Через повномасштабне вторгнення в Україні з’явилось багато житлових будинків, які потребують відбудови. Деякі з них зруйновані вщент та відновленню не підлягають. А ті, які можна повернути до життя, важливо реконструювати за новими стандартами будівництва. За останні десятиліття змінились технології утеплення, з’явились енергоефективні матеріали, системи альтернативної генерації електрики. Їх запровадження дозволяє зменшити витрати домогосподарств та сприяє енергетичній автономії.
На ці підходи зараз орієнтується Миколаїв, місто на півдні України, яке довгий час було щитом для сусідніх областей. Це не минуло для міста безслідно, російські обстріли завдали серйозних пошкоджень інфраструктурі, житловим будинкам та гостро поставили питання відбудови. І Миколаїв відроджується, залучаючи до проєктів реконструкції закордонних партнерів та шукаючи нові підходи до розвитку енергоефективного міста.
Кліматична відбудова за європейськими стандартами
На початку осені Миколаїв приєднався до пілотної програми енергоефективної відбудови багатоквартирних будинків, підписавши договір про кооперацію з GIZ – Німецьким товариством міжнародного співробітництва в рамках проєкту FELICITY II . Для міста, яке протягом майже усього 2022 року знаходилось на лінії фронту, це можливість не тільки відновити будівлі, пошкоджені внаслідок російської агресії, але й запровадити сучасні енергоефективні технології, орієнтовані на зменшення згубного впливу на навколишнє середовище.
Для німецьких партнерів важливо, щоб модернізація будинків зменшила викиди вуглецевих газів і щоб житлові будівлі залишались стійкими до кліматичних змін. Щоб за спекотної погоди дім не перетворювався на пічку, а взимку тримав тепло, щоб люди могли нормально там жити. І наразі ці дві речі чудово поєднуються у проєкті FELICITY II, який, як ми вже зазначили вище, реалізується за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Сама організація надає консультації у галузі міжнародного розвитку та співробітництва, сприяючи світовому політичному, економічному, екологічному та соціальному розвитку.
FELICITY II є міжнародним проєктом, який спрямований розвивати сталу інфраструктуру в країнах Східної Європи та Центральної Азії. Кінцева мета полягає у зменшенні викидів до атмосфери парникових газів. Завдяку проєкту міста, які хочуть запровадити кліматично дружні інвестиції у галузі водопостачання, водовідведення та енергоефективних технологій отримують необхідні технічну підтримку від організаторів. Першими містами, де будинки будуть відновлювати з урахуванням кліматичних змін, стануть Кривий Ріг та Миколаїв.
Будівельні роботи будуть проводитись в двадцяти багатоквартирних будинках, по десять осель на кожне місто. GIZ прагне запровадити цей проєкт не тільки в пілотних містах, але й по всій Україні. Спочатку досвід апробують в обраних населених пунктах, а потім його перенесуть до інших регіонів України. Представники програми розуміють, що на етапі впровадження можливі доопрацювання програми. Однак завдяки ним можна буде запровадити нові технології ефективно у якомога більших масштабах.
«Особливість кліматичної відбудови полягає в тому, що використовуються матеріали, які мають найменших вуглецевий слід, тобто при виробництві яких спостерігається найменша кількість викидів парникових газів. З іншого боку важливо, щоб для обслуговування такого будинку використовувалась якомога менша кількість енергії. Щоб влітку, в засушливі періоди, там було прохолодно. А взимку, під час холодів, було тепло, з можливістю регулювати температуру в приміщенні, в залежності від погодних умов», – пояснює керівник проєкту «Фінансування низьковуглецевої міської інфраструктури – Програма Східного партнерства та Центральної Азії» Андре Фабіан.
Для прикладу, виробництво традиційних матеріалів, на кшталт цементу, бетону, скла та пластику, супроводжується великим рівнем вуглевецих вкидів. А от наприклад дерево, заготовлене сталим способом, перероблені матеріали та біокомпозити на основі рослин менше залишають по собі таких слідів. Представники GIZ розраховують, що Україна буде орієнтуватися на Польщу, на Німеччину, інші країни Західної Європи, які вже давно запровадили в себе досвід створення енергоефективних будинків.
