Перший день зими починається з нашої традиційної аналітичної рубрики InfoCrime. Ми прагнемо пояснити, як фейки та маніпуляції потрапляють у щоденний інформаційний простір і впливають на сприйняття подій, з акцентом на медіа в Одеському регіоні. Проросійські телеграм-канали часто маскують вигадки під «інсайди» чи нібито офіційні новини, грають на побутових тривогах та експлуатують емоційні очікування.
За минулий тиждень ми перечитали сотні новин, десятки постів в проросійських телеграм-каналах, щоб показати вам приховані прийоми впливу та пояснити, як формується відчуття загрози або сенсації там, де факти свідчать про інше. Інформаційна безпека починається з уважності до деталей, і ми допомагаємо розвивати цю навичку. А тепер повертаємось до нашого дайджесту і подивимось, чим відзначився в медіапросторі останній тиждень осені.
Скасування державної програми підтримки, та пророцтво про мирні переговори: фейки в проросійських телеграм-каналах
Велика кількість фейків, які продукуються проросійськими каналами, стосуються побутових речей, які турбують жителів Одещини. Днями низка медіа та телеграм-каналів поширили новину про згортання програми «Національний кешбек» через брак бюджетних коштів. Цю інформацію перепостили й проросійські регіональні пабліки, зокрема «Типичная Одесса». Однак перевірка фактів показала, що інформація не відповідає дійсності.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України випустило оперативне спростування. У відомстві зазначили, що вони не готували жодних документів для припинення програми чи скорочення її фінансування. Згадані «зміни» відносяться лише до технічного перерозподілу коштів і не мають жодного стосунку до припинення програми підтримки. Окремо зазначимо, що цю новину поширили й не проросійські телеграм-канали, однак вони, на відміну від «Типичной Одессы», випустили спростування.
Фейк про скасування програми «Національний кешбек був поширений через те, що влада недостатнім чином прокомунікувала з населенням, опублікувала документи, які можна трактувати неоднозначно, потребують юридичної освіти, щоб розібратися. Через що інформація про відміну програми стала на недовгий час однією з топових тем в інформаційному просторі не тільки Одеської області, а й України загалом.
Не обійшовся минулий тиждень і без традиційних фейків. Проросійський паблік «Блокнот Одесcа» поширив публікацію, в якій стверджує що одеський пророк Андрій Гіперборей ще у вересні передбачив точну дату перегорів в Женеві. Однак при детальнішому розборі ми можемо побачити, що повідомлення є фейковим та маніпулятивним, спрямованим на підігрування емоційним очікуванням.
У тексті наявна післяподієва інтерпретація, коли передбачення постфактум підганяють під реальні або вигадані події. Він орієнтований на емоції за допомогою релігійних і містичних згадок. Слова про пророка, провидця і Бога створююють символічний авторитет замість реального. Такі новини мають вплив на людей, які вірять в містику, шукають знаки та прагнуть знайти підтвердження, що їхні проблеми найближчим часом закінчаться.
Жанр пророцтва розрахований на те, щоб впливати на людські емоції та давати якомога менше фактів. Дата передбачення подана так, щоб виглядати точною, хоча в самому тексті передбачення вона розмита. “Пророк” спершу говорить конкретний день, однак згодом уточнює, що подія може статись в будь-який період в окресленому часовому діапазоні. Такий підхід призводить до того, що прогноз збувається за будь-якого випадку. Те, що називається передбаченням, не вказує на факти, імена, умови чи результати переговорів.
Оригінальне повідомлення містить лише натяк на можливість миру, що є популярним запитом в українців протягом останніх років. Людям хочеться вірити в йморвірність скорішого завершення війни. Фейкове пророцтво використовує техніки навіювання та експлуатацію довіри до релігійних образів. Таким чином, створюється ілюзія авторитетності вигаданого джерела і підвищується відомість автора. А в людей, які мають потяг до містичного мислення, формується довіра до пророків, через що їм в перспективі можна навіювати різні думки чи ідеї.
Хто кому куратор, і хто втік з мільйоном доларів: маніпуляції в одеських регіональних медіа
Також у нашому дайджесті ми продовжуємо досліджувати одеські регіональні медіа. Так у новині «У Паланці на виїзді з Молдови викрили турка з наркотиками» головний акцент зміщено на національність затриманого та обставини перевірки. Матеріал майже повністю повторює офіційну заяву, але подає попередню експрес-перевірку як остаточне підтвердження злочину. Заголовок побудований так, щоб створити відчуття завершеної історії, хоча юридично вона лише на початковій стадії.
У повідомленні «Продавали «правильне» рішення: в Одесі затримали суддю та адвоката» подано інформацію про затримання представників судової системи за підозрою в отриманні хабаря. Автори використовують емоційні формулювання на кшталт «на гарячому», що робить текст більш скандальним, ніж фактичним. Матеріал посилається на офіційні дані, але риторика побудована таким чином, що статус підозрюваних сприймається як уже доведена вина. У тексті помітний акцент на сумі та деталях затримання, що підсилює емоційний ефект.
Сюжет та новина «Шахрай у погонах втік з назиченим 1 млн доларів США: при чому тут Держприкордонслужба? ВІДЕО» зосереджується на конфлікті, працюючи на драму та емоційне враження. Формулювання «шахрай у погонах» ще до фіналу слідства встановлює образ винного. Автори використовують анонімні джерела та натяки, роблячи припущення про можливе прикриття чи зв’язки, але не надають документального підтвердження. Така структура формує недовіру та сенсацію, водночас не пропонуючи повної картини.
У матеріалі «Авто перетворилося у груду металу: нові подробиці смертельної аварії з BMW на Одещині» емоційність посилюється за рахунок фотографій, описів наслідків та метафор. У тексті є фактичні елементи, коментар поліції, дані про відкриття провадження, обставини ДТП, при цьому однак домінує емоційний ефект. Заголовок активно стимулює реакцію, натомість деталі правової кваліфікації або позиції учасників подані значно коротше. Емоційність підсилюється за рахунок зображень, які тримають увагу читача та формують в нього певні емоції
Новина «Слідом за куратором: головний тепловик Одеси покидає посаду» ґрунтується на інформації, яка отримана від «власних джерел». Автори роблять спробу проаналізувати політичні регіональні процеси, однак в самій публікації відсутні офіційні підтвердження чи цитати посадовців. Заголовок створює інтригу й натяк на закономірність чи скандали, хоча за фактом уся новина побудована на припущеннях про кадрові зміни в Одеській міській раді. Окремо зазначимо, що примітка «власні джерела» створює великий простір для маніпуляцій. При чому вони можуть бути як від авторів новини, так і «першоджерела», що подає інсайдерську інформацію для медійників з певною метою, з вигідної для себе точки зору.
Усі п’ять матеріалів поєднує не лише регіональний контекст, а й використання подібних медіатехнік: емоційні заголовки, образність, акценти на персоналіях і деталях, що підсилюють драматичність. У них майже завжди присутній відтінок сенсації, незалежно від того, чи йдеться про кримінальні справи, розслідування, ДТП чи кадрові перестановки. Факти подані, але подані в обрамленні, що формує враження події як частини більшої схеми корупції, хаосу або небезпеки. Це створює ефект тривожного, конфліктного інформаційного поля, де читач не просто отримує новину, а переживає її емоційно, навіть якщо юридична чи фактична сторона питання ще не завершена.
Марія Шевчук
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
