В рамках проєкту InfoCrime ми продовжуємо серію розслідувань, присвячених маніпуляціям і фейкам, які активно поширюються проросійськими ресурсами в Одеській області. Весь минулий тиждень наша увага була привернута до маніпулювання фактами та спотворення реальності з метою вплинути на думку суспільства.
Особливо відзначився паблік «Типичная Одесса», як активно використовують емоційні й фрагментарні інформаційні повідомлення, намагаючись перекласти відповідальність за агресію на Україну. У цьому дайджесті ми розглянемо, як ці публікації виглядають насправді, та які маніпуляції намагаються просувати через спотворення фактів. І не оминемо увагою регіональні новинні медіа, які хай і не з пропагандистською метою, але теж подекуди перекручують факти.
Росіяни захоплять Одесу, яка сама напрошується на обстріли: наративи тижня проросійських телеграм-каналів
Ми продовжуємо вивчати, як проросійські ресурси маніпулюють подачею даних про події на півдні України, зокрема в Одесі та прилеглих районах. Так в одному з повідомлень телеграм-каналу «Типичная Одесса» стверджується, ніби росіяни «відріжуть Україну від Чорного моря», апелюючи до слів генерала Марченка, які фактично вирвані з контексту. Друга публікація на цьому ж каналі звинувачує українські сили в «провокації ударів по Одесі» через публікацію карт напрямків дій. Обидві спроби подати агресію як реакцію «на провокацію» та окреслити українську сторону як ініціатора є прикладом класичної інформаційної маніпуляції.
Проаналізуємо, як «Типичная Одесса» вирвала з контексту слова генерала Марченка, показавши їх ніби як основоположний аргумент для російської агресії на морському фронті. Оригінальний виступ Марченка, за ідеєю, містив висловлювання про важливість морської лінії постачання, оборонні заходи, можливо ризики блокади, але не про «відрізання» як незворотній акт. Медійна здатність вирвати з контексту окрему фразу й представити її як доказ деструктивного наміру супротивника є способом створити у читача відчуття невідворотної загрози, уточнень або умовностей, що й робить маніпуляцію можливою.
У другій публікації цього ж ресурсу звучить твердження, що українська сторона «випрошує» удари, публікуючи маршрути дій ураження територій, де розташовані об’єкти, що контролюються РФ. Формально приводом є карта з червоними стрілками, справді опублікована на українському каналі DroneBomber, але в підписі зазначено, що маршрут було взято з російських джерел. Цю деталь «Типичная Одесса» не вказує, щоб не зруйнувати одну з ключових маніпулятивних ліній, яка зводиться до того, що українці самі «напрошуються на удари».
Фактичні обстріли Одеси відбуваються не з волі українських військ, а в рамках російської військової агресії, що зафіксовано протягом всіх фаз повномасштабної війни, задовго до появи карти DroneBomber. Таким чином, звинувачення проти української армії подається як «логічний аргумент», хоча це класична схема, коли агресор прагне перекласти моральну відповідальність на захисників.
Обидві публікації працюють за однією схемою: вони комбінують фрагментарність, недомовленість і емоційні формулювання, щоб звести сприйняття до двох позицій: агресія, яку «провокує» Україна, і «загроза» з боку самої України, яку треба «попередити». При цьому часто ігноруються офіційні заяви, відсутні прямі посилання на повні тексти виступів чи докази, що могли б збалансувати опис. Такі матеріали не допускають читача до повноти інформації, бо ключові фрази подаються в ізоляції, а контекст усувається.
У підсумку, ці дві публікації є яскравим прикладом інформаційної війни з маніпулятивним маркуванням дій української сторони як спровокованих. Російський пропагандистський ресурс, який обслуговує інтереси країни-агресора, активно перекручує факти та вдається до маніпуляцій. Загалом, робить все можливе не тільки для того, щоб дискредитувати ЗСУ, але й виправдати свої дії, які підпадають під визначення «військові злочини».
Уколи для лікарні, розкрадання мільйонів гривень, та побиття до смерті: емоційні заголовки одеських ЗМІ
Одеські регіональні медіа продовжують вдаватись до маніпуляцій заради привернення читацької уваги. Так матеріал «В Одесі викрили низку посадовців-корупціонерів, які присвоїли з бюджету понад 7 мільйонів» пересилає увагу на масштаби збитків, але у заголовку робить акцент на «низці посадовців-корупціонерів», тоді як перевірка показує: офіційні повідомлення прокуратури говорять про підозри конкретній кількості осіб і про підозри в розтраті / службовому підробленні. Однак різниця між «підозра» і «доведено» відсутня в заголовку, що вводить в оману.
Наступна публікація «В Одесі чоловік забив знайомого битою до смерті після сварки» повідомляє про вбивство під час сварки й переважно переповідає поліційний реліз: використовуються драматичні деталі (бита, рукоприкладство, смерть) без ширшого контексту про хід слідства, мотиви або позицію підозрюваного; це посилює емоційну реакцію читача і створює враження «сенсації», тоді як основні факти (затримання, висунення обвинувачення) походять із пресслужби поліції й не підкріплені додатковими джерелами є класичним прикладои подачі пресрелізу як самостійного розслідування.
Третя новина «Порятунок Циркульного корпусу: в одеській Інфекційці будуть робити уколи стінам, щоб зберегти національну пам’ятку» використовує тривожні образи («порятунок», «уколи стінам»), але насправді йдеться про тендери, консервацію та попередні обстеження. Тут є багато подробиць, проте історичний контекст і технічні рішення випадають із заголовка. Тому читач отримує драму замість фактів про бюджет, строки й джерела фінансування. Наявні офіційні повідомлення міськради і тендерні дані дають реальні цифри і терміни і їх треба читати паралельно зі статтями.
Четверта публікація «Принижували та залякували жінок: на Одещині двом тиранам загрожує позбавлення волі» подає кримінальну історію з акцентом на моральне засудження; водночас варто перевіряти, чи базується текст на судовому рішенні або на заяві поліції, чи це пересказ повідомлення. У матеріалі є посилання на правоохоронні дії, але відсутні деталі процесу (стадія справи, формальні звинувачення), що дозволяє створити враження «вироку громадської думки» замість чіткої інформації про хід справи.
П’ятий матеріал «Запахло смаженим: почесні одесити попросили не вводити військову адміністрацію в Одесі» використовує сатиричні або емоційно забарвлені фрази («запахло смаженим») і збирає «почесних одеситів» як доказ громадської підтримки; тут маніпуляція відбувається через селекцію джерел та образів: кілька виступів підтягуються до загальної тези, ніби весь міський електорат проти військової адміністрації. Насправді публікації такого типу часто є реплікою піар-кампаній або ініціатив окремих груп. Читачам важливо розрізняти репрезентативні опитування/рішення і вибіркові заяви.
Таким чином ми можемо констатувати, що одеські регіональні медіа продовжують використовувати в своїх публікаціях прийоми, які привертають увагу читача та мотивують його клікнути на заголовок і перейти за посиланням. Однак часто спостерігається, що тривожний заголовок може не відповідати змісту новини або надмірно драматизувати її. Однак журналісти та редактори вдаються до таких прийомів в умовах, коли треба боротись за споживачів контенту.
Маpія Шeвчyк
Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid
