк не тільки картинка, але й сама подія, яка справді мала місце. Користувачам важливо пам’ятати, що такі репорсти сприяють поширенню дезінформації. В стресових умовах, коли після обстрілів настають тривалі відключення, критичне мислення часто вимикається. Однак за можливості не є зайвим перевірити інформацію перед тим, як її поширювати.
Правила інформаційної гігієни
Мешканці Одеси та області наразі велику кількість часу проводять в різних соціальних мережах, шукаючи інформацію. В нашому цифровому світі інформація є одним з найголовніших ресурсів впливу. Стрімкий розвиток соціальних мереж, месенджерів та новинних сайтів спричинив ситуацію, що кожного дня на людину, яка шукає інформацію, звалюється шквал повідомлень, новин, інсайдів (не всі з яких підтверджуються).
Навички розрізнення фейків є вкрай важливими в умовах великого інформаційного шуму. Критичне мислення, вибір надійних джерел, перевірка фактів і свідомість у репостах контенту допомагають не тільки не піддатися маніпуляціями, але й захистити від них інших людей. Кожен з нас може впливуати на свою «інформаційну бульбашку», і коли ми ставимось до поширення інформації відповідально, це зменшує циркуляцію неправдивих новин в інформаційному полі.
Марія Шевчук
