Ми продовжуємо нашу традиційну рубрику в рамках проєкту InfoCrime. Нагадаємо, ми займаємось розвінчуванням фейків та ворожої пропаганди, яка спрямована на жителів Одещини та півдня України загалом. Тут активну роль грають проросійські пабліки, які намагаються формувати суспільну думку на свою користь, не гребуючи жодними методами. Традиційні медіа таких підходів уникають, однак теж не проти пограти на емоціях читачів. В цьому дайджесті ми проаналізували новини та інформаційні повідомлення, які були опубліковані з 20 по 26 вересня. Минулий тиждень виявився відносно бідним на яскравовиражені фейки, однак не обійшлось без маніпулятивних дописів.
Ні дня без маніпуляцій: що пише російський паблік, який видає себе за одеський?
Телеграм-канал «Типичная Одеса» продовжує свою пропагандистську діяльність. Минулого тижня він був особливо активний. Ось один з прикладів маніпулятивного посту, який поширюється в спільноті. Повідомлення починається із заяви, що питання нового «устава города» не вартує дискусій, мовляв, це маячня, позбавлена жодного сенсу. Такий підхід є класичним способом примешити значення й важливість певних подій чи ініціатив, щоб люди не приділяли їм увагу і не шукали у них можливих змін або рішень.
Далі йдуть намагання змістити фокус на те, що всі ці процеси спрямовані на відволікання від більш важливої проблеми – мобілізації. Цей підхід націлений на те, щоб люди відчували, що вони є жертвами зовнішнього тиску і що всі їхні проблеми треба вирішувати в контексті боротьби з цією загрозою. Водночас це може спричинити почуття безпорадності, коли людей переконують, що їхні реальні проблеми не важливіші за мобілізацію, і що вони повинні спрямовувати свою увагу саме на неї.
Нарешті, пост завершується твердженням, що новий устав міста буде можливий лише після того, як буде усунено «недоразумение». Така риторика створює ілюзію, що все, що потрібно, – це просто прибрати одне «недоразумение», і проблеми вирішаться. Це спрощує ситуацію, не тільки відводячи увагу від реальної проблеми, але й пропонуючи прості та недієві рішення. «Анонімний» автор намагається донести, що заміна влади або усунення конкретних осіб, структур чи держав є найбільш ефективним рішенням.
В цілому, проаналізована публікація використовує типові маніпуляції, які відволікають від важливих питань, дискредитують суспільно-важливі ініціативи і владу, створюють негативний образ «ворога» і підсилюють емоційну напругу серед аудиторії. Всі використані прийоми спрямовані на формування спрощеного і радикального погляду на ситуацію, провокуючи поляризацію в суспільстві.
Ще один пост «Типичной Одессы» є яскравим прикладом проросійської пропаганди, яка маскується під «думку звичайного підписника», але насправді має чітко виражену маніпулятивну структуру. Він прагне деморалізувати українське суспільство, підірвати довіру до влади, армії та самої ідеї української державності.
Пост починається з псевдопрогнозу: «Пройдет несколько лет. Война кончится…». Тут «анонімний підписник» створює ілюзію нейтрального, «об’єктивного» аналізу майбутнього, але далі одразу починає писати типові радикальні страшилки про “індусів, арабів, ЛГБТ” і т.д. Це класичний прийом ультраправої ксенофобської риторики – створити уявного «ворога зсередини», який нібито знищить традиційне суспільство після війни. Сама війна зображена як даремна, бо, мовляв, солдати повернуться до «чужої країни».
Також автор активно нав’язує ідею, що солдати воюють не за свою країну, а за «хозяев». Якусь абстрактну еліту, яка наживається на війні. Це класичне спрощення складної реальності до моделі «прості люди гинуть за олігархів». Це одночасно і удар по моральному духу військових, і підрив довіри до української державності загалом.Риторика пасивної безвиході є ще одним інструментом. «Провладні медіа будуть брехати», «опозиція нічого не змінить» і т.д. Тут проглядається типове російське переконання мовляв, що боротися немає сенсу.
