Волонтери Павло Зайцев та Лілія Погорілець можуть виготовити один бандаж за 30 секунд. Вони — подружжя, у цивільному житті він — інженер, вона театралка. Та з початком повномасштабної війни хотіли стати корисними своїй країні й розпочали власне виготовлення компресійних кровоспинних пов’язок для військовослужбовців. Про подружжя розповідає СуспільнеОдеса.
Перед тим, як розпочати процес виготовлення, волонтери обов’язково дезінфікують стіл та розкладають на ньому еластичний бинт — основу бандажа. За словами волонтерки Лілії Погорілець, за раз виготовляють 15 таких бандажів:
“По собівартості один бандаж виходить приблизно 70 гривень, навіть до 70 гривень. Коли ми тільки почали цікавитись — що це за бандаж, як він виглядає, дали нам на користування подивитись, щоб ми зрозуміли розробку. Ми подивились, що він коштує 700 гривень. Ну ти зможеш купити декілька бандажів і все. А замість одного оригінального ми можемо зробити 10 штук нашого виробництва, які ні в чому не поступаються оригіналу, а в деяких речах він навіть краще”.
Волонтер Павло Зайцев розповів, що на розробку першої партії бандажів — а це тисяча штук – вони використали власні кошти, на наступну — зібрали небайдужі люди та фонди.
“Намагалися матеріали знайти доступні тут, в Україні. Які ми можемо купити в місцевих аптеках, магазинах. Бо на початку війни були проблеми з постачанням, з наявністю товарів”.
Поділилися волонтери й технологією виробництва бандажів. На еластичний бинт наноситься клей, який спеціально підбирали, аби він був стійкий до різних умов і температур. Тиснучий елемент та кріплення виготовляють на 3D принтері.
Клей розгладжується, а бандаж складається за однаковим принципом. Готові вироби складаються на поличку, аби просохнути, а тоді проходять перевірку на міцність. Останній етап — герметичне пакування, після чого бандажі очікують на відправку. На передовій вони виконуватимуть функцію тиснучої кровоспинної пов’язки при пораненнях.