Ідеальні очікування від реалізації програми полягають в тому, що українські житлові будинки будуть створюватися з урахуванням того, щоб якомога менше здійснювати негативний вплив на навколишнє середовище. А для цього потрібно створити економічні, соціальні, інституційні та технічні рішення, які підходять саме для нашої держави, для тих умов, в яких вона живе.
Необхідна підтримка в умовах воєнного стану
Після підписання меморандуму, представники GIZ поїхали оглянути об’єкти, які будуть модернізовуватися в рамках енергоефективної відбудови. Житлові оселі обирались спільно з Міністерством інфраструктури: пріоритетними стали ті, які ще не задіяні в жодних програмах. Будинки знаходяться в різних точках міста, і мають різні пошкодження. Десь внаслідок ворожої атаки був зруйнований дах та вибиті вікна, а десь є будівлі, в яких зруйновані під основу цілі під’їзди. Більша частина руйнувань була завдана Миколаєву в 2022 році, коли росіяни стояли впритул до міста. Однак і зараз обласному центру продовжують докучати ворожі дрони та ракети.
За словами Дмитра Бездольного, директора житлового комунального господарства Миколаєва, проєкти на кшталт тих, які пропонує GIZ, важливі тим, що надають допомогу не грошима а безпосередньою роботою. Тобто донор заходить та бере на себе зобов’язання або з повного комплексу проектування відбудови, або як мінімум з проектування. І це велика допомога паралельно з процесами, які органи місцевого самоврядування роблять самостійно. Однак найбільше користі йде від спільної роботи. Самостійно ані місто, ані держава, швидко нічого не відбудують. Це займе десятки років, а людям потрібно жити тут і зараз.
«У нас зараз вся держава в скрутному становищі, а Миколаїв зі своєю специфікою після того, як нам відокремили податок на доходи фізичних осіб взагалі знаходиться в дуже скрутному становищі щодо бюджетування, наявності коштів і т.д. Враховуючи, величезну кількість будівель, які пошкоджені внаслідок російської агресії, то нам дуже важко самостійно і швидко завершити всі необхідні процеси відбудови. За нашими попередніми підрахунками, в Миколаєві пошкоджено близько десяти відсотків житла. Але ця цифра може бути більшою, бо ми пошкодження фіксуємо за зверненнями. А якщо люди виїхали й не звертались, то такі дані в статистику не входять», – говорить Дмитро Бездольний.
Однією з багатоповерхівок, яку будуть відновлювати за новими стандартами, знаходиться за вулицею Олекси Алмазова. У червні 2022 року ворожа ракета потрапила в один з крайніх під’їздів житлового будинку, зруйнувавши його з третього по четвертий поверх. Тоді внаслідок обстрілу загинуло п’ятеро людей. Жертв могло б бути набагато більше, але більшість мешканців будинку тими місяцями виїхала в безпечніші місця, рятуючись від обстрілів, і постраждалий під’їзд був напівпорожнім.
Деяким миколаївцям пощастило більше, якщо до факту прильоту слово «пощастило» взагалі доречне. Так в квітні 2025 року від шахеду постраждали будинки по вулиці Курортній. На щастя, основний удар на себе прийняла тополя, закривши собою житлову будівлю. Вибухова хвиля пошкодила покрівлю і вікна в кількох багатоквартиних будинках, але на щастя ніхто не загинув. Комунальні служби залатали вікна фанерою, хтось вже навіть поставив нове скло і утеплив пошкоджені стіни. Але коли будівлю будуть перебудовувати покриття зніматимуть.
Відновлення пошкоджених житлових будівель у Миколаєві стосується не тільки повернення житла людям, які постраждали внаслідок російської агресії. Коли йде мова про радикальну відбудову, варто її робити з урахуванням можливих викликів майбутнього, одними з яких є кліматичні зміни, які з кожним роком відчуваються сильніше.
За умов, які склалися, важливо запроваджувати енергоефективні технології, використовувати сучасні підходи до утеплення та використання природних ресурсів. Такий підхід допоможе не тільки менше витрачати коштів на утримання житла, а й підготує мешканців до підвищення температури повітря, зменшить викиди вуглекислого газу до атмосфери та зробить місто більш комфортним та безпечним для проживання.
Марія Шевчук