Маніпуляції побудовані на грі на втомі, розчаруванні та страхах аудиторії. Загалом, цей пост не просто «особиста думка», як це маскується хештегом #мнение_подписчиков. Це цілеспрямований вплив на свідомість читача з метою знецінити цінності, за які воює Україна, підірвати довіру до влади й опозиції водночас, створити образ «окупованої» післявоєнної України (не росіянами, а «іноземцями» та «ЛГБТ»). Це типовий приклад інформаційно-психологічної операції, націленої на деморалізацію та дестабілізацію мешканців Одеси.
Заради привернення уваги: як маніпулюють новинні сайти?
В новинних сайтах теж спостерігаються маніпуляції, хоча їх основна мета привернути увагу читача. Як приклад, новина «В Одеській області виміряли радіаційний фон: де найвищі показники» Загальний повідомлення заспокоює, що немає високих ризиків. Така подача виглядає інформаційно коректною, однак заголовок робить акцент на «де найвищі показники», що підсилює тривожність у читача. До речі, новина зі схожим маніпулятивним заголовком на цьому ж сайті спостерігалась тиждень тому.
Матеріал «Вбивство на Великодень: деталі жорстокого злочину на Одещині» надмірно фокусує увагу на шокуючих деталях скільки ударів отримав загиблий та якими предметами їх нанесли. Детальна візуалізація насильства, разом з фото з поліції, посилює шоковий ефект та може створити враження про «сплеск жорстокості», навіть якщо це поодинокий епізод.
Публікація «В Чорноморську парочка вмикала пісні окупантів на всю вулицю – їх затримали» подає подію як громадсько-побутове порушення і акцентує її як «провокацію» в умовах війни. В статті є твердження про танці і «насолоду від ворожих приспівів», інформація про затримання муніципальною вартою і передачу даних «відповідним службам». Маніпулятивними рисами є моральна оцінка у формулюваннях («любителі культури окупантів», «відверта провокація») та відсутність прямих цитат від самих фігурантів або офіційного коментаря поліції у тексті.
Окремої уваги заслуговує новина «На вулицю краще не виходити: прогноз погоди на середу, 24 вересня». Однак в тексті прогнозу надані стандартні синоптичні дані: туман, поривчастий вітер 15–17 м/с, видимість 200–500 м, температура 22–24°C. Це приклад заголовка, який підсилює тривогу, всупереч спокійнішому тону публікації. Редакторський вибір фрази «краще не виходити» привертає увагу, однак сам прогноз не такий катастрофічний. Маніпулятивною є драматизація заголовка, яка дещо суперечить тексту новини, бо там не вказано нічого катастрофічного.
Новина «На Південному Бузі викрили злісного браконьєра, з уловом раків на 3 мільйони (фото)» містить у заголовку емоційне судження з приводу підозрюваного у злочині. Характеристика «злісний» є авторським емоційним судженням. Це приклад оперативної «поліцейської» новини, яка часто тиражується кількома локальними сайтами. Маніпуляція тут менш емоційна, порівняно з попередніми новинами, полягає у виборі масштабу збитків як заголовкової цифри. Сума в три мільйони гривень може звучати як сенсація і давати враження масового екологічного лиха, тоді як у тексті пояснюють методологію нарахування збитків, але без детальних обґрунтувань.
Усі п’ять матеріалів містять фактично коректні новини та першоджерела (заяви пресслужб, поліцейські повідомлення, офіційні рейди, синоптичні дані). Проте редакційні прийоми, такі як заголовки, що підсилюють емоційне сприйняття, вибірковість деталей, які роблять матеріал більш «шоковим» чи «гучним», відсутність додаткового контексту або пояснень (наприклад, як інтерпретувати виміряні радіаційні одиниці, або як саме пораховано суму збитків у випадку з браконьєром), спрямовані привернути увагу аудиторії, однак водночас ведуть до викривленого сприйняття реальності і не дають оцінити ситуації, описані в інформаційних повідомленнях, з нейтральних позицій.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
