Комунікації під час війни. Україна цифрова. Куди рухаються ринок і журналістська професія? Ці та інші питання стали темою обговорення під час третього медіафоруму «Редколегія.Саміт», який днями відбувся у Києві.
Учасниками заходу стали понад 20 спікерів – представників медіа та влади, та понад 300 представників медіаспільноти зі всієї країни, як загальнонаціональних, так і регіональних та локальних ЗМІ. Зокрема й нашого Informer.od.ua.
«Редколегія» – це один з найбільших медійних форумів України, який об’єднує представників телебачення, преси, радіо і цифрових медіа. Цей проєкт фінансується Європейським Союзом. Перші два форуми відбулись у серпні 2022 і січні 2023 року.
Базою для проведення заходу став інноваційний технологічний парк UNIT.City. Власне, перші ж хвилини ознаменувалися повітряною тривогою , коли кілька сотень учасників вирушили в укриття. Втім, робочої атмосфери це не зіпсувало.
Під час панельних дискусій українські медійники мали змогу обговорити такі актуальні теми як інформаційна війна і пропаганда, нова регуляторна політика на ринку ЗМІ, урядові комунікації, робота з іноземними медіа, монетизація контенту і навіть роль штучного інтелекту.
Серед почесних гостей форуму був Тимчасовий повірений у справах Європейського Союзу в Україні Ярослав Тимофєюк.
“В часи війни перед Україною стоять стратегічні завдання: налагодження комунікацій та протидії дезинформації, – зазначив він. – Необідно забезпечити доступ до надійної перевіреної інформації.
Перед українськими журналістами зараз стоять виклики не лише фізичного, а й фінансового виживання. Тому Європейський Союз зараз реалізує портфель проєктів на підтримку українських медіа загальною сумою у 28 мільйонів євро, а ще 7 мільйонів – у стані розробки.
В Україні вже багато зроблено для того, щоб зберегтирізноманіття та свободу медіа. Це серйозне досягнення, тому необхідно зробити все можливе, щоб зберегти його та покращити”.
Серед учасників заходу були й військові кореспонденти та фотокори, журналісти, режисери й навіть культурологи, які висвітлюють війну та її вплив на українське суспільство.
Як зазначила Ганна Маляр (вона була присутня ще в статусі заступника Міністра оборони): “Військові на фронті можуть закріпитися на якихось висотах, зайняти зручні позиції відвоювати певні шматки території.
Наша інформаційна карта, з якою ми працюємо, ніколи не буде настільки очевидною. Особливо, якщо врахувати, що ворог досить підступний і багато в чому намагається перехоплювати наші наративи.
Наприклад, на початку війни ми завжди підкреслювали потужність ворога, натомість російська пропаганда малювала картину “Київ за три дні”. Зараз вони змушені відмовитися від цієї тактики і багато в чому імітують стиль українських медіа, розповідаючи про суперника з повагою.
Загалом, хотілося б звернутися до вітчизняних журналістів з проханням дуже обережно ставитися до висвітлення багатьох пов’язаних з війною тем. Бо тут ми маємо вирішувати не лише тактичні, а й стратегічні інформаційні завдання.
Наприклад, весь перший рік повномасштабної агресії ми досить вдало приховували факт використання макетів замість військової техніки. Це було доцільно, щоб саме на них ворог витрачав ресурси. Потім ця тема потрапила в медіапростір , а ефективність самої тактики знизилася. Тобто в таких випадках дуже важливо зважувати суспільні інтереси.
Також особливої обережності потребують, наприклад, такі теми, як страх чи депресія на фронті, ПТСР. Все це існує, це нормально за наших умов, для психологів ще буде багато роботи. Але висвітлювати подібні наративи потрібно дуже тактовно, щоб не загнати суспільство в цілому у ще глибшу депресію.
Ганна Маляр прокоментувала ліквідацію інформаційного агентства АрміяІnform, перереєстрацію та реорганізацію, які на нього чекають. Оскільки вже є новий закон про медіа, в якому не передбачається існування інформаційних агентств. Але щоб не знищувати повністю попередню роботу, найоптимальнішим рішенням на сьогодні буде створення онлайн медіа.
Телемарафон «Єдині новини» теж чекає переформатування. Про це повідомив представник Офісу Президента України Михайло Подоляк.
«Побачимо, буде новий міністр інформаційної політики, він обере культурну складову інформаційної політики, потім буде переформатування якесь і хтось буде відповідати. Буде, умовно, керуючий партнер», – пояснив він.
Цікавим фрагментом форуму став першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка. Йшлося передусім про розгляд у парламенті (вже восени) питань, пов’язаних із європейським майбутнім країни.
На думку спікера, лише вступ до ЄС може бути гарантією безпечного майбутнього України.
“Парламентське обговорення буде в основному стосуватися семи наданих обіцянок та роботи над помилками, – заначив він. Хоча можливі й якісь додаткові позиції. Наш парламент якраз виражає волю українців, 87% з яких за вступ у ЄС. Ми просто будемо робити все, щоб нам зарахували це та відкрили перемовини”.
Віце-прем’єр та міністр цифрової інформації Михайло Федоров теж відповів на купу запитань від присутніх та навіть від бота, штучного інтелекту. Він говорив про те, що Україна до кінця року планує збільшить виробництво безпілотників у 140 разів , про створення кабінету держслужбовця з додатковими функціями на порталі “Дія” та про перспективи діджиталізації.
Наталя Шевчук
