Одеська область вважається зоною проведення бойових дій, через що вона стає ціллю не тільки прямих атак, але й інформаційний вкидків. Дезінформація активно розповсюджується через телеграм-канали, які куруються російськими спецслужбами і видають себе за місцеві джерела. Подекуди вона потрапляє навіть в традиційні медіа, хоча останні здебільшого слідкують за своїми публікаціями.
У нашому дайджесті за тиждень ми проаналізували інформаційні повідомлення, опубліковані з 1 по 7 вересня. ми розглянемо, як ворожі ресурси поширюють фейки, що спрямовані на створення паніки серед населення, і як навіть якісні медіа можуть вдаватися до маніпуляцій задля привернення уваги аудиторії. Адже в епоху інформаційної війни важливо не лише знати, де шукати інформацію, але і як обирати достовірні джерела.
Телеграм-канали продовжують сіяти паніку, правоохоронці готові протидіяти загрозам
Одним з найбільших поширювачів фейкових повідомлень є телеграм-канал «Типичная Одесса». Він пов’язаний з російськими спецслужбами, в квітні 2025 року повідомив про свою реєстрацію в Роскомнадзорі – організації, якій підконтрольні російські інформаційні медіа. Але при цьому він видає себе за одеський. Цей канал відомий своїми вкидами та сіянням паніки серед одеситів. Один з найяскравіших прикладів стосувався кулемету ППО на даху багатоповерхівки.
Повідомлення про кулемет, встановлений на даху багатоповерхівки для збивання «шахедів» має всі ознаки маніпуляції. По-перше, кулемет не є ефективним засобом протидії дронам-камікадзе, які летять високо й швидко. Для цього використовують системи ППО або засоби радіоелектронної боротьби, а не установки на дахах. По-друге, повідомлення поширюється анонімно й без жодних підтверджень, зате з реальною адресою. Це типовий прийом інформаційних вкидів, коли не не надаються докази, але створюється відчуття «інсайду» і водночас потенційно допомогає ворогу моніторити обстановку.
Також текст спеціально емоційно забарвлений: автор вживає просторіччя й звинувачує військових у бездумних діях. Це не про інформування, а про підрив довіри та створення паніки серед цивільних. І найголовніше, немає жодного підтвердження від інших джерел. Вказана адреса знаходиться в густозаселеному спальному районі міста, і була можливість надати фото чи відеодокази. Усе це робить повідомлення класичним прикладом маніпуляції, що маскується під «попередження», але насправді працює на дезінформацію.
Інформаційні атаки стають частиною гібридної війни. Правоохоронці пропонують громадянам протидіяти ворожим наративам та дезінформації в соціальних мережах та інтернеті загалом. Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України випустило навіть з цього приводу окремо новину. Це сталося за тиждень після того, як проросійськими інформаційними каналами став ширитись фейк про поліцейського, якого вбили за помсту через мобілізацію.
Цей фейк спростували, однак є розуміння, що інформаційні атаки будуть продовжуватись. Адже однією з причин поширення фейків та ворожої пропаганди є несвідоме споживання інформації й недостатній рівень медіаграмотності серед користувачів. Це створює сприятливе середовище для поширення недостовірного контенту та маніпуляцій. І ворожі канали цим активно користуються.
Традиційні медіа: без фейків, але з маніпуляціями заради привернення уваги
За останній тиждень ми проаналізували 518 новин в провідних одеських медіа. Об’єктами нашого дослідження стали Думська, Одеса.Онлайн, 048.ua, Українська служба інформації та Одеське життя. За досліджуваний період нами не було виявлено фейків та дезінформацій, через що робимо висновок, що офіційні видання слідкують за достовірністю новин, які вони поширюють. Однак ми помітили певні маніпуляції, зокрема в заголовках, щоб привернути увагу читача та змотивувати його клікнути за посиланням.
Найбільш поширеною маніпуляцією є змішування фактів з емоційними судженнями. Так у дописі одного з сайтів під назвою «Фейковий День міста й російські імена: активісти б’ють на сполох через привітання мера Одеси, – ВІДЕО» ключову роль відіграють слова «фейковий», «зухвале порушення», «пропаганда», які створюють атмосферу загрози й викривлення історії, хоча нейтрально можна було б сказати «альтернативна дата» чи «спірне трактування».
Інакше побудована новина з заголовком «Хотіла «дорослого життя»: поліцейські повернули додому юну жительку Одещини». В ньому говориться про дівчину, яка поїхала з дому в іншу область до знайомого. В самому заголовку спостерігається певна сексуалізація та стереотипізація за статтю та віком. Сам сюжет опублікованої новини сухий і фактичний, але винос у її заголовок слова про «доросле життя» додає емоційності та викликає співчуття або іронію, і формує певне сприйняття, яке закладається автором.
Кримінальне повідомлення «П’яний маргінал розтрощив три десятки надгробків на одеському кладовищі» від одного з одеськиз ЗМІ містить авторські судження. Вона побудована на вкрай різких словах «п’яний маргінал» та «розтрощив», які формують у читача осуд і відразу, тоді як нейтральна лексика могла б звучати якось на кшталт «чоловік у стані сп’яніння пошкодив пам’ятники».
Окремої уваги заслуговує публікація «Реванш: що ховається за публічністю сірого кардинала “Довіряй ділам’’», яка з’явилась минулого тижня. У цьому матеріалі автор широко користується образними метафорами – «сірий кардинал», «невдалий комендант», «вийшов сухим з води». Також він активно використовує епітети на кшталт «блискуче переміг» чи «історія виживання за будь-яку ціну». Тут поєднуються іронічні вставки на кшталт «ударили по святому – виборчих сітках», що вже не констатація, а авторська оцінка. Цей текст має всі ознаки політичного памфлету, однак для інформаційного матеріалу він занадто насичений емоційними судженнями.
Також була новина «Куяльник на межі зникнення: одесити збирають підписи за його порятунок» насичена драматичними образами – «на межі зникнення», «екологічна катастрофа», «людська жадібність», що працюють як мобілізаційні гасла і змушують бачити ситуацію як критичну, хоча частину з них можна було б подати як констатацію фактів про висихання лиману чи стан екосистеми. У тексті новини не вказано, на чому ґрунтується висновок про катастрофічний стан водойми. Більш того, говориться що необхідно провести дослідження для того, щоб знати реальний стан
Усі ці приклади показують, як за допомогою оціночних слів, метафор, сарказму чи перебільшення новини перетворюються на тексти з чітким емоційним забарвленням, які формують у читача потрібне автору ставлення до події чи персонажа. Також частина матеріалів, представлена в аналізі, є передруком з інших джерел і є позицією авторів, а не самих журналістів.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
